У мене, звісно, дуже обмежений досвід переїзду, я поїхала до Франції і все ще там знаходжусь. Що можу сказати з власного досвіду та досвіду 8 дівчат, яких я опитала у ході одного проєкту, приблизно рік-два йде адаптація до нової реальності. У мене особисто вона зайняла півтора роки. Це той період, коли здається, що суспільство жахливе, все не таке, і так далі за списком (список авторки дуже резонує з моїми першими 18 місяцями в міграції). Тому чесно, мені дуже сумнівно, що можна було справді зрозуміти чи реально в країні чи ні за півроку.
І головне, як вже багато хто тут сказав — від себе не втекти, куди б не поїхав, завжди везеш з собою себе з усіма проблемами та упередженнями.

У 80% населения напрочь отсутствует идея «красиво выглядеть/следить за собой». Я довольно спокойно к этому отношусь, но глаз режет.

Також з особистого досвіду, та досвіду оточуючих мене людей, якщо до чогось достатньо спокійно відноситесь, то це око не ріже, якщо щось ріже око, то це означає, що таки щось вас у цьому всьому негативно зачіпає.

Дякую!

У Франції термін провінція означає усе, що не є столицею. Тобто у контексті Франції абсолютно нормально назвати Страсбург провінцією, як і Ліон, і Марсель і усі інші великі і маленькі міста Франції.

Каліфорнія у мене викликає враження такого штату, де зовсім не можна нічого про інших говорити, взагалі ні про кого, бо завжди знайдеться хтось, хто розповість тобі про твою нетолерантність.

У вільний час я подорожую, займаюсь йогою, читаю, шию, фільми дивлюсь, іноді малюю, у мене багато хобі :)

Дякую!

Вартість 1м2 у Страсбурзі вар’юється від розміру квартири — більша квартира, меньше коштує 1м2 оренди. Метр у середньому виходить від 10 до 25 евро за м2. Тож якщо рахувати за медіанною чистою зарплатою, що наведена у тексті і яка становить приблизно 1800 евро, тож виходить від 0.5% до 1.3% для медіанної зарплати у Франції для оренди житла у Страсбурзі.

Цієї зими за данними центру контролю якості повітря найчастіша цифра була 3 при шкалі від 1 до 10 де 1 це дуже добре і 10 дуже погано. Тож можна зробити висновок, що повітря досить чисте. В Україні я страждала від алегрії навіть узимку, тут у мене дуже рідко буває алегрія навіт під час кативного квітнення рослин.

Українська діаспора є, є також український священик, українська школа. Діаспора дуже активна, приймає участь у різних подіях — завжди є протягом трьох днів шале на різдвяному ринку. У діаспори є своя ассоціація. Я за діаспорою слідкую виключно через фейсбук, по розклад подій завжди такий, що працююча людина туди потрапити не може. Є враження, що там приблизно одні й ті самі люди крутяться та спілкуються, частіше старше покоління, людей молодше 40 років, я там у великий кількості не помітила (виходячи з фото і відео з подій). Я спілукюсь з деякими українцями у Страсбурзі, але вони як і я, за діаспорою слідкують через соціальні мережи. Є таке враження, що діаспора — це таке собі закрите середовище, я запропонувала свою допомогу і навіть записалась у розклад для допомоги з шале, бо я отримую розсилку діаспори, але мені у результаті ніхто не відповів. Тож вона є, вона активна, але дуже закрита і багато українців міста те регіону про неї не знають, або до неї не входять.

Я розумію, що є калькулятори чистої зарплати, я мала на увазі, що за медицину з чистої зарплати я нічого не плачу. Але так, усе варюється і так, запрлату нетто ніхто ніде не скаже точно.

Я розумію, що витрати не зважди ростуть пропорційно росту заробітної плати і що ритм життя у всіх різний і витрати різні, і пріорітети також. Як я писала у статті, мені грошей вистачає, при тому я маю той стиль життя, який мене повністю влаштовує, тож я повністю згодна, що усе завжди залежить і packaged solution ніхто ніколи не надасть. Дякую за посилання на сайт повивчаю його.

Школи INSA конкретно мене не влаштували кількістю технічних дисциплін, з тих программ, що були у наявності на 2014 рік дуже багато часу приділялось менеджменту та англійський, мені ж хотілось більше технічного та фундаментального.

Тут маю сказати пару слів на захист Чехії

Нічого не маю проти Чехії, просто з мого ліцею до Чехії та Польщі на навчання виїжджали у великій кількості, популярні напрями були, а мені хотілось чогось більш оригінального, відносно мого життєвого контексту.

Чомусь всі статті про релокацію до Франції згадують, що зарплати в IT там не надто високі, і навіть нижче порівняно з іншими розвиненими країнами ЄС. До того ж після нещодавньої розмови з французьким рекрутером виявилось, що отримати робочу візу у Франції станом на кінець 2019 було доволі важко. Чому складається така ситуація, для мене досі лишається загадкою.

Робочу візу отримати важко, бо або потрібна висока зарплата, або конкретна мотивація, що нікого серед французів, евпропейців та наявних у країні іноземців вони не знайшли.
Щодо зарплат усе відносно, все залежить від регіону, складу сім’ї та додаткових витрат, ще й податків. Просто ти підписуєш контракт на зарплатню брутто і точно тобі одразу ніхто не скаже, яке там нетто. За моїми спостереженнями дуже часто вищі зарплати йдуть разом з вищими податками та витратами. Наприклад теж медичне страхування, у порівнянні з тим, що я читала про Німеччину чи Нідерланди я набагато меньше плачу за нього і взагалі витрат на медицину у мене меньше, і таке, мені здається, може бути у багатьох сферах. Як на мене, просто орієнтуватись не зарплати немає сенсу, треба рахувати податки та різні додаткові витрати, бо зарплата може бути високою, але й витрати також і у результаті зайвих грошей не виходить.

Бабусі на ринку, у селах розмовляють ті, кому більше 40. Ну і через це комерсанти часто можуть ромзмовляти ельзаською не залежно від віку. Але саме ельзаською, бо ельзаська від німецької таки відрізняється. А німецьою так — лише туристи.

А що про тарт фламбе ( бо тут його називають тарт фламбе) — смачно, швидко. Але це не вся ельзаська кухня, тут є багато інших чудових страв.

Та чула. У мене не звучання викликає відразу, у неприємний шкільний досвід вивчання німецької.

Можна, але ж вчити її не треба, щоб тут жити. У мене відраза не до того, як вона звучить. Просто був неприємний шкільний досвід її вивчання.

Граница с Германией, близость Швейцарии. 5 лет надо прожить в стране, чтобы подать досье, а вот скорость, с какой ваше досье обработают зависит от префектуры. В Лионе и Ницце несколько лет ожидания рандеву в префектуре для собеседования, в Страсбурге по отзывам все быстрее.
Ну и еще Страсбург спокойный город, забастовок не очень много, туристов гораздо меньше, чем в Ницце. Цены приятнее при примерно тех же зарплатах.Плюс еще если работаешь в Эльзасе, то попадаешь под локальный режим: лучшая базовая страховка медицинская, плюс два дополнительных праздничных.

Сектор это вообще отдельная тема. Врачи да, зачастую приватные, но вы про клиники говорили, устройство больших клиник разное бывает. У меня просто был интересный опыт с врачом первого сектора по возмещению больничной процедуры по какому-то странному бланку.

С клиниками все гораздо интереснее во Франции, там вариаций масса и государственные и полугосударственные и частные, и иногда вроде и страховка есть, а потом просят что-то заплатить на перед а вы потом сами со своей страховкой разбирайтесь, как она вам деньги возмещять будет.
Плюсую про собачьи какашки, дороги, английский и понаехо русских в Ницце. У меня парень почти полтора года в Софье работает, но в итоге возвращается в Страсбург, потому что для меня очень много минусов на юге и только суперским климатом их всех не закроешь. А, ну еще сроки по получению гражданства в департаменте адские.

В начале Страсбург перебил атмосферой, год назад перебил более интересной для меня выбором работы (в Лионе не было ничего особо адекватного), более адекватной работой префектуры и особенностями менталитета. В Страсбурге забастовки желтых жилетов не ощущались вообще, в Лионе мы как раз в одну субботу были, было жутко. Ну и географическое расположение у Страбурга более привлекательное для меня.

В Лионе я не живу, у меня в регионе живут родственники. Рассматривала город, как варинт для переезда год назад и до этого при переезде во Францию. В плане экологии — особо вреднных производств в самом городе нет, они все ближе к Сент-Етьену и Греноблю. В Лионе есть только фармпроизводства и несколько производст техники различной от бытовой до железнодорожной. Периодически бывает смог, пики загрязнения — город большой, есть трафик. Тут просто с чем сравнивать. В моем плане хорошая экология — свежий горный воздух и отсутсвие любых выхлопов, ни один большой город вам этого не предложит. Если сравнивать с Украиной, то экология в целом хорошая во Франции везде.
В плане беженцев — регион Рона имеет много добровольческих инициатив по поддержке беженцев. В плане государства — французское государство предлагает море плюшек для беженцев вроде социального жилья в больших городах и огромного количества вариантов денежной помощи вообще везде по Франции. Больше всего мигрантов и беженцев однозначно в Марселе и Париже. Но, например, Лион более толерантый город, чем та же Ницца.
И в любом случае — беженцы есть везде в больших городах, им там больше поддержки.

По Франции. Если что, то региона Рона Альпы больше нет, он объединен с Овернью и теперь стал Овернь-Рона-Альпы. Но это деталь, а теперь по пунктам:

1. Хорошая экология и отсутствие вредных производств

Если не в Лионе, а в каких-то деревнях, то вполне реально.

2. Адекватное окружение и низкая криминогенная обстановка

В этом плане регион тоже хорош, опять же, если удаляться от Лиона. В Лионе те же желтые жилеты бастовали мощно, но в небольших городах спокойно.

3. Не жаркое лето и мягкая зима, не менее трёх месяцев солнечных дней

Это в целов в регионе есть.

4. Хорошее качество услуг и инфраструктуры

Ну, инфраструктура хорошая. Услуги бывает по-разному, на кого нарвешься, и еще от сферы зависит.

5. Не учить язык который используется в пару небольших странах, одно дело когда ты студент и тебе по кайфу, другое учить после работы или вместо чего то другого

Полный провал. Без французского языка жить, конечно, можно, но конкретно в этом регионе не очень комфортно, надо ехать в большие туристические города, а там сразу вылазит криминогенность и окружение.

6. Политика города/страны не травящая белых гетеро мужчин, нет направленности и гос поддержки на защиту и законы для меньшинств, беженцев и фем организаций

Белых гетеро мужчин не травят, но поддержка беженцев мощная.

7. Отсутствие соотечественников украинцев русских. Нх этих злобных завистливых животных

Вы не представляете, но в большем или в меньшем количестве они есть везде. Но опять, же избегая больших городов, их не так много.

Після цієї статті виникло бажання написати свій текст про ІТ у Франції, бо мій досвід радикально відрізняється від досвіду авторки. Тож чекайте щось накшталт «Французьке провінціальне ІТ, усе не так погано».
І так, від поцілунків у щоку можна не страждати, якщо наголосити на культурній різниці і на тому, що потискання руки для вас більш професіональний спосіб сказати бонжур.
Я розумію, що у кожного свій досвід і можливо авторці просто не пощастило, а ще, судячи з тексту, їй у інсі дали дивні та негативні установки, і це її досвід, проте, це не єдиний погляд на реальність і ІТ та життя у Франції можуть бути зовсім іншими.