підняли питання рекламу гри.
А кіберпанк то яскравий приклад, як надпотужною рекламою вдалось зробити величезні продажі при низькій якості стартової версії гри.

Особисто я вперше дізнався про Вальхейм від блогерів, якім сподобалась бета. Це була не реклама гри, а щирі емоції людей, яким сподобався проект.
Я розумію тих, кому не сподобалась гра, це нормально. В кожного свої смаки.
Але я не розумію нащо звинувачувати Вальхейм в рекламному піарі.
Адже шанувальники «формули майнкрафта» носили Вальхейм на руках і радили пограти усім.
Особисто я в майнкрафта не грав, я його не розумію та не сприймаю. Але скандинавська тема Вальхейму мене захопила на 150+ годин і залишила дуже приємні враження.
Гру зробили популярною саме гравці. «Народне радіо» так би мовити.