Тил це все що за лінією фронту і поза зоною ураження штурмової авіації, артилерії і РСЗО. А так абсолютно вся Україна прострілюється ракетними військами ЗС РФ. Я про це писав в самій статті

Як я вже писав в інших коментарях, ця порада стосується населених пунктів в тилу. А не на лінії фронту чи тім більше в окупації

Див. мій попередній коментар, Дорога до лікаря може коштувати життя

По перше прохання коментувати конструктивно. Інакше одразу відповідь що коментуючий сам «мусор»

Тепер по суті. Продовжувати жити треба безперечно. Більше того боротися за перемогу України. Але пам’ятати що деякі речі, прості і звичайні до 24 лютого, тепер стали дуже небезпечні і треба добре оцінювати свої ризики. Відповідно наводжу конкретні приклади:
* Мій товариш вирішив поїхати з області в Київ на прийом до масажиста бо «спина болить». По дорозі нарвався на ДРГ яку ганяла наша ТрО. В результаті в машину попадає постріл з РПГ і товариш згорів заживо
* Інші знайомі створили групу для заняття спортом на свіжому повітрі (бо всі спортзали закрилися). Коли займалися почалася повітряна тривога. Сирену чи не чули чи проігнорували. А прилетіла ракета. В результаті один загинув а інший лишився без руки
* Сусід завжди любив швидко їздити. І з невідомих причин вирішив на швидкості проїхати без зупинки «змійку» на блокпості. Кулеметник зробив з його машини і з нього решето. Я ще їздив на упізнання.
Відповідно питання чи всі ці наміри були варти втрати життя та здоров’я

Тепер про «переїхати в сільську місцевість». Тут знову практичний приклад (і не потрібні експерти)
Одні мої родичі зараз в Чернігові. Збирають дощову воду, миють руки в калюжах і гріються в квартирі під трьома ковдрами. Готують їсти на вогнищі у дворі багатоквартирного будинку
А інші в селі під Черніговом (нещодавно у них був). І хоча до них вже три тижні не возять ні продуктів ні пального у них є чиста питна вода в колодязі, в лісі рубаються дрова, в пічці готується їжа і в хаті тепло.. Є запаси круп і консервація в погрібі. У сусідів купується молоко, яйця і м’ясо.

не можна вказувати інформацію яка полегшить військам РФ у визначенні потенційних цілей. а тут "безпечно" == "не було прильотів". На рівні районів і населених пунктів війська РФ і так знають куди вони били а куди ні

Абсолютно вірно. Аналогічно Стара Синява в Хмельницькій області. Знайомі з Києва туди перебралися. Якщо не читати/дивитися новини то війни як би і немає

Прокоментую тут...
* Щодо пріорітетів. Якщо у мене є вибір між копати траншею на блокпості і сходити в кіно то я піду копати траншею (чи плести маскувальні сітки і т.д.). Але якщо є вибір миіж сходити в кіно і сидіти «на ізмєнє» вдома то треба йти в кіно. Продовжувати жити
* «От наче до вашго поста/комента ніхто за безпеку не переживав». Як виявилося люди нехтують безпекою.
** Я вчора за руку завів у сховище в школі групу дітей яких батьки самих відправили в магазин. І діти не знали що робити як завила сирена. Збилися в купку посеред вулиці, почали плакати і пробували батькам дзвонити.
** Один із сусідів поїхав разом із дружиною та дітьми до родичів через Житомирську трасу «бо так швидше». Отримав чергу з АК по машині. Скрізне кульове в плече. І йому дуже сильно повезло
** Літніх батьків залишають в квартирах у містах. А цю літні люди до сховища самотужки не дійдуть
* «Ви своїми закликами сидіти вдома». Ось цього я не писав. Треба жити і працювати більше і швидше ніж до війни. Але не ризикувати життям своїм і своїх дітей без потреби

Згодний. Моя знайома на другий день війни поїхала з Києва до батьків у Менський район Чернігівської області. І опинилася в окупаціїю

Я підправлю пункт № 4

Даю відповідь на коментарі з першого по 5й а також 9й
1. Як я вже вже писав в іншому коментарі: Продовжуємо працювати, платити податки і т..д. Що я мав на увазі це те що пріорітети активностей за межами роботи міняються з розваг на користь допомоги фронту і наближенню перемоги
2. Теж писав в іншому коментарі. Залишитися мають ті хто готовий жити та працювати у військовий час і відповідно боротися. Тим хто просто боїться та панікує краще виїхати Там вони заспокоються, перестануть боятися, почнуть працювати і зможеть переказувати на потреби фронту і тилу
3. Тут згодний. Я пункт № 3 допишу
4. Можна глянути статистику скільки цивільних загинуло і поранено від авіа/ракетних ударів в містах і скільки в селах. І вже відомо, що ВС РФ б’ють по містах і передмістях.Тому ймовірність що прилетить по якомусь багатоквартирному будинку в місті значно більше ніж по якійсь хаті в селі. І жертв від удару по місту завжди значно більше ніж від удару по селу через вищу щільність забудови і населення в місті
5. Якщо у погріба є нормальна вентиляція, добре перекриття стелі, автономне освітлення, зааиси їжі і води та проведена антена мобільного зв’язку, то може в гіршому випадку завалити вхід і люди в погрібі залишасться живі, неушкоджені, зможуть повідомити про необхідність допомоги та дочекатися її.. І сусіди вас визволять за пару годин. Я сам раз їздив визволяти людей в село неподалік. Плюс у мене самого є інструменти в погрібі щоб мати можливість відкопатися самому.
Якщо ж вас завалить під стінами багатоквартирного будинку то шансів вижити дуже мало.
Це не відміняє факта що у повноцінного сховища має бути два виходи і своє джерело води. І таке я із сусідами зробив у підвалі початкової школи через дорогу. Але не завжди є фізична можливість організувати таке сховище
9. Так, треба розраховувати власні сили бо боротьба буде довгою. І як я написав у відповіді на коментар № 1 тут питання в пріорітеті активностей поза роботою

Цю статтю я писав не вчора (в DOU тривалий процес розгляду матеріалів). І в момент написання була інформація про удари по околицях Тернополя. І добре що не підтвердилася. Зате були удари по Вінниці, Луцьку і Франківську

Працювати треба безперечно. Але що я хотів сказати, це те що пріорітети поза роботою мають змінитися. Не спортзал, кіно та кафе (якщо вони працюють у вашій місцевості) а безпека близьких і себе (укриття, запаси речей першої необхідності) та допомога фронту

Слід розрізняти людей готових боротися та працювати на перемогу і людей що просто бояться або боротися об’єктивно не можуть (як діти, хворі та літні люди)

Для прикладу, моя сусідка «ізвелася у гавно» дивлячись новини по телевізору і прийшла до мене переконувати що краще ми ото зараз здамося і все закінчиться і буде мир. Я подзвонив її донці і сказав щоб вона маму кудись в тихе місце вивезла бо в прифротновому чи тиловому місті вона тільки заважає

Тут слід розрізняти авіа/ракетні удари (які я власне і мав на увазі) і безпосередньо бойові дії (артилерія. РСЗО, танки, важкі кулемети. гранатомети, стрілкова зброя)

Ймовірність авіаудару по окремо взятому селу майже нульова і непорівняльно нижче ніж для великого міста. Недарма ще у 1940 році під час Битви за Англію дітей вивозили з Лондона та інших великіх міст в сільську місцевість.