Всі фреймворки фокусуються на тому як розробити софт (scrum, kanban, XP...) або як виконати проект (PMI, Prince2..). Більш пізні, як SAFE, намагаються комплексно розглядати процес, поєднуючі дві складові і основи change management. Там, нажаль, не розглядається як жити в недосконалому світі недосконалих людей.
Щодо ITIL — це набір практик для IT Service Management (управління інцидентами, проблемами, конфігураціями і т.д.). Це окрема ніша ІТ бізнесу під специфічні задачі обслуговування софта. Наприклад, наша материнська компанія впроваджує ServiceNow і надає супутні послуги. Я не можу погодитись, що це єдиний посібник для ІТ проектів, або ми з вами по різному розглядаємо термін.

В коментарі вище я надаю визначення також з вікі, то не моє власне. Щодо корпоративної культури, то це інше. Ми говоримо не про цінності всієї компанії, а про інтереси конкретних людей, психологічне ставлення до змін, а також стан бізнесу.
Щодо заголовку: я розглядаю проблеми, які виникають, по суті, через клієнта. Чи є підрядчиком сервісна, продуктова чи інфраструктурна компанія, то вже другорядне. З мого досвіду, з продуктом були ті самі проблеми

Це залежить, яка культура в компанії і того, наскількі довгострокові стосунки будуються з клієнтом. Також, довіра може бути гіпотетична, а ось фінансові втрати від незапущеного проекту (залежить від того яка комерційна модель) можуть бути дуже реальними.

я дійсно не працювала з українськими держустановами і це було свідомим вибором :)

Дякую за коментар. В англійському варіанті визначення більш підходяще на мою думку: “Politics is the way that people living in groups make planned decisions. Politics is about making agreements between people so that they can live together in groups such as tribes, cities, or countries.” Організація — це таке собі “плем’я”, яке має пристосовуватись щоб існувати разом.

Дякую за відгук. Уточніть будь-ласка питання. ITIL зазвичай застосовується в сервіс-менеджменті, тобто ми надаємо таку послугу клієнтам і впроваджуємо та підтримуємо партнерський софт в цьому напрямку. Проте це не зовсім стосується цифрової трансформації.

Сергій, ви даєте дуже гарні приклади. З фіз. особами — ще більше проблем, ніж з «Сонечками», бо вони можуть змінювати (часто) документи або використовувати різні документи в різний час, змінювати прізвища (жінки), транслітерацію і т.д. Документи банально можуть погано відскануватись. І звичайно, це спрощений приклад тільки на одному параметрі і ми докускаємо, що шукаємо по контрагенту (а можемо його не знати).
Якщо дивитись на це ще все з перспективи того, що документи накопичувались десятки років назад, то бачимо що змінювались навіть типи ідентифікації, назви/типи/категорії продуктів, формати документів, та інше.
В нашому випадку, ми досить довго працювали зі страховими консультантами, щоб описати їх типи запитів реальних, як вони шукають інформацію.

Проект знаходиться на етапі впровадження і, нажаль, через NDA ми не можемо розповідати багато деталей. Можливо в подальшому, якщо клієнт вийде з публічним анонсом, ми також зможемо описати результати більш детально