Власне в цьому і знаходиться весь сік — серія Соулсборн наразі знаходиться в такому чудовому місці в індустрії саме тому, що в такому порядку були прийняті всі ці рішення і особисто я не хотів би щоб було якось інакше. Ні в якому випадку не сприймаю унікальність/оригінальність Bloodborne як мінус. Я більше підкреслюю покращення з кожним умовним експериментом який дозволяли собі робити From Software, а вони дійсно є. Не просто так зараз Elden Ring сприймають як гру десятиріччя, в той час як в свій час Bloodborne сприймали більше як гру року... що найменше так мені кажуть мої спостереження за реакцією плейер-бази.

Моя особиста думка в цьому питанні — я вважаю Bloodborne найкращою, особисто для себе.

На мою думку певні контексти роблять геймплей в Bloodborne експериментальним:

Bloodborne це перший реліз від From Software після Dark Souls II. Саме в Dark Souls II формула першого Dark Souls взяла на себе трошки інший вигляд. До того ж Міядзакі, який був умовно кажучи режисером при першій Dark Souls, не був присутній як режисер на проекті Dark Souls II тому що був зайнятий на Bloodborne. Тобто Міядзакі практично перестрибнув з першого Dark Souls на Bloodborne.

В свою чергу, перший Dark Souls запропонував гравцям і так доволі експериментальний та доволі неконвенційний геймплейний досвід, а саме надання гравцю мінімальної інформації куди треба йти і де він знаходиться в усі моменти, механіки геймплейної прогресії такої як Bonfires, розвітвлення та поєднання локацій у один великій світ відносно прогресії по ньому гравця, тощо. Всі ці речі створили, власне, неконвенційний і деінде доволі незручний досвід для нового гравця, під який саме гравець був вимушений підлаштовуватись, а не навпаки, щоб зрозуміти по яким правилам все в цьому світі працює.

І, власне, враховуючи що між цими проектами доволі малий проміжок часу (загалом це 4 роки, майже по 1.5 року між цими іграми), Bloodborne в свою чергу додав до цієї експериментальності ще більше, взявши на себе Лавкрафтіанський горор та настільки абстрактне світобудівництво. Bloodborne в порівнянні з першим Dark Souls є більш «неадекватною» по відношенню до гравця, притому що перший Dark Souls вже не ставився до свого гравця як до дитини яку треба вести за ручку. Це одна із причин чому Dark Souls II є більш сучасною грою, ніж ці дві, проте він необов’язково краще.

Вже з виходом Dark Souls III, маючи за плечами і Bloodborne, і Dark Souls I-II, у From Software вийшло досягнути по суті ідеальної формули між цими усіма проектами. І власне на моменті Dark Souls III, як мені здається, From Software закріпили себе як дуже сильний розробник чудових ігор.

Дійсно, в Bloodborne більшість гравців закривають очі на велику кількість проблем, тому що візуал та атмосфера настільки пророблені, погоджуюсь з вами. Геймплей занадто «експериментальний», що скоріше доповнює причудливість атмосфери, аніж створює адекватний експірієнс для гравця.

Підтримка гри страждає більше за все, у всій цій ситуації — мало того що гру неможливо відчути у більш сучасних якостях та швидкостях, хіба що модифікувати PS5, ще, я вважаю, гравцю не вистачатиме звичайного ремастеру який він так просить, скоріше за все гравцям потрібно щось типу Bloodborne 2, щоби не дивуватись суцільній застарілості першої частини. Хоча, все ж таки, було б непогано... фанатам як мінімум.