у моєї подруги хлопець наразі так і працює, але причому він не поєднує дві роботи накшталт 8 годин, а потім ще 8, а одночасно, іноді навіть заходить із двох ноутів на дзвінки у різні компанії, звісно, коли йому не треба там самому багато говорити.
Не знаю, скільки він так ще протягне, але місяців 5 все у такому режимі
Так, я була у Чорногорії, і також маю знайомих, які не у захватів, м`яко кажучи, від сервісів, точніше від їх відсутності( Доречі, наче там майже неможливо отрмати громадянство?
В Італії все ж ситуація краще за Чорногорію, бо вона банально сильно більше і людей там 60 мільйонів ± проти Чорногорських 600 тисяч на всю країну. Але так, все ж вона уступає, наприклад, Польщі.
Ну і я також боюсь цього ефекту звикання, тому поки і не наважуюсь))
По-перше, дуже люблю Флоренцію саме як місто, по-друге природа Тоскани на мене прям медитативний має вплив) Якщо зібратись на якийсь холм, то відкриваються види прям будто намальовані.
Не знаю, чи багато ви їздили по Італії загалом, але я якось вже саме тосканійськи пейзажи впізнаю із першого погляду. + регіон дуже багатий на усілякі цікавинки, причому враховуючи розвинену залізнічну мережу (а я дуже люблю іздити потягами, принаймні у Європі), можна поїздити про неймовірно гарним локаціям і містечкам — типу Сан-Джиміньяно чи до Сієни, чи до тієї ж Пізи (а від неї вже дуже близько до Ріо Маджоре — це вже не Тоскана, але їхати дуже близько, і Ріо Маджоре і каскад деревень, що йдуть по узбережжю — це відпад просто)
Встаю за дві години до роботи, працюю відаленно. Ну і цей час йде на сніданок, та ранкову прогулянку, де можна послухати книжки / музику / подкасти-відоси тощо; без цього в робочий режим на здатна ввійти)
Тоскана)
Нещодавно випала нагода побувати на Сардинії (Ольбія) — неймовірна краса, хоча, в першу чергу все ж як для морського відпочинку.
Але саме Тоскану я би обрала для життя.
Дуже хочу переїхати саме до Італії — лякає тільки питання із податками. А так ізжу до цієї країни регулярно і протягом останнії
Багато факторів в комплексі, частково я вже перелічила. ну і все ж це історія про смаки, що для одного буде нічого особливого, для іншого-зовсім інша історія