Дякую)
Я повертаюся до свого рушія у ті моменти, коли основна робота допікає.. Писати якісний код та вчити новітні практики доволі часто неможливо при роботі в ентерпразі. А от як пет проект, для себе це нереально крутий спосіб актуалізовувати знання та навики.
Раджу почитати про ECS — він вирішить як мінімум проблему збереження рівнів. Є чудовий канал на ютубі youtube.com/...HPFwT&si=fLkqLurXWIdmPZH4 (там і про ECS) і ще є виступ на GDC розробників Overwatch на цю тему youtu.be/...jyNvw?si=PIU9QkjAldNJY4B1
Але я б почав з серії відео від Cherno)
Взагалі свій ігровий рушій для саморозвитку-навчання — шикарша річ, сам таким займаюся, тож успіхів)
У відносно недавньому часові — це 20 років назад. Як не дивно, за цей час ОФІГЕННО все змінилося. А те, що описано в жж — це криза, і на мою думку, не має різниці — айтішник, лікар чи учитель — коли на полицях немає що купляти, то всі мільйонери, а їсти нічого.
А того, що я ще побачив у жж — про професію учителя. Ніхто не змушує в школі викладати. Якщо є професія, є покликання і вміння, а хочеться прогодувати себе і сім’ю — є репетиторство. Коли батьки, які хочуть, щоб їхні «вундеркінди» стали «айтішниками» — вони будуть нехило погодинно платити за те, щоб хтось пояснив їхньому чадові математику/фізику/мову/ітд.
Тому у мене і проблема розуміння ствердження, що людина, яка працює, докладає зусиль — не може себе прогодувати тим, чим займається. Звісно, є аномалії, як і в статті — «старався, намагався і загнувся», ніхто таких ситуацій не відміняє. Але це поодинокі випадки. А от випадків, коли хочу все і нічого не робити, а потім ще й звинувачувати батьків, оточення, владу — таких знааааааачно більше, на порядки, я б сказав.
А можна приклад конструктивного заняття (не лежання на дивані), яким за потрібних зусиль не можна прогодувати себе? І давайте не забувати при цьому істину «усіх грошей не заробиш». А декому і 10К ує в місяць може не вистачати.
Та навіть просто задумайтеся — чи багато Ваших знайомих могли за тиждень пройти річну програму з математики? Тому такі статті навпаки роблять гірше. Якщо батьки «краще знають, що дітям потрібно» — то вони ламають їхні долі. Не кожен же батько і зрозуміє, що дитина малювати хоче, і архітектором стане, а буде ростити з неї «айтішника» усіма силами, бо в «айті платять хорошо, не то шо іншим нищебродам».
Раджу подивитися фільм Gifted — мені дуже сподобалося, як показали схожі ситуації.
Дізнався про центральну граничну теорему і скрізь її застосовуєш. Бо інакше Ваш коментар теж не дуже підходить до мого.
Доволі інформативний коментар. Часом не наслідок ru.wikipedia.org/...Феномен_Баадера_—_Майнхоф ?
Ця історія ні разу не надихає. Це історія аномалії. Про неї можна почитати, але співчувати, співпереживати, ставити себе на місце героя статті — не виникає бажання. Вона не викликає нічого, крім «ну, буває». Можна порівняти з історією юного мільйонера, якому батьки ще при народженні дали 999999 ує, а він в 10 років вивчив віршик, заколядував і отримав ще один ує і став мільйонером.
Цікавіші статті про успіх «незаважаючи на». Коли людина трайхардить, ішачить, в неї не вірять, вона докладає надзвичайних зусиль, і в результаті — настає успіх. Тут можна повірити і в себе, і спробувати підняти свою жопку з дивана.
А, ні, ця історія спочатку таки викликали відчуття «є ж люди, а я кусок лайна тупого». Але потім відчуття пройшло)
Также, советую смотреть в сторону ECS архитектуры (www.gamedev.net/...ign-pattern-part-1-r4803 )
Игра «назови что-то, где есть 2d»?) Box2D — физический движок, который можно интегрировать в свой игровой движок. Как и Chipmunk2D. Но физика — не самое главное вначале.
Не советую слушать «специалистов». Движки создавать надо как для себя, так и для других. И не только, чтобы грабить корованы. В прошлом году на Game Gathering был отличный доклад на эту тему habr.com/...ocialquantum/blog/423175.
Создание игрового движка (хоть и для себя) — это значительно лучше прочтения книг по програмированию, прохожденю курсов онлайн и тд.
Лично мне нравится серия видео www.youtube.com/...heChernoProject/playlists. Там можно найти как о создании игрового движка (в процессе), так и о создании других компонент.
Лично я использую SDL (и сопутствующие библиотеки по загрузке звуков и изображений) как основу всего, а уже поверх написаны все остальные компоненты.
Для себя также разбирал cocos2d-x, чтобы понять некоторые моменты.
В общем: путь этот долгий и очень трудный, но профит в любом случае будет. Так что удачи!
До речі, ще дуже крутий «ресурс» для натхнення — ось цей ігровий рушій github.com/urho3d/urho3d. Його перестали підтримувати автори, код заграбастав (як не очікувано) якийсь російськомовний, але там є тег на останню оригінальну версію. Там навіть є редактор для рушія написаний на цьому ж рушії )