Для цього 100% потрібно мати:
1) час (не туристичний)
2) знайомих/друзів, які шарять у спілкуванні з місцевими і готові витратити на це час (особливо — садочки і тп)). Португальці у більшості непогано говорять англійською, але на соц. служби це не розповсюджується — там будуть слухати англ. мову (і тим паче відповідати) дуже, дуже неохоче.
В Португалії, звісно, є гетто, як і в майже будь-яких країнах Європи.
Але вони малочислені, знаходяться в основному в Лісабоні/Порту.
Цодо Іспанії (суб.єктивний досвід/спогади) — це решітки тупо майже на всіх вікнах 1/2-х поверхів міста, окрім публічних місць та багатих районів.
У Португалії решітки на вікна ставлять у пропорції десь 1/10 порівняно з Іспанією. Показник? Як на мене — так.
Також, у Португалії на порядок рідше можна стикнутись з pickpocketing, може у метро тільки. В Іспанії ж це наче професія і «податок на заможність», чи як там кажуть.
Деякі таунхауси у Португалії тупо не мають ніякого забору, і їхня шашлична зона з паркомістом тупо виходить на тротуар — навіває вайби якогось небідного американьского субурба.
Португалія в цілому бідніша — але парадокс в тому, що там безпечніше (знов-таки суб.єктивно) .
Ну в вас варік по житлу, суб.єктивно, не дуже( Хоча так — за цю ціну, Т2 несвіжа це якраз реалістично.
По побутовій техніці — можу зрозуміти, але для пересічного користувача наче всього вистачає (окрім якоїсь побутової техніки для ванни/кухні — там реально монополія
Щодо кави — мабуть, у великих по площі субурбах так воно і є, проте чим менше місто — тим доступніше вся ця історія (якщо, звісно, роздивлятись також паштеларії/бістро, які тримають місцеві :))
На півночі Іспанії — трохи інша Іспанія :)
Ну, єдине 2+к за фігове житло — то треба зовсім не старатись у пошуках. В принципі, у більшості невеликих міст або передмість великих міст можна напрягтись та за 1.5к зняти щось нормальне, проте відносно невелике по метражу.
Щодо цивілізації — як на мене, однозначно позитивний аспект в тому, що сфера обслуговування працює хоч і не цілодобово, але від світанку до ночі, майже всюди і без вихідних.
У порівнянні з тою ж Іспанією (та й наче навіть Польщею/Німеччиною) це як небо і земля.
У невеликих містах відсутність локальних показників високої цивілізації перекривається молами та парками розваг для дітей неподалік, але для цього бажано знову ж мати автотранспорт.
Головні мінуси Португалії у низьких локальних ЗП, дорогій оренді/вартості житла і автотранспорту (якщо вже там облаштовуватись капітально). Також місцями не дуже оптимальна/приємна інфраструктура для дітей, або її взагалі не вистачає.
Легалізуватся не так просто, як кажуть деякі коментатори, проте через розширення сім.ї дійсно простіше, ніж в більшості країн ЄС.
Португалія — соціалістична країна: португальці з доходом близько 1к євро на людину — хоча й зовсім небагата, але найбільш соціально захищена категорія населення, яка має у деякому сенсі більшу купівельну спроможність, аніж експати з 3-6к євро гросс доходу. Працювати на 1й відносно низькооплачуваній роботі
Загалом, з нормальним віддаленим доходом більшість мінусів перекривається грошами та позитивними якостями країни, як локації, але залишається питання легалізації, яке кожен експат у Португалії вирішує для себе та своєї сім.ї сам, долаючи бюрократію та рандом.
5. Варто «геймифікувати» своє життя — задачі сприймати як квести, відстежувати прогрес, і не забувати нагороджувати себе.
Валідний поінт, але, як на мене, за умов відповідного майндсету і, так би мовити, стану душі.
Раніше я багато років був тим, кого можна назвати recurrently returning oldfag player у swtor і wow, тобто у періоди апатії і спокою повертався у ці онлайн-дрочильні.
Потім, коли проходив період стабільності, або ставало гидко від кількості часу, проведеного онлайн, перекидав вказану у п.5 концепцію на реальне життя. Але, як і у період посиділок онлайн до 3 ночі, вкидав забагато сил та енергії вже не на геймінг-задротство, а на роботу та розвиток.
6. Від геймерства ніхто не помер і переважно геймери задоволені своїм життям, тому ця залежність не лікується. Єдині і найкращі ліки від задротства — закоханість
Орієнтуючись на таку схему, можна сказати, що єдині ліки для врегулювання будь-якої залежності у житті — це закоханість :) Звісно, це чудовий період у житті, але ж при хімічній залежності, наприклад, лікують у тому числі шляхом зменшення дозування або ж шляхом підбору, умовно кажучи, оптимальної хімічної заглушки. Мені у свій час, окрім іншого, допомагала заміна онлайн-дрочилень на ПК консольним сингл-плеєр підходом, який, у тому числі, можна втілювати у життя на дивані з коханою людиною (звісно, якщо вона лояльно ставиться до такого підходу). Саме у цей період, доречі, в мене відновився майже забутий інтерес до красивих ігор із глибоким сюжетом.
Тю, та мазохізм часто є акомпанементом внутрішньої жаги до розвитку і визнання. Десь перебрав, потім пролікувався трохи — і далі, до наступного серцевого нападу. Рок-н-ролл фо лайф і все таке.
Звісно, тоді трохи складніше дійти до життя у формі нескінченних ретритів та щорічного вирощування картоплі — але деяким людям воно нафіг не треба, і вони це відстрілюють, і це нормально.
Можливо, у покоління айтішників вже формується невеликий клуб якщо не 27, то 47/57 — ну, типу, коли замість вєщєства з нової партії від елітного бариги внутрішньовенно колеться новий js-фреймворк або новий інструмент для бігдати/оркестрації.
В нас самий крутий профіль на апворку! Подивись, який красивий, мм...*стогне у потугах естетичної насолоди від красоти профілю та гордості від кількості допилених до етапа MVР заказів, які через півроку нафіг не потрібні типовому маленькому інфантильному клієнтові із Європи/США*
.. і тойво, ти не лякайся, але в нас на машинках стоять такі малееенькі трекери — але вони не кусаються, тільки щекочуть, як комарики ;)
Мораль цієї гілки, думаю, у тому, що вміння будувати приватне життя + вміння будувати соціальні зв’язки — це як 2 надійних костилі, кожен з яких може вистрілити (особливо у плані покращення якості життя) і навіть вилікувати від хромоти. Особливо після 30:)
Чув, що у Нідерландах, наприклад, наразі доволі цінують замотивованих рости на продовій експі трейні, які за
За домопогою дейтінг-сервісу, звісно, адже в ковідні часи цілувати людину, яка не прочитала бодай пару жартів у твоєму ґолд-профілі, було дуже стрьомно!
Авто, доречі, у деяких південноєвропейських країнах наразі розмитнювати де-факто не треба — відповідно, податки платити також не треба.
Звісно, при втраті ТЗ (яка рано чи пізно станеться) людям, які вже подалися на ВНЖ/інший пластик, треба буде вирішувати: або продавати своє відро в Україну, або здавати в утіль і купляти місцеву автівку, або ж розмитнювати (якщо воно того варте).
Опалення, вочевидь, також зимою є статтею розходів не у всіх країнах з нормальним рівнем життя — у деяких, де дозволяє клімат, люди впродовж похмурих днів просто іноді платять за інверторний кондей/електрику по трохи завищеному рейту. Умовно кажучи — там, де було 100 євро влітку, буде
Абсолютно згоден, ну і мені можна не доводити: я там, наприклад, знайшов вагому частину свого життя)
Не те шоб адвокатую його, але загалом не сама погана цільова платформа, імхо.
звучить як якась френдзона, а де ж секас?
Так тойво, у перерві між квітами, покушать шавухи і поплакатись у плече.
Ні, ну буквально лікувати і витягувати — це як на мене вже перебір і підходить лише созікам, в яких це самоціль стосунків з самого початку.
Але правда у тому, що жінка з великою вірогідністю буде шукати вигоду від стосунків, особливо на ранній стадії. Вона може бути абсолютно неявною при погляді зі сторони — наприклад, у вигляді моральної допомоги та підтримки. Комусь потрібні квіти або покушать шавухи, комусь — поплакатись у плече.
Так, не ЦА.
Але дружину знайти у Тіндері реально (при цьому треба бути трохи цікавішим за класичного ноулайфера).
У Тіндері є нормальні «середньостатистичні» дівчата, які знаходяться на стадії відпочинку від невдалих відносин або ж просто на стадії легкої депресії та недетермінованості, з якої її можна потенційно витягнути — це, як правило, вважається доволі цінним жестом.
+. В цілому мені також здається, що люди, які зайняті саме прикладним ремеслом і працюють руками, наприклад
сантехников
, і люблять свою роботу у більшості її аспектів (тобто, є продуктивними і мотивованими працівниками), мають шанс ще довго бути незамінними.
Дуже багато дрібних перемінних, зайобів і проблем, які міг би вирішити (окрім людини) лише крутий самнавчаємий андроід, у якого все ок з мілкою моторикою.
То було аж десь місяць тому чи більше. За місяць і фінансування можуть підрізати. Не пам’ятаю точно, як він «реагував» на вагнерів у ростові, але наче тоді вже почав активно міняти тапочки.
Неприємно(
А де це сталось, якщо не секрет?
Так, локація вирішує, згоден.