Дмитро, я з вами згоден, що в чисто формальному розумінні ФОП — це окремий суб’єкт господарювання. Ми ж розглядаємо ситуацію, при якій фактичні трудові відносини оформляються як договір підряду чи надання послуг з ФОП.
В такому випадку явно є виграш по оподаткуваню.

Гіг-контрактори — це окрема категорія, яка не відноситься ні до найманих працівників, ні до ФОПів. Гіг-контракт по своїй суті є сумішшю трудового та цивільно-правового договору.
В вищевказаних законопроектах мова йде лише про працівників та ФОПів, тому якщо їх приймуть в такому вигляді, то бронювати гіг-контракторів у компаній не буде можливості.

Ігоре, дякую за ваш відгук! Ви можете легко перевірити мої слова, відкривши Податковий кодекс чи проконсультувавшись з бухгалтером.
Порівняємо, наприклад, оподаткування доходу в умовні 40 000 грн у ФОП та найманого працівника.
Найманий працівник заплатить 7 200 грн ПДФО, 600 грн військового збору. Роботодавець ще додатково сплатить ЄСВ в розмірі 8 800 грн.
ФОП з таким самим доходом сплатить 2000 грн єдиного податку та 1760 грн ЄСВ.
В порівнянні з ФОПом, оподаткування зарплати найманого працівника обходиться в 4,4 рази дорожче. Про це і йде мова у статті. Збільшення військового збору до 5% лише посилює цей розрив, внаслідок чого дедалі більше компаній будуть переходити на форму співпраці ТОВ — ФОП замість укладення трудового договору.
З одного боку, це дозволяє економити на сплаті податків, а з іншого боку ФОПи не отримують низку гарантій і прав, які мають наймані працівники.

Велика кількість інтерпретацій, на жаль, є свідченням недосконалості юридичної техніки, внаслідок чого одні й ті самі положення законодавства трактуються по-різному.
Це, зокрема, стосується і того, що перелік підстав для затримання в законі та постанові сильно відрізняється.

Пане Владиславе, в законодавчих актах дійсно дослівно не написано про те, що неоновлення даних = затримання. Проте, це випливає з низки законодавчих положень, постараюсь нижче коротко описати чому так.
Якщо проаналізувати ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і Постанову Кабміну № 560 від 16.05.2024 р., то можна виокремити такі підстави для затримання:
— невиконання обов’язків, передбачених ч.1,3 ст.22 Закону, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП (ст.27 ЗУ «Про мобілізацію»);
— вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП (п.15 Постанови);
— відсутність військово-облікового документа (п.16 Постанови);
— перебування у т.зв. «розшуку» (п.16 Постанови);
— відмова від отримання повістки (п.47 Постанови).
Необхідно звернути увагу, що неоновлення даних є адміністративним правопорушенням, передбаченим ст.210-1 КУпАП. Тобто, вчинення цього адміністративного правопорушення може бути підставою для застосування затримання у разі, якщо керівник відповідного ТЦК та СП звернеться до органу Нацполіції щодо затримання військовозобов’язаного.
У п.1 ст.262 КУпАП також зазначено про те, що Національна поліція може здійснити адміністративне затримання щодо тих осіб, які порушили правила військового обліку чи мобілізаційне законодавства.
Відтак, з цього ми і робимо висновок, що неоновлення даних може бути підставою для проведення Нацполіцією адміністративного затримання.
При цьому, варто наголосити на тому, що адміністративне затримання не є покаранням, а є «заходом забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення». Таким чином, затримання і накладення штрафу не виключають один одного. Навпаки ж, затримання може проводитись з метою подальшого розгляду адміністративної справи та складення постанови про адміністративне правопорушення.

Владиславе, дякую за ваш відгук!

У ст.27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що ТЦК можуть звертатися до органів поліції щодо затримання громадян, які не виконали свої мобілізаційні обовʼязки, передбачені ч.1,3 ст.22 Закону.
Про обовʼязок уточнювати дані як раз зазначено в ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Окрім того, в п.15 та 16 Постанови КМУ 560 від 16.05.2024 р. також зазначено про можливість затримання тих громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.210, 210-1 КУпАП. Це адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил військового обліку чи мобілізаційного законодавства.

Що стосується «подвоєння» штрафів, то ця процедура стосується лише тих штрафів, які накладені за порушення правил дорожнього руху. Штрафи ТЦК не подвоюються.

п.9 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа: «Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу».

zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2024-п#n12

По факту в законодавчій базі немає положень про те, що висновки ВЛК про непридатність до служби за 2022-2024 рік визнаються недійсними чи нечинними.
В законі № 3633-IX є лише посилання на те, що Кабмін спільно з правоохоронними органами повинен провести перевірку обгрунтованості деяких рішень МСЕК, які видані після 24.02.2022.

У п.2 Прикінцевих положень цього Закону (zakon.rada.gov.ua/laws/show/3633-20#n152) вказано, що оновити дані повинні лише ті громадяни, що перебувають на військовому обліку, з чого робимо висновок, про те, що це положення не стосується тих, хто виключений з обліку.

Дата може впливати в тому випадку, якщо виключення або зняття з обліку відбулося в 2006-2007 роках (в той період діяла інша нормативна база, яка згодом була скасована). Дата також може впливати в тому випадку, якщо виключення чи зняття з обліку відбулося на тій підставі, якої вже немає у законі.
Такі випадки зазвичай індивідуальні, а тому треба розглядати пакет документів, який наявний у людини.

Що стосується вашої ситуації, то вона досить типова, дані в такому не обов’язково уточнювати.

На це впливає досить багато факторів. Людина має статус «знятий з обліку» або «виключений з обліку»?
До того ж, має значення підстава зняття (або виключення з обліку), а також дата, коли це відбулося.

За загальним правилом, якщо статус «знятий з обліку», то оновлювати дані потрібно. Якщо статус «визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку», то така людина вже невійськовозобов’язана, а тому обов’язку оновлювати дані немає.

Олександре, дякую за ваш відгук!

Щодо питання про кількість штрафів: згідно зі ст.61 Конституції «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення». Тобто, за неуточнення даних може бути накладений лише один штраф, оскільки це одне правопорушення. Якщо ж після цього особа отримає повістку до ТЦК та СП і проігнорує її, то це вже підстава для нового штрафу.
Таким чином, загальне правило таке: за неуточнення можливий лише один штраф, проте подальша неявка за кожною окремо взятою повісткою є окремим правопорушенням і окремою підставою для відповідальності.

Щодо повісток для тих, хто не уточняв дані: в абз.2 п.34 Постанови КМУ № 560 від 16.01.2024 р. зазначено таке: «у разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов’язаним своєї адреси місця проживання повістка надсилається на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання».
Тобто, у разі неуточнення даних повістку можуть надсилати за адресою реєстрації.

Олеже, дякую за ваш відгук!

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Постанова КМУ № 560 дійсно побічно згадують про те, що «відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних».
Однак, на практиці дана опція поки що не працює з декількох причин:

1) Постанова 560 передбачає, що як заява про надання відстрочки, так і довідка про відстрочку оформлюються лише у письмовій формі;
2) Детальної процедури оформлення відстрочки електронно КМУ не передбачив;
3) У Резерві+ немає функціоналу, який би дозволяв подавати заяву про відстрочку в електронному вигляді.

Тому ця норма поки що декларативна, але цілком можливо, що в майбутньому ситуація зміниться в бік цифровізації

В статті було помилкове посилання. Про необхідність проходження ВЛК раз на рік зазначено у п.3.8. глави 3 Розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Ось цитата з цього нормативного документу: «Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п’яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов’язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду».

Це проект, який розглядався в першому читанні. В другому читанні ці норми (про арешт рахунків і заборону виїзду) прибрали, а обмежувати право керувати ТЗ дозволили лише через судову процедуру

Жодних виключень щодо тих, хто має актуальні дані, на жаль, не має.

Щодо даних, які потрібно оновити, то дослівно в законі зазначено так: «громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані».

В новому законі зазначено, що «порядок надання військовозобов’язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення» має бути затверджений Кабінетом Міністрів.
Тому все залежить від того, яку процедуру пропише Кабмін.

Щодо заповнення вже підписаної повістки в юридичній спільноті немає єдиної думки.
Особисто я вважаю, що будь-який документ, спочатку повинен бути складений, і лише потім підписаний, а не навпаки. Однак, ніде це прямо не написано, внаслідок чого і є різні позиції на одне й те саме явище.

Щодо відеофіксації, то відповідно до статті 302 ЦК ви маєте право збирати інформацію, що звісно включає в себе і відео-інформацію. Тому заборони фіксації вручення повістки як такої не існує (крім випадку, якщо ви робите це на якомусь військовому обʼєкті)

Згідно з новоприйнятим законом представники ТЦК можуть лише перевірити документи та вручити повістку. Повноважень затримувати військовозобов’язаних у них немає (затримати має право лише поліція, і то тільки у випадку, якщо ви не з’явились за повісткою і вже були притягнуті до кримінальної відповідальності).

Проте, варто звернути увагу і на таке: порушення процедури призову на військову службу автоматично не є підставою для звільнення з армії. Далі вже у статусі мобілізованого людина може оскаржувати свій призов у суді (шляхом оскарження рішення ВЛК, наказу про зарахування до списків особового складу і т.д.). Рішення щодо законності мобілізації вже буде приймати суд.

У доктрині кримінального права вважається, що крайня необхідність як підстава для звільнення від кримінальної відповідальності може застосовуватись тільки тоді, коли загроза існувала безпосередньо на момент вчинення кримінального правопорушення. Простіше кажучи, загроза життю має бути реальною, існувати тут і зараз, а не гіпотетично виникати в майбутньому.
Тому сумніваюсь в тому, що ст.39 КК можна задіяти як реальний механізм звільнення від кримінальної відповідальності за ухилення від військової служби.
В судовій практиці я поки що жодного разу не зустрічав, аби суди оперували цією нормою під час розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних з мобілізацією.

Зараз судова практика склалася таким чином, що кримінальна відповідальність настає лише після проходження ВЛК і неявки за другою повісткою (яка видається після ВЛК). У випадку, якщо ви не проходили ВЛК, і не з’явились за повісткою, то може застосовуватись адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.

Якщо приймуть законопроект № 10379, то кримінальна відповідальність також буде наставати за відмову від проходження ВЛК. Про кримінальну відповідальність за неявку по першій повістці в цьому законопроекті поки що не йдеться.