Особисті цілі виявляються і підтримуються піпл менеджерами, зараз я таким не є, але коли був — то «все як у всіх», тобто регулярні
Чим компанія більша, тим ланцюг довший, і тим довший зворотній звʼязок. Тому ключовий момент — зменшити час передачі даних між крайніми ланками, і ваша відповідальність як ліда це побудувати процес «вниз по ланках» так, щоб до вас у випадку чого сигнал прийшов asap, і передати цей сигнал по ланці вгору (куди має сенс) так само швидко. Це приклад доволі вертикальної організації, в горизонтальних звісно інакше — тут вже не підкажу зі свого досвіду бо не маю такого.
Цілі можуть бути внутрішні (що людина хоче сама) і зовнішні (що від людини хочуть інші). Внутрішні цілі ставити не треба, їх в найкращому випадку треба просто виявляти (і то якщо є така задача як піпл менеджера). Зовнішні цілі, підозрюю, вам і вашим командам ставить бізнес. Тому сфокусуюсь на них.
1. Зовнішні цілі рідко формуються в дев тімах, вони туди приходять згори по продакт вертикалі. Тож раджу фокусуватись на цьому. Якщо звідти не приходять задачі чи їх дуже мало — це вже інша справа, але таке рідко буває, зазвичай навпаки хєр пріоритети розставиш (і тут ви як лід як раз і маєте сяяти).
2. Знову ж таки, цілі всередині команди зазвичай мають слугувати як продовження цілей бізнесу / продакту (окрім як ви маленький стартап і дев тіма то і є вся компанія). Тому головне, на мою думку — прозоро комунікувати стратегічні (та й інші) задачі зовні команди і на основі їх формувати цілі команди, аля «як ми команда Х можемо допомогти компанії досягнути цілі Y». Люди, звісно, завжди більше люблять робити те що їм цікаво, і якщо це радикально протилежне цілям компанії — діла не буде. Але то вже проблема хайрінгу чи resource allocation, яку ви маєте просто адресувати потрібним людям.
3. Мотивація у кожної людини внутрішня, я особисто не вірю в те що людину можна «замотивувати» зовні. У більшості мотивація проста — робити те що подобається і отримувати за це найбільші можливі гроші. От наскільки близькі до цього умови ви зможете створити для своїх співробітників, настільки вони і будуть вмотивовані :) Також можна пробувати матчити внутрішні цілі конкретної людини з її задачами, але це вже якщо є час та бажання.
Моя головна порада — сприймайте свою команду як дорослих адекватних людей, які розуміють що таке бізнес і як він працює. І памʼятайте що кінцева мета будь-якого бізнесу — це прибуток, тож всі цілі мають бути так чи інакше направлені на це, просто ви як інженер маєте іншу перспективу ніж, наприклад, маркетолог (на вас покладена задача тримати продукт scalable, maintainable, secure, performant, functionally adequate і цілі мають бути відповідні).
З іншої сторони, якщо проблеми команди не конвертуються в цілі які їх вирішують, команди може не стати. Тож також ваша задача або вчасно для цих «командних» цілей вибити ресурси, або як мінімум прозоро повідомити про це вже ваших менеджерів які приймуть рішення.
Я не согласен с некоторыми вашими утверждениями, но соглашусь, что статья больше для джунов и мидлов с обеих сторон. Впрочем, не вижу в этом ничего плохого :)
К сожалению, не во все команды можно нанять только сеньоров. Более того, не все сеньоров действительно зрелы и развиты именно в этом контексте — понять продукт, задачу и решить её максимально эффективно. Все мы люди :)
Ок, берет напрямую. Проект растёт. Промотаем чуть времени — проекту несколько лет, он выстрелил. Для его успешного развития уже недостаточно просто «чуйки» заказчика или вашей. Нужны исследования рынка, работа с фокус группами, приоритезация, беклог на несколько команд, стратегия, OKR, KPI...
Если это все продолжает делать заказчик — тогда он менеджер. Если вы — то вы.
Я понимаю ситуацию, о которой вы говорите, просто говорю о немного других масштабах. Там необходим decision maker от бизнеса, а не от технологий, а ему уже нужны люди, которые будут давать точечную инфу, в том числе техническую.
А кто этому фрилансеру задачи даёт?)
Я же не писал что отвечает за это :) Но для него это важно. Я понял суть ваших слов, и согласен с ними — наверное, в статье выбрал неудачную формулировку.
В этом плане согласен, но на то менеджер и есть, чтобы нужную долю этой информации отдать программисту и довериться его экспертизе в принятии решения. Да и подобные технические решения обычно проводятся через лида или engineering manager (тот же лид), они способны и технические детали понять, и бизнес контекст выполняемой задачи.
А насчет перфекционизма — бывают и менеджеры-перфекционисты :)
«Качественно и надежно» — сложное понятие, ведь оно зависит от конкретной ситуации.
Если сроки горят, то «качественно и надежно» — одно. Если проект играет в долгую — совсем другое. И тут важно, что менеджер понимает, какие последствия у технических решений, но при этом ему не обязательно понимать их суть.
Иными словами, ему не важно что это будет за решение — важно, какие последствия оно несет в разрезе тех критериев, что сейчас важны.
Хороший summary :)
Не соглашусь. Чем глубокая осведомленность о технических подходах в реализации фичи поможет менеджеру в его работе? Важный нюанс — я подразумеваю, что technical ownership несет лид или другой технический специалист.
Классная статья, потому что на самом деле измерение продуктивности программиста — офигенно сложная задача. Не смотря на то, что приведенные показатели не являются истиной в последней инстанции, уже круто, что вместо субьективного «нравится/не нравится» вы попытались подойти к вопросу научно.
Интересно одно — вы, как я понял, не являетесь непосредственным лидом в описанной команде и были человеком «со стороны». И если так, то насколько результаты вашей оценки совпадают с простым опросом программистов и менеджеров из этой команды?
Скажу за себя — самореализация и деньги. Думаю, что у других людей они могут отличаться.
Но я соглашусь, что разработчику жить во многом легче, и если его все устраивает — идти в лиды глупо и вредно. В принципе, как и вообще делать то, что не нравится.
Спасибо!
На самом деле, наша команда проходила долгий путь от forming до performing, спотыкаясь, но не сдаваясь :) Было и становление процесса как такового (с 0 до
Просто решил делать акцент статьи не на этом. Возможно, напишу на эту тему в будущем.
Плюс-минус :) Прораб он и в айти прораб.
Довольно точное сравнение, кстати. Хоть в статье и есть немного специфики именно нашей индустрии, но принципы и подходы абсолютно такие же, как и в любой другой. Только акценты другие.
Стесняться? Вы ошибаетесь.
Насчет ВУЗа — я просто написал то, что у меня в дипломе.
А насчет кафедры и ее пед. состава — это те люди, которые дали мне образование и сделали из меня программиста (во всяком случае, начинающего). И я им действительно глубоко благодарен за человеческое отношение к студентам и искреннее желание научить. Это и Александр Семенович Зеленский, и Владимир Сергеевич Лысенко, и Сергей Владимирович Баран, и еще десятки прекрасных людей.
Надеюсь, во время моего следующего визита домой найду время проведать и сказать им это лично :)
Спасибо! Очень приятно читать такие комментарии :)
Ви частково праві. Проте, я не намагався пояснювати чи нав’язувати іншим (тим паче лідам), як робити цю роботу. Моїм завданням було якось осмислити той справді невеликий досвід, що я отримав за ці 6 місяців, і поділитись ним — не у вигляді догми, а лише певних висновків, щодо яких можна дискутувати.
Мені здається, що цей матеріал більш цікавий не для лідів, а для розробників, які хочуть розвиватися в цьому напрямку — тому навіть базові для досвідчених лідів речі можуть бути корисними.
Погоджуюсь с кожним пунктом. Хоча, з 5м у мене складніше — все ж таки я людина й усе людське мені не чуже :)
Прикольна ідея, сам з чимось схожим грався нещодавно. Непогано працює додати різні мд-шки з Гітхабу з бест практиками по технології, тоді коменти виходять більш специфічними для конкретного стеку. Я ще пробував як контекст додати попередні N реквестів з їх коментами щоб AI їх використовував як приклад, але суттєвого впливу на якість генерації не побачив — може треба якісніше відібрати дата сет.