, я сам такi замовляв, був простим наладчиком на запорiзькiй Iскрi

Як ти замовляв? «Хочу поїхати з такого-то по таке в Гурзуф»? Гівна на лопаті еге ж? Де дадуть (де підприємство має комплекс відпочинку), коли дадуть — тоді і туди і поїдеш, чи не так? Я розумію, що оборонка можливо мала не наійгірші опції як для совку, можливо навіть ПБК. Але більшість моїх друзів дитинства навіть в сусідню Кирилівку не кожен рік могли потрапити в ті самі «ситі» 80-ті...

Мої батьки народились в 45му, а бобер скоріше за все років на 5 молодший від мене. Сідай, двійка, пророк з тебе гівняний...

Питання ж йде не про виживання, а про самореалізацію та бажаний лайфстайл

Але тоді не потрібно жалітись що в європках бухгалтеру чи юристу роботи немає — робота є, немає бажання в конкретному випадку (бо потрібно прикладати певні зусилля).

Якщо чесно, уявлення щановних співвітчизників про те що є достойним та недостойним дуже часто тхнуть совком. «Шоб оце я такий-сякий спеціаліст пішов на касу в лідл? Данізашто». Ну сиди вдома лапу смокчи, спеціаліст (чи не лапу).

Це звичайно капітанство, але «дорога в тисячу лі починається з першого кроку» © Хочеш мати роботу за фахом — приклади зусилля, юзернейм.

Припускаю що всі більш-меньш суттєві зміни в дизайні вони пропускають через спліт-тестування, тому все що «стільна, модна, маладьожна» але знижує конверсію — просто відстрілюється на дальніх підступах.

Маю приклади і бухгалтерів, і юристів, і лікарів які працюють по спеціальності в європах. Так, це потребує певних зусиль (лікарям складніше всіх). Так, це потребує спуститись на кілька сходинок по кар’єрних щаблях і починати з нижчого рівня ніж ти мав вдома — але «хто хоче шукає можливості, хто не хоче — причини».

Бро, по-перше ти «втратив контекст»: мова йшла про твоє

переважна більшість батьків зараз живуть гірше, ніж вони жили у дитинстві у совку.

тобто не про твоє дитинство, а про дитинство твоїх батьків. Я не знаю скільки їм років, але можу припустити що народились вони десь в районі 1950-1955 плюс-мінус. Які в дупу «два телевізори»? Якщо ти забув, левова частка громадян ще більше 10 років були напірабами, не маючі навіть паспортів та працюючи за трудодні. Ось тобі трохи соцреалізма — пам’ять освіжити www.radiosvoboda.org/a/30978907.html

Чи це я не так тебе зрозумів, і ти мав таки на увазі часи твого дитинства (80-ті чи скоріше 90-ті)?

І пенсії цілком вистачало на життя: тим більше що комуналка коштувала копійки, ліки — копійки, харчі — теж, лікували навіть безкоштовно. Багато пенсіонерів не по смітниках копалися — а їздили по санаторіях.

Пенсія маминих батьків складала близько 60-65 рублів в 80-ті. Та вони просто не вилізали з тих санаторіїв, ага... /sarcasm

Можливо ти пригадуєш часи «перебудови» коли вже почався тотальний дефіцит і інфляція

Ну тобто коли твої родичі не могли витратити гроші, бо хєр що купиш, чекай в черзі пару років — то це ще не дефіцит, а «сплашноє ізабіліє»?

Я правильно розумію що інкубатор це кейс для фрілансерів і для тих хто сам знайшов клієнта за межами Польщі?

В принципі немає ніякого спеціального кейсу для інкубатора. Це така собі схемка для самозанятих осіб, які з якихось причин не можуть або не хочуть реєструвати госп. діяльність (а також, один з найзручніших способів завести трактор в довоєнні часи, коли JDG був закритий для «трактористів» а спулка мала свої нюанси). Припускаю, що хтось з аборігенів може використовувати інкубатори для агресивної податкової оптимізації, але навряд чи це масове явище — піпл тут трохи інакше думає й домінуюча більшість не буде шукати пригод заради кількох відсотків економії на податках...

Не секрет що переважна більшість батьків зараз живуть гірше, ніж вони жили у дитинстві у совку.

Може твої батьки були з сімей дрібної партноменклатури (бо якби не дрібної — в них би було все «зашибісь» і по розвалу совка)? Тоді повірю. Бо дитинство моїх батьків важко назвати не то що заможним, а навіть мінімально прийнятним за сучасних критеріїв. Але звичайно, «раніше трава була зеленішою», і коли тобі умовних сім років, тебе мало ї*е те, що у тебе з братом на двох одні чоботи, що телевізор на вулиці є у однієї людини (бо він хоча-б є, і його можна раз пару раз на місяць подивитись трохи), а до телефону якщо щось трапиться потрібно бігти взагалі на сусідню, що батьки рахують копійки до зарплати й відмовляють собі в елементарних речах на кшталт одягу чи засобів особової гігієни (та бля, ти запитай у мами в якому віці вона вперше в руки взяла гігієнічні прокладки чи навіть звичайній туалетний папір) щоб дитині канхветку купити, коли гроші потрібно відкладати буквально на будь-що за межами абсолютно нагальних потреб...

Раніше не було краще — раніше була жопа. Просто коли всі навколо плюс-мінус такі ж голожопі — можна особливо не рефлексувати й жити в парадігмі «від мене нічого не залежить».

Вони не можуть дозволити собі сучасне морозиво — тому і кажуть що совкове морозиво було особливе.

Ну так, особливе. Бо тільки в совку винайшли аналоговнєт-технології виготовлення унікальних вафельних стаканчиків, які перетворювались в кашу, заляпуючи морозивом все навколо, за хвилину-дві — швидше, ніж ти встигав те нещасне морозиво з’їсти. Я вже мовчу про ноу-хау на кшталт «морозива томатного», яке не їли навіть свині. Це бляха навіть не дитинство твоїх батьків, це моє дитинство — самий кінець існування того грьобаного совку.

«Нє бабміт» :) Твоєму рівню патерналізму, онанімус, позаздрили б найзапекліші совки.

але читав що мутна тема якщо працювати на одного замовника

Замовники тут ні до чого, бо в випадку інкубатора ти будеш працювати саме на інкубатор — це трудові відносини, а не господарчі.

Наприклад були випадки депортації після 8 років проживання за неправильну реєстраціє спулки.

Я дуууже сумніваюсь, що справа була в «неправильній реєстрації спулки».

Сиділи грали у доміно у парку, спілкувалися за життя, мужики щось майстрували для дома — у кожного були інструменті, а у деяких навіть станки у гаражі чи сараї, жінки обмінювалися рецептами та викройками

Як це ти ще «самає вкуснає мароженає» не згадав. Звідки в молодих людей оце совкодрочерство — я цього реально не розумію...

країні, яка надала вам змогу щоб ви могли провести транзакцію з карточки на карточку

Якийсь захмарний рівень абсурду, чесслово.

Хуанг: Бар’єр для програмування надзвичайно низький!
ChatGPT: *складає іспит MBA*
Хуанг: Бльо...

Коли ти підписуєш умову з девелопером, в ній зазначається гармонограма виплат. У трастових девелоперів можуть бути доволі лояльні офери, типу 20/80% — що означає, що 20% повинні бути виплачені одразу, а 80% — тільки після завершення будови, безпосередьно перед набуттям прав власності (нечасто, але буває і краще — 10/90). Отже, якщо твій даунпеймент складає близько тих самих 20%, то ти грубо кажучі взагалі не будеш користуватись запозиченими грошима (отже, сплачувати проценти по іпотеці) аж поки не отримаєш ключ (або будеш сплачувати якісь мізерні суми). Тобто мова в абсолютній більшості випадків в принципі не йде про те, щоб поки будується житло платити одночасно і за аренду, і (майже) повну іпотеку — це не виключено на 100% (гармонограми бувають з більшою кількістю виплат, є хитрожопі девелопери які й досі уникають обов’язкових ескроу-рахунків завдяки певним шпаринам в законі — отже можна виплатити до 75% від вартості після чого процесс просто забуксує), але за умови уникання сумнівних девелоперів та уважного відношення до договорів які підписуєш ризик доволі низький...

уже с 9.6 до 8.9 спустился, по крайней мере у меня по моему кредиту/банку. Это очень дешевые деньги на самом деле.

Та не дуже :) Вони були дешеві (ти кажеш про 4.5%, але на дні — під час пандемії — ставки на короткий час сповзали навіть до 1.9%), але як на мене 9% це вже доволі суттєво. Критерій дешеві це гроші чи ні — це відповідь на питання чи можеш ти іх інвестувати з вищою доходністю за прийтянтних (для тебе) ризиків. «Перебити» 2-3% відсотки з низьким ризиком — дуже проста задача майже на автопілоті, 9% — трохи складніша й потребує більше уваги.

Осспаді, рівень інфантілізму якийсь позахмарний, чесслово. Айті на сьогодні може запропонувати чи не накращий WLB — за умови, що людина свідомо розставляє пріорітети. Якщо ти пхаєшся в фаанги — чого ти потім ниєш, юзернейм? «Бачили очи, що купували — їжте, хоч повилазьте...»

а дехто сказав, що погодиться на набагато нижчу зарплату, лиш би працювати в менш напруженому середовищі

Аж цікаво, що ж зупинає цю відчайдушну людину від того, щоб зробити цей відважний крок... /sarcasm

В такому випадку все сплачене гребцями VAT вернеться галері?

Так, повинно. Або грошима, або заліком по іншим зобов’язанням якщо
VAT взагалі немає (податку на прибуток, наприклад). Там є певний нюанс що це не миттєво відбувається, але це питання (касовий розрив) вирішується при нормальній операційній діяльності та адекватним управлінні фінансами.

До чого тут клієнт? Навіть якщо клієнт VAT платить не галері, а дома (EU, штати), це мало що змінює по суті.

Коли ти виставляєш галері фактуру VAT, у них виникає податковий кредит, на величину якого вони потім зменшують власні податкові зобов’язання. Тобто вони або сплачують на таку ж суму меньше VAT, або отримують відшкодування якщо кредит перевищує зобов’язання. Також іноді є можливіть взаємозаліку, типу надплата VAT може бути зарахована як залічка по CIT чи іншим податкам — але у мене таке було один раз по невеликій сумі (податкова сама запропонувала взаємозалік), тому я не в курсі чи може це працювати як система (але думаю що так).

Тобто галера в загальному випадку НІЧОГО не втрачає на твоєму VAT. Отже перекласти його на тебе — це дуже зручно для галери (спрощує трохи кешфло), але це свого роду «кидок». Я ще ні разу не бачив в Польщі бітубі оферу, який б не був «нетто» (тобто VAT додається згори) — здається, наші люди й тут знайши як чпокнути співвітчизників...

Якщо у ліда немає часу власне виконувати лідерські функції, то це не лід а просто старший кодерок.