До речі, статуї не були сірі. Навпаки, статуї були розфарбовані в найгарнішому вигляді, часто носили одяг. Вони мусили бути схожі на богів. Але краска не витримувала випробування часом на відміну від мрамору. В іграх усі статуї зображені без кольору.

Це намагались виправити в Assassin’s Creed: Odyssey. Там багато кольорових статуй, з пташиним послідом на голові, анатомічними подробицями, окисленням бронзи і т.д.
Та й взагалі, дуже багато приділено уваги історичним фактам:
www.youtube.com/watch?v=QDFMYkCTNu4

Тебе надо не с психотерапевтами и проститутками общаться, и уж точно форумчане тебе не помогут. С отцом лучше поговори, он тебя знает как облупленного, лучше всяких психотерапевтов. Если там есть конечно с кем говорить.

Правда цікаво, які реальні плюси (а не ХР полісі)

Risk management.
Компанії такого розміру не перший раз звільняють людей пачками. Вони це вже пробували робити по-різному: м"яко, повільно, домовлятись і т.д.
Кожен раз вони напевно отримували якийсь фідбек (позитивний чи негативний) і робили висновки. Не думаю що в HR департаменті там сидять вчорашні студенти, а рішення про масові звільнення (1000+ людей) приймається на рівні якоїсь дурепи в канцелярії біля ресепшена. Швидше за все в менеджменті там люди які пройшли не через одну компанію і бачили в своєму житті багато. Чомусь їхній досвід їм підказав що цей метод є набільш ефективним.

1. Встановлюю гру
2. Проходжу по сюжету до місії з умовою «завершити\зробити за N ходів(N хвилин)»
3. Видаляю з диска з словами: «вам не вдалось мене зацікавити за N хвилин, місія провалена».

А щелепа, часом, в нас не залочена під нашу мову та звуки?

ніякої «заміни абетки» чи траслітерації, просто вводиться дублювання (добровільне) звичайною англійською. В державних школах викладання української і англійської однакову кількість годин, тобто якщо українська 1 год./день, то і англ. теж 1 год./день. Ніяких штучних обмежень для англійської в інформпросторі (теле/радіо\кіно), жодних мовних квот. Ухил на навчання дітей в садочках і школах (мультфільми, книжки, журнали, віршики всякі). в вишах — якщо хочеш, можеш написати курсач\дипломну англійською, викладач зобов"язаний прийняти. Старі пердуни хай спілкуються як хочуть, На конкурентних умовах за 20-30 років (1-2 покоління) без турбулентності в суспільстві англійська займає поступово 30%-40%-50% і пішло-поїхало.
Просто зараз, якщо ти хочеш попасти в кіно на прем"єру якось фільма в оригіналі — ти мусиш добре так напрягтись, і це проблема. Тобто якщо ти в Україні хочеш щоб твоя дитина була білінгвом (укр+англ), но ні держава, ні бізнес тобі в цьому на зустріч не йдуть взагалі.

Та не те що з любов’ю, але незрозуміло взагалі нащо депрекейтити пласт писемності в 1000 років, через якихось москалів.

все одно ввжаю що треба депрекейтати, і не через москалів (і через них теж), але щоб почати новий тисячолітній цикл історії. Рух вперед повинен бути. Лишити все як є означає крок назад.

А если грядёт новый упадок Европы? Зачем на неё ориентироваться тогда? Может, лучше это — китайские иероглифы потихоньку начать в язык вплетать?

Эти 1000 лет ещё прожить надо. Тут непонятно, что вообще с человечеством будет в течение ближайших пары веков уже, когда мы легкодоступные ресурсы из планеты повысасываем.

А если вдруг... Еще прожить надо...
я же говорил

нужны походящие условия и яйца.

Именно поэтому нерешительные Президентами и Князьями не становятся, и историю не вершат, а на форумах немешки ворочают.

Князя Владимира мы вспоминаем уже более 1000 лет, и при всех плюсах и минусах, отмечаем его заслугу в том что мы есть сейчас.
Будут ли украинцы вспоминать Президента Владимира через 1000 лет? вот это хорошой вопрос. По крайней мере моя поддержка в этом вопросе у него есть :) надеюсь не только моя.

Так кирилиця, до якої ти ставишся зараз з такою любов"ю і захищаєш від нас і є похідною від християнства

Допустім, і шо? Помогло те християнство?

чесно кажучи я вже починаю сумніватись, може краще б і не було його, не мали б зараз проблеми з кирилицею xD

И как арабам в этом поможет писать всё на своём же арабском, только латиницей?

я сторонник плавного, но полного перехода на английский (через дублирование), транслитерацией и другими извращениями не увлекаюсь.
Но латиница, даже сама по себе, сильно смещает центр тяжести на запад. Поляки, чехи и словаки больше «европейцы» чем мы.
А вот болгары и сербы уже нет, странно, не находите?
Хотя все мы славяне, и считаемся восточной европой.
Греки тоже, ни рыба ни мясо.
Про Золотой век ислама я в курсе, и что арабы сделали для цивилизации, но убежден что в первую очередь это было обусловлено упадком Европы. И если бы мы с вами сейчас жили в те времена, я бы агитировал за персидский ;). Либо за древнегреческий, или за латынь... всему свое время. Но пока что иранцы, сирийцы и пакистанцы ездят учиться в наших университетах, а не наоборот. Я за свою жизнь не встретил ни одного украинца который владел бы хоть одним арабским языком, но встречал кучу иранцев и сирийцев (особенно среди врачей) сносно говорящих по-украински. Закат песидского языка состоялся 1 тыс. лет назад, на его пепелище сейчас танцуют варвары со своими «скрепами».

Моя мысль заключалась в том что такие тектоничские изменения происходят редко, чтобы ими воспользоваться нужны походящие условия и яйца.
Сейчас наш шанс, следующего может не быть 1000 лет.

Помогло те християнство?

Головними наслідками хрещення стали укріплення влади київських князів, підвищення ролі Русі в міжнародних відносинах, розвиток писемності, архітектури та образотворчого мистецтва.

уявляю собі форум DOU який існував в 980 році.

— Гей народ, переходимо в Християнство!

Викинути тисячу років культурного скарбу, шоби шо?

Язичництво частина нашого етносу

Можна спитати що тут логічного?

Можно и клинописью писать, но зачем?

а зачем целые народы раньше перенимали «чужую» религию?
чтоб быть как все, быть «своими», чтоб тебя не убили и не взяли в рабство как язычника\иноверца. Чтоб можно было сказать: «я принадлежу к той же цивилизации что и ты, поделись со мной знаниями и богатством, давай вместе что-то создавать». С языком все точно так же.

мы теперь имеем не интересный практически никому, кроме самих турков и некоторых других тюркских народов, язычок.

а я то думал что «язычок» становится интересным когда он используется для научных открытий переворачивающих мир, для выражения текстов и смыслов, для создания технологий которые позволяют сделать жизнь лучше, комфортнее и богаче.
а на самом деле важно всего лишь лексическое богатство, кстати что это?
кол-во слов для названия одного и того же предмета? какая от этого польза? красиво может быть, но бесполезно.

Але об"єм двигуна все одно в літрах (cm^3).

так, безумовно впевнений.
Як і те що математика, фізика і хімія важливіша ніж знання соціології, правознавства, літератури, мовознавства, історіі, релігіознавства...
якщо людей завтра не стане, всі ці «псевдонауки» перестануть існувати.
всесвіт і фізичні явища будуть існувати таким самим чином як вони це роблять зараз, а математика — це основа, закон, за яким все це існує.
псевдонауки крім срачів нічого не створюють, там в кожного своя правда і істина. Тому їх варто вивчати не в школі, а вже пізніше, коли в голові з"являються свої думки і аналітичне мислення.
а виражати думки в письмовій формі — це дрібниці, обгортка, фантик.

Вміння писати — це окремий скіл.

А може не треба всіх примушувати володіти цим скілом? він же не базовий як знання таблиці множення. 99% населення планети не пише щодня ессе на тему «Суперечливість образу головного героя повісті ХХХ». володіння цим скілом не перетворить людину з плоскоземельщика на астофізика.
іншими словами — нахєра воно мені?

Ще 20 років тому коли адміни сперечались про бекапи, то казали «а якщо ракета в серверну прилетить?»

Чи потрібно менеджеру з логістики знати як працює залізниця, фури, водний транспорт, літаки? які типи транспорту взагалі бувають, які в них особливості, обмеження, сильні і слабкі сторони...
можливо і не потрібно, але точно не завадить добре розбиратись хоча б в якомусь з перелічених. НМД це сильно підвищить цінність менеджера.

Я думав оруелівський 1984 то пародія.

А виявилось що документалка.

Коли перейшов в 5 клас, почалась Фізика в школі, а кабінет був біля кабінету Інформатики. Через відкриті двері побачив комп з монітором і як ходять люди з дискетами, а на екрані багато букв. Воно все в ті часи виглядало як у фантастичномі фільмі. Закохався. Підійшов до викладачки і запитав чи можна якось долучитись, записався на факультатив. Пішли перші програми — спочатку блок-схеми, алгоритми в зошиті і на дошці, потім вже на компі в бейсік-у. Років з 16-17, батько дуже хотів щоб я працював з ним і опанував професію автослюсара, він розумів що це єдиний варант який він особисто може мені забезпечити, інших переспектив в 90-ті роки не було якщо ти не маєш звязків, тому постійно заганяв мене в гараж, вчив, виховував, передавав досвід. А мені не подобалось, тому постійно шукав спосіб як злиняти.
Одного разу я його запитав:
— батя, ти хороший автослюсар?
— так, непоганий, кажуть навіть що дуже класний.
— я хочу стати таким самим класним ІТшніком (тоді був термін «комп’ютерщік»).

Більше він мене не напрягав. Сам того тоді ще не усвідомлюючи, я прийняв одне з найважливіших рішень в своєму житті.