На одному популярному сайті для пошуку роботи за 30 останніх днів по
Алгоритм дій в разі втрати всього це йти працювати де людина зможе зараз і де візьмуть. І вже паралельно з цим колупатися в курсах в надії «вайті в айті».
Як завжди, гроші громадян розікрали (я про Дніпро). Кому цікаво, є судовий позов
www.facebook.com/...53oQx9iwbSdkQJ4VyK44uDhBl
В цілому корисно, але...
> Для самообороны существует множество легальных вариантов (рукопашный бой, пистолеты под патрон Флобера,
Буде 2 варіанта:
1. Якщо в нападників є вогнепальна зброя, то вас пристрелять як тільки побачать щось схоже на зброю у вас. Вже по факту на трупі подивляться що ви там намагались витягнути.
2. Якщо в нападників вогнепальної зброї нема, то вам цей пістолет під патрон Флобера в дупу запхають.
Астрологи оголосили можливий прискорений вступ до НАТО.
Кількість політологів збільшилась втричі.
Якщо подивитись в сусідню тему dou.ua/forums/topic/40177 то не дуже готові.
Дякую за розгорнутий коментар.
Я от дивлюсь на численні збори коштів на квадрокоптер, рацію, одяг, і т.д. (но хоч збору на труси для військових ще не зустрічав) і мені цікаво як відбувається процес матеріального комплектування військових.
Як я собі це уявляю:
Приходе людина воювати. В одних шортах бо нічого свого нема (з бідної сім’ї або може домівка згоріла). В військовій частині порились по складу, знайшли йому футболку (ну хоч щоб голому в бій не йти), видали автомат. Кажуть: купи сам собі рюкзак, рацію. Все інше набомжуй серед волонтерів. Далі цей солдат йде скуплятися за свій кошт, за кошт сім’ї, потім випитувати у волонтерів найнеобхідніші речі.
Що вдалось набомжувати, з тим і в бій. Без рації або окулярів, так без них, без жилета, так без нього.
Типу якщо аеророзвідка не придбала собі квадрокоптер за свої гроші або через волонтерів, то так і будуть в полі стояти (сидіти в окопі) без нічого.
Приблизно так чи я помиляюся? Цікаво було б почути коментар від людини яка в темі.
PS: Я 50% прибутку відправляю на донати, але дуже сумно через матеріальне забезпечення з боку держави.
За життя я провів десятки співбесід з кандидатами на junior позицію. Є люди зі скромним резюме, але крутими скілами як для junuior. Є люди з пафосним резюме, а по перевірці ніби перший раз в житті комп’ютер увімкнули.
Висновок з мого досвіду: 20 хвилин спільного онлайн написання коду плюс 5 хвилин поговорити про теорію, і одразу стає зрозуміло хто є хто.
До автора: краще бути чесними. Якщо є відповідний рівень знань, то робота знайдеться. Так, це може зайняти іноді довгий час.
> Ви вважаєте, це може заважати при роботі з клієнтами?
Я вважаю щось одне, інші люди можуть думати щось інше.
Для мене максимально формалізована ділова мова є додатковим шансом показати себе як серозного ділового професіонала. Підкреслюю, що це як додатковий критерій, а не основний. Можливо стиль «живого спілкування зі смайликами» зайде якомусь легковажному екстраверту схожому на вас, але особисто для мене це буде скоріше мінусом при порівнянні двох людей з однаковим портфоліо, з однаковими іншими даними.
Співчуваю вашій неприємній ситуації.
Маленька порада: смайлики в реченнях залиште тупій школоті. Ділове листування має виглядати трохи серйозніше.
Бажаю вдачі з наступними клієнтами.
Реклама:
> IT-спеціалісти «еліта нації», багатії, працюють з пляжу, мають свою машину, смузі ллється з неба, навколо кружляють моноколеса
Реальність:
> «32% Сумно, було зручно працювати з Heroku» — кожен третій скупердяй що любить халяву і не може заплатити 5 доларів за сервіс
Чому ж в крайності вдаватися. Є багато альтернатив, залежно від вимог до безпеки та конфіденційності кожного користувача або компанії.
У моєму випадку self-hosting трохи занадто (хоча могли б хостити, наприклад, Gitea), тому поки користуємось GitLab SaaS.
На жаль. В багатьох напрямках є подібні монополії, які для певної кількості людей є «стандартом де факто». Є дві проблеми (не тільки з GitHub, але й з Google та Meta, наприклад). Перша проблема це монополізація. Чому монополізація це погано пояснювати не буду, бо багато і без мене написано. Друга проблема — монополісти зазвичай працюють по моделі «безкоштовний функціонал де сам кінцевий користувач (його дані) є товаром». Тобто вам доступно більше безкоштовного функціоналу, ніж у конкурентів, але всі ваші дані, особисті повідомлення, і т.д. автоматично аналізуються і передаються третім сторонам.
Зважаючи на дві названі проблеми, я оминаю GitHub наскільки це можливо.
Шановний Михайле, запрошую вас подати ваш матеріал у вигляді наукової статі в будь-який науковий журнал. Приклади: «Український журнал інформаційних технологій» та в Науковий журнал «Сучасні інформаційні технології». Вимоги до авторів можна знайти на офіційних сайтах.
Належним чином оформлений матеріал буде відправною точкою для подальшого діалогу щодо перспектив ваших ідей.
Будемо чекати тут на ваш наступний допис, але вже з посиланням на матеріал, який пройшов через професійних рецензентів та був опублікований. Наявність відповідно оформленої документації, публікація статей, можливість доступу професіоналів для аналізу проекту є єдиними доказами існування ідеї та її життєздатності.
Було б ще цікаво почути що таке «кібервійськова частина» та що вона робить.
+
Виключно заради цікавості (військового навчання не маю): хто ставить побажання що потрібно для підрозділу? Командир підрозділу? Чи всі бійці гуртом збираються і думають що більш за всього їм самим потрібно? Чи вище керівництво спускає на низ побажання щоб самі підрозділи збирали кошти на щось?
Андрію, а навіщо Вам взагалі цей LinkedIn? Там же крім дурного спаму від рекрутерів нічого нема. Чи ваші колеги типа «ой, не через Лінкедін не буду з тобою розмовляти»?
В Дніпрі мер Філатов зараз витрачає 7 500 000 грн (тобто 250 000 EUR) на рекламні послуги себе сонцеликого великого мера всія Дніпра. Всі тендери у відкритому доступі на Прозорро. Не можна якось у Філатова забрати ці кошти та віддати хлопцям на «нулі»?
> Як справи з цим у ваших міст?
В Дніпрі під час того, як наші хлопці гинуть на передовій і по копійках збирають на спорядження, мер міста Борис Філатов з командою витрачають 7 550 000,00 грн на Рекламні та маркетингові послуги (Висвітлення діяльності Дніпровської міської ради). prozorro.gov.ua/...er/UA-2022-06-06-006131-a
Це не перший і не останній тендер на піар мера Дніпра за бюджетні кошти перед війною і під час кривавої війни.
Іншим містам щиро бажаю успіху і процвітання.
Потрібно діяти швидко і на випередження. Найняти штат юристів та адвокатів. Влаштувати з сусідом юридичну тяганину. Найняти тітушок для провокацій. Зайти в потрібні кабінети та заручитися підтримкою місцевою влади. Почати «копати» під сусіда щоб знайти точки для тиску. Бажано для захисту від симетричних відповідей сусіда звернутись до охоронних компаній та забезпечити цілодобову охорону периметра. На випадок бойових дій проти сусіда мати запас зброї вдома.
Якщо не підходить, то є 2 інших варанти.
Якщо є гроші, то запросити майстра який дасть поради. В квартирі потрібно зробити нормальну шумо-/віброізоляцію.
Якщо мало грошей, то:
1. Взяти ОСБ плиту або будь-який масивний важкий матеріал по площі пральної машини. Купаємо антивібраційні підставки під пральну машину (~250 грн).
2. Робимо «сендвіч»: масивна основа, зверху антивібраційні підставки під пральну машину.
3. Беремо будівельний рівень і регулюємо гвинтами на ніжках пральної машини строгий горизонт.
Це не зробить пральну машину зовсім безшумною, але зменшить рівень дискомфорту.