1. Срач в метро — там не було написано де саме, але підозрюю мова йде про Лосанджелес — можливо там срач в метро, я там не був, але я був в метро Нюйорку (користувався ним 3 роки), Чикаго, Вашингтон дісі — і всюди досить чисто. Звичайно в Нюйорку метро напевне найбрудніше — бо воно найбільше і перевозить найбільшу кількість людей щоденно. Але нічого такого страшного там немає. За три роки зустрічав пару раз поламаний конлдюк в вагоні, або дуже смердючого безхатька — який спав на лавці і годину пік вагон через те був практично пустий. Але це поодинокі випадки які тонуть і не є вирішальними якщо взяти до уваги що метро має 450+ станцій, покриття практично всього міста, і точно є найпопулярнішим транспортом мегаполісу. В чикаго і дісі метро краще, особливо в Дісі. Але не таке функціональне.

2. Сервіс — так чайові треба платити, і зараз вже очікують не 15-20% а чогось 25% за хороший сервіс. Але якщо сервіс не хороший — то спокійну можна дати 10, а якщо вам грубили чи щось гірше — то ніхто поліцію не викличе якщо ви чайових не залишите. Ну і слід пам’ятати — в США більшість офіціантів отримують $3-4 в годину від ресторанів де працюють, решту — це чайові. Тобто якщо ти постійнр грубиш клієнтам, і робиш якійсь дивні речі на роботі — це буде дуже не вигідно для тебе. Хоча знов таки — питання в тому що конкретна людина має на увазі під «високий рівень сервісу». Я от вважаю що сервіс хороший якщо людина привітна, все правильно записала і принесла, перепитала чи все ок, можливо донесла напоїв і я отримую це в 90% відвідин ресторану... Для когось це має бути біла скатертина, дотримання всіх правил і практик етикету і тд — і вони реально чвекають цього від середнього фастфуді ресторану :)

3. Дорожче — ну тут знов таки, чувак приводит вайкікі в приклад :) тобто ти їдеш в одне з найдорожчих місць США, на острів куди навіть доставити товари і продукти це гемор і дорого і жалієшся що в США всюди дорого :) Он хай в Хюстон поїде ;)

4. небезпека — так в США є небезпечні місця, це правда, але нащо туди ходити? Всі знають де вони, є маршрути як туди не потрапляти :) але тоді звичайно ти не «запилиш шок контент» йдучи по цілком безпечній вулиці.

5. Бомжі — все дуже схоже на #4. І ще знаю що в Каліфорнії це проблема, але в інших штатах хоч ви можете побачити безхатька на вулиці, але це абсолютно не створює ніяких незручностей. Чув що в Атланті в центрі їх багато — але знов таки, всі місця відомі — їх просто треба оминати.

6. Літаки — не дуже часто літаю, але я такої проблеми не помічав... Наступний раз буду летіти в листопаді — якщо що відпишусь :)

7. Знов таки, де це? Там де я живу нічого такого нема. Тому підозрюю десь це практикують — але робити висновок про всі США не варто.

ПС. Боюсь почитати відгук автора якщо він відвідає, наприклад, родео — непевно скаже що всі амерканці ковбої які знущаються з тварин :)

Це звичайна маніпуляція заради хайпу. І хоча деякі з його спостережень цілком собі справедливі (типу довгий еміграційний процес), але більшість це притягнута за вуха сова натягнута перед тим на глобус.

1. Та навіть якщо вас народили в 35 — то скоріш за все в 50 у вас ще будуть живі батьки. Ну і зараз середній вік коли в США народжують першу дитину це 27 років, 20 років тому це було 25 років — тобто той факт що всі от прямо чекають до останнього моменту і заводять дітей далеко за 30 це один з міфів які українці мають про США. Дітей тут зазвичай заводять одразу як можуть — тобто як тільки отримують стабільну роботу і можуть створити умови. Ну і також народжують відносно багато — троє і більше дітей — це не рідкість.

2. Ну це як варіант :) Але зазвичай тут в людей купа боргів, стюдент лон може бути в сотні тисяч (якщо вчився на лікаря чи адвоката), авто — це майже поголовно кредити, та сама нерухомість. Тому якщо батьки не супер багаті в них декілька дітей — то це ще питання чи буде за що купувати цінні папери :) Хоча я знаю випадок коли людина заповіла свої накопичення внукам, майно продавалось і гроші розподілялись по рахунках з яких можна було оплачувати навчання в коледжі. Діти не отримали нічого(що буває часто) :)

3. Дехто так, але це точно не типовий випадок для США. Тут досить поширені навіть такі екстремальні підходи коли взагалі виставляють дітей за двері як тільки їм виповнюється 18 років.

Звичайно можна, але є дуже багато нюансів. Нерухомість може бути не виплачена ще — і це цілком реальна і часта ситуація. Спадкоємців може бути багато (ми колись пробували купити будинок який отримали в спадок 3є людей, і не вийшло, бо в них були деякі розбіжності :) в результаті будинок вони продали чомусь аж через півтори роки, а до того там ніхто не жив)

Я думаю, що чувакам з доходом 60к не дуже є з чого носом крутити :)

Ще треба додати — там де 60К це багато грошей — там все дешевше. Минулого року ми вертались з Колорадо — і зайшли зїсти бургер в маленькому містечку на кордоні штату — ціна за бургер була $6. При чому був собі цілком смачний бургер, і місце з купою відгуків на гуглмапс. Так само памятаю як зарз супер крутий стейк і гарячий шоколад в Мейні за $14 баксів (причому шоколад рефілебл :) ). В місці де я жив бургер в ресторані за $6 не бачив ніколи за останні 15 років.

Логарифмічний

Ага, приблизно. Ну і ця вся «схема» — вона заточена під +/- середній дохід/клас. Нема змісту множити дохід на 3 якщо він 20К в рік і ти виживаєш і взагалі за ці гроші навіть якщо помножити можна купити хіба бу арві. Так само нема багато змісту це робити для людей які заробляють мільйони. А от щось між 100-500К — спокійно можна обмежитись 2.5-3х

Є, в задупях.

В «задупях» ЗП в 60К — це типу дуже багато, ну і хата там буде відповідної якості-стану.

Яка різниця скільки це з чистого доходу, якщо з чистого доходу треба купити їсти, оплатити авто, заплатити за дитячі гуртки, з’їздити в відпустку? Якраз 60к набереться на все про все.

Ну можливо у вас так, але люди які заробляють значно менше — у них хотілки теж значно менші. Тобто дитячі гуртки — в межах безкоштової школи, зїздити у відпустку — до бабусі в сусідній штат на машині і тд. Я знаю сімї які живуть на 3К баксів в місяць — і я не скажу що це драматично гірше. Так вони не їдуть 2 рази в рік у відпустку, і не беруть тачку за 70К баксів у кредит — а купують за кеш стареньку тойоту. Не ходять в ресторани — деколи фастфуд. Ну і так, якщо вони почнуть зароблять 200К — я впевнений їхні витрати «ну вот менше ніяк» теж виростуть і напевно будуть більші ніж 60К.

Тобто, формула має сенс, лише, якщо ввести додатковий коефіцієнт пропорційний до розміру доходу...

Так, треба вводити коефіцієнт, але він не лінійний, і не можна сказати що 60К це 3х а 200К — це 10х бо це в приблизно в три рази більше ніж 60К.

На око:
60К — 2.5х
120К — 2.7х
240К — 3х
500К — 3.5х

Чому не лінійно — бо з ростом доходу росте і базова сума яку потрібно + податок на нерухомість, страховка, мейнтененс.

Ця формула має під собою логіку:
1. вона обмежує від покупки людей в яких ЗП покриває тільки базові видатки. Тобто заробляючи 60К(а це приблизно базові видатки) людина претендує на бюджет до 180К — а таких цін практично нема.
2. 2.5-3х — як бачите це не константа — тобто для тих хто заробляє більше слайдер можна підсунути ближче до 3х.
3. При теперішніх відсотках взяти в кредит мільйон (30 років), це місячний платіж буде приблизно 6000 (це без податків, просто тіло кредиту і відсотки). При чому підозрюю що навіть більше — бо все що більще 510К — це джамбо — і відсоток там більший.
Платіж по кредиту в 150К буде приблизно 900 баксів.
Тепер рахуєм приблизну ЗП чистими:
— 60К в рік, ЗП чистими в місяць пиблизно 4К в місяць, тобто платіж в 900 баксів це менше ніж 25% чистого доходу (що цілком прийнятно і резонно)
— 200К в рік — чистими приблизно 12.5К — тобто платіж це половина доходу, знов таки — з мульйона доведеться платити проперті такс...

Звичайно залишається на проживання після моргеджа 3К vs 6.25К — але знов таки це без врахування податку на нерухомість.

Тобто я погоджуюсь що ЗП в 200К має не рівно-пропорційну купівельну спроможність із ЗП в 60К. Але Саме для цього цей слайдер і існує. + є ще такий рул — «The maximum mortgage payment to income ratio is generally considered to be 28% of your gross monthly income or 25% of your net income.» В деяких банках цей відсоток трошки вищий, але не дуже. І я дуже сумніваюсь що зараз можна взяти будинок за мільйон в кредит заробляючи 200К — скоріш за все не дадуть кредит.

1. В США середня тривалість життя — 76 років. Тому будучи у віці 50 в середньому у вас буде ще хтось із живих батьків. Ну і цей вік включає в себе всякі ранні смерті від хвороб, наркотиків, алкоголю, інцидентів і тд. Тобто якщо взяти сімейних людей — то цей вік десь трохи далі ніж 80. Тому зазвичай на саме на заповіт краще не розраховувати ;)

2. Також дарувати нерухомість не має такого сенсу як в Україні, наприклад. Тому що з нерухомістю тут приходять податки. Наприклад нерухомість яка коштує 2 мільйони баксів, в деяких каунті може потребувати сплати податків в розмірі 40-50К в рік. І питання володіння нерухомістю — це не завжди тільки ціна самої нерухомості, іпотека і тд. А також податки і ціна мейнтененсу. Тобто якщо у вашого діта дорогий будинок на гектарі землі — то крім 3-5К в місяць на податки, ця нерухомість спокійно може потягнути ще пару К на догляд, поливання газону, електрику і тд. І далеко не гарантія що внук буде мати дохід щоб це все покривати...

3. Деякі люди принципово не залишають все своє майно саме родичам, а віддають в церкву, в комюніті, чи на інші благі діла. Наприклад, біля нас в місті відкрився великий парк. Парк цей — це подарунок місту від заможної сім’ї, і це раніше було їхнє ранчо. З будинком і купою землі навколо...

Найбільш типова іпотека в США — це термін в 30 років з фіксованим відсотком (ануїтет). 10-15 років — це вважається «short term» :)

В 20 років люди тут зазвичай на другому році універу... Середній вік першої покупки нерухомості на початку 1980х років — 29. Середній вік зараз — 35.

Переважна більшість іпотек не виплачуються швидше терміну(не берем до уваги перефінансування чи продаж) — в багатьох випадках це зумовлено тим що в сім’ї просто нема ресурсу додатково докидати 50% до платежу щоб умовно скоротити термін в два рази.

Взагалі ціна нерухомості на яку може претендувати сім’я чи індивід рахується про такій формулі (вважається консервативною і фінансово грамотною — банки дадуть кредит і при більшій пропорції) — річний заробіток помножити на 2.5-3. Тобто із зарплатою в 100К можна претендувати на нерухомість до 300К. Зараз таких цін практично немає.

РахуйТЕ :)

При покупці шеві вольт — отримав від цих нафтобаронів додатково 2500 рібейта :) Так що тепер можна вважати що як мінімум 12.5 років баланс буде позитивним. А там або падишах або осел ;)

В Техасі за електромобіль треба доплатити $200 в рік тепер ;)

Думаю це напевно в кожному готелі свої правила. Це таким ще грішить мережа ЧарджПоінт — там деякі станції чарджать не за кіловат, а за час. Наприклад 3 бакси за годину, і віддають тобі при тому 3 кіловати ;) Багато хто це робить щоб відігнати від станцій «зальотних» (наприклад з апартмент-комплексів — де для самих тенантів зарядка безкоштовна в той час).

Ну і в мене є ще смішна історія про дестінейшон чарджер. Один раз поїхали на море на вихідні, і взяли готель в якому був дестінейшон чарджер — о, класно подувам я після чекіну, бо з мого вікна було видно 2 паркомісця з чарджером. Відповідно можна було побачити що хтось відїхав і стати на зарядку. От бачу — щойно відїхала тесла, виходжу з кімнати, йду на парковку і бачу як прямо передімною хтось стає на вільний чарджер (їх там було 2). Таке повторяється два рази — я вже майже розчарувався, і почав думати «понакупляли цих тесл, напевно люди з всього міста їздять заряджатись сюди». Але пробую ще один раз! І встигаю. Коли вже вийшов з машини — бачу підїзджає тесла, а в ній сидить чувак який працює в готелі на волет паркінгу :)

Так і є, правда не бачу тут проблеми — там ж автомобіль ніхто не залишає на довго. І займати фастчарджер навіть на додаткових 5-10хв — це фактично забрати в когось приблизно 50% часу зарядки авто.

В паркінгу готелю — це інше, це дестінейшн чарджер. Це не фаст-чарджери, вони зазвичай видають щось між 6-10 кіловат заряду в годину і там немає такого правила. Також на таких чарджерах зазвичай не треба платити — зарядку покриває готель, но припаркуватись на такому це треба бути трошки лакі ;)

Дозвольте не погодитись — те що ви описали, це не реалістичний корнер кейс. Ніхто насправді не купує електричне авто щоб економити як друге для себе персонально. Тобто якщо я живу сам, і у мене є вже авто — я ж не купую ще одне електричне тільки щоб по місту їздити — це ж очевидно.
А от реалістичний кейс — в сімї вже 2-3 авто (чоловік, дружина, дитина тінейджер) — і одне з авто апгрейдять і купують електричне. Такми чином для довгих сімейних роадтріпів можна використовувати бензиновий чи гібридний автомобіль, а от для поїздок містом, на вихідних, комюту, або не дуже довгі роадтріпи — електричка. І так при ціні модел Y чи 3 зараз це буде економія. Бо ці авто можна купити з врахуванням податкового кредиту порівняно або дешевше за ту саму ціну що і бензинові того ж класу — а обслуговування і експлуатація буде дешевше. І я дуже сильно сумніваюсь що такий автомобіль при сьогоднішніх цінах буде знецінюватись так швидко як бензинові.
ПС. я разхував що при зарядці тесли на суперчарджерах ціна кілометра приблизно така сама як у бензиновго аналога (і це в Техасі — де бензин дешевий). Тобто заряджаючи вдома — ціна в 3 рази менша.

LOL! Думаю тим самим шляхом багаторічним пошуків ви відмоветесь від океану з температурою в +26 ;) А потім ще через багато років таки купите автомобіль.

Ну, треба пріоритезувати ваші потреби, що хочете більше — реальне життя з велосипедом як основним транспортом, чи теплий океан? :)

Тобто автор питання про велосипед каже — «в мене нема часу вчитись їздити на автомобілі» — через то я куплю велосипед і буду комютитись по 2 години в день замість 30хв на автомобілі :) Може це і є основна причина відсутності вільного часу?

1. в США всюди (окрім кількох мегаполісів типу нюйорку чи санфранциско) автомобілями користуються практично всі, багато хто з 15-16 років. І так, ~50% цих водіїв це жінки. А коли в США «народжується» новий водій-тінейджер — то разом з автомобілем йому треба обовязкову страховку(цивілку як мінімум), і коли це дівчина — ціна такої страхівки значно дешевша. Що якби натякає на те що страхові компанії переконані в тому що водити це більше все таки жіноча справа.

2. В США не обовязково проходити жодних курсів. Можна поставити епку і натринуватись здавати теоретичний тест (супер простий, в мене тренування зайняли кілька днів під час комюту на метро). А потім інструктор і оце все це опціонально. Якщо вмієте їздити можна відразу записуватись на практичну здачу.

1. У Флориді літом жарко і волого, і бувають дощі, а взимку між хорошою погодою для велосипеда теж часті дощі.
2. Відстані не дуже велосипедні, особливо для дітей.
3. Обмежена або відсутня інфраструктура (тобто їхати треба буде по звичайних автомобільних дорогах)

Для велотранспорту найкраща країна це Голандія — плоско, не далеко, інфраструктура практично всюди, і погода досить велосипедна.

До речі, на рахунок автомобілів — в США дуже сильно простіше їздити ніж в Україні, значно менша кількість знаків, продуманість інфраструктури в сторону простоти.

Реально, без автомобіля у Флориді буде дуже зле.

Ну так у такій коротенькій статті і не може бути точної картини.

Так там не просто не повна картина, там той сегмент що описаний просто повний бред. По суті автор з консервативними поглядами вткористовує техніку узагальнення і очорнення студентів і всьої вищої освіти в США. Подаючи їх інфантильними ітіотами на поводу яких йдуть світила науки щоб тільки отримати + в карму від стада інфантилів. Але це не так!

Наприклад українська «консервативна» система освіти в рази більш інфантильна! В тебе практично нема способу вибрати що ти хочеш вчити, в якому предметі поглибити знання, нема такого поняття як мейджор і майнор, змінити спеціалізацію під час навчання дуже тяжко якщо взагалі можливо і тд. Тобто студента ведуть за ручку від першого курсу до отримання диплому, який не може бути універсальним але в той же час нема способів регулювати спеціалізацію.

На рахунок соціалізму в колах студентів — це цілком нормально. Як тільки вони почнуть отримувати ЗП (а ще якщо і нерухомість прикуплять) і поцікавляться куди і скільки відраховується податків, багато в кого погляти сильно змінюються. І знов таки, США як країна має дуже різні підходи на рівні штатів, і любителям соціалки можна жити в Нюйорку, любителям лібертаріанства і більш консерватиного способу життя — техас чи флорида.

ПС. до чого оці притягання сексу в цю тему — поняття не маю.