ну от з початком пандемії, яка у нас плавно переросла в повномаштабне вторгнення найбільші і найвідоміші київські виші пішли на онлайн-навчання, і не видно, щоб вони щось робили, щоб звідти повернутися. як на мене, це показує їхню негнучкість, неспроможність швидко і якісно реагувати на нову реальність. І для мене велике питання — що такий заклад може дати студентам? Навчальні програми у них ж напевне адаптовуються з такою ж швидкістю, як універ адаптується до війни?

є міська байка про сантехніків, які заробляють не гірше програмістів

І після школи людина має іти працювати.

це страшний сон ректорів українських вишів — коли більшість випускників ідуть не до них, а працювати баристами в кафе )) а про попит, який попроджує корупцію у вишах, — це ж попит на «корочку», папірець, який існує паралельно попиту на знання

зате студенти будуть добре знати, звідки взявся ШІ )) але програми — сум, звісно. питання, як це змінити. і чи треба взагалі міняти. чи можно всьому актуальному навчитися за рік на якихось толкових курсах

так, більшість київських вишів працюють повністю онлайн зараз ( і не схоже, щоб вони щось робили для забезпечення офлайн-навчання.
Єгор Стадний в останньому подкасті ДОУ якраз про КПІ казав, що багато толкових викладачів йдуть, бо зникла оця університетська динаміка, тусня, коли можна познайомитися з класними людьми, які потім допоможуть в роботі та кар’єрі

я так розумію, що багато хто старається залучати ІТ компанії до процесу навчання. ІоТ в Львівській Політехніці, наприклад. УКУ, ДУТ, Чернівецький універ, Одеський універ в опитуванні теж хвалили за співпрацю з ІТ-компаніями. Питання, наскільки вдається, і наскільки компанії зацікавлені — бо ж треба мати для цього менторів, витрачати їх час, а результат непевний

по ідеї, Вступ до економіки є на будь-якій спеціальності, бо це держмінімум, як і філософія, фізкультура і ще купа предметів. Але більшість, скоріше, забиває бо це непрофільний предмет

нас цікавить ІТ, але іноді люди хочуть розповісти більше — тому намагаємося передбачити такі варіанти

наступне питання якраз про наявність/відсутність офіса і вимог щодо його відвідування

Ціни на хороші освітні послуги в Україні досить високі. Хороша, але не найдорожча приватна середня школа в Києві — 200К на рік, не враховуючи канікул, факультативів і т.д. У Франику — 90К на рік. Є попит на якісну освіту, і ціни відповідають цьому попиту

Могилянці теж постійно дають високі оцінки своєму вишу. І ходити до духівника не треба. Вибір є!)

Webometrics — це поєднання публікацій, здіснених університетськими науковцями (50%) та їх доступність / видимість / представленість (50%) в інтернеті. «The primary objective of the Ranking Web is to promote Open Access to the knowledge generated by the University. Best strategy to improve your rank is to increase quantity and quality of your webcontents». www.webometrics.info/en/Methodology. Не думаю, що варто зважати тільки на кількість та наповненість веб-сторінок при виборі університету.
Ми розглядали включення Індексу Хірша в наш рейтинг, але відмовилися від цієї ідеї, бо він включає багато історичних даних: праці науковців, які вже не працюють в університеті, наприклад. З іншого боку, нові університети, як УКУ, КШЕ, АУК, завжди будуть нижче всіх інших закладів по цим показникам тільки тому, що вони нові.

краще передбачити більше варіантів, ніж менше)

ні, відгуки — це суб’єктивна думка. на них впливають як об’єктивні фактори: стан університету, викладачі, програма і т.д., так і речі типу іміджу, атмосфери вишу, друзів-однокурсників.
але в універі людина проводить 4-6 років свого життя. напевне, краще, коли це приємне місце, яке залишає по собі хороші спогади

В візуалізаціях є цей показник —

Частка випускників

. Але вирішили його не враховувати при рейтингуванні, бо сам по собі розмір університету не обов’язково означає, що там дають хорошу освіту

але ж більшість починають працювати на 3-4 курсі, тобто вже маючи якісь університетські знання.

Ні, не враховували. Зарплатне опитування включає лише фахівців, які працюють в Україні (або виїхали через війну, але планують повернутися). Але дякую за цікаву ідею на майбутнє

Щоб ЗВО потрапити до рейтингу, в нас має бути достатньо даних по цьому ЗВО. Для цього треба, щоб його студенти та випусники, які працюють в ІТ, брали участь в наших опитуваннях. Якщо якогось ЗВО нема, то це означає, що (1) або він випускає відносно мало айтівців, або (2) ті айтівці, яких він випускає чомусь не читають ДОУ (другий варіант я вважаю малореальним:))
Але, звісно, можуть бути чудові ІТ-виші, які (поки що) просто не потрапляють в наш рейтинг через невеликий розмір. Цього року, до речі, в рейтингу є кілька нових вишів, які раніше не потрапляли в нього: Одеський НУ, Дніпровська політехніка

В наших опитуваннях трохи більше 10% — нетехнічні фахівці, які працюють в ІТ. В Зимовому ЗП опитуванні технічних фахівців було 88%: 50% розробники, решта — QA, Data Science/ Data Engineering, DevOps, аналітики, РМ та інші. Тому нетехнічні фахівці ніколи не мають вирішального впливу на результати

ХНЕУ завжди на високих місцях, завдяки хорошим відгукам студентів та випускників: в 2018 на 2-му, в 2019 на 4-му.