Треба розглядати кожен конкретний випадок, вони різні, залежить від років навчання, коли саме це відбувалось, що це за ВНЗ був і т.д.
Але то все одно проходить через пенсійний та треба спочатку зарахувати все в Україні (якщо того не було зроблено) та взяти довідку / витяг також там, якщо це для нарахувань у Польщі.
На пенсійний не впливає. Тільки на відпустку, інфа від профільних юристів.
В деяких банках до війни була цікава фіча як позначення курсу продажу валюти на міжбанку у запиті на продаж. Наприклад в Укрсібі. Запит опрацьовувався по тому курсу чи валюта залишалася.
Не в курсі де це актуально зараз.
Бо попит поперше на дешеве житло, звідси маємо досить високі будинки та відсутність місця поруч з будинком. Хоча у Харкові то зазвичай десь 10 поверхів, а не
Також мабуть відсутність саме таких обмежень щодо кількості поверхів (наприклад 10 поверхів чи навіть менше), місця надворі та багато ще чого. Ще мала конкуренція у деяких містах як Харків. Тож всі збудували що дозволено, а альтернативних пропозицій майже нема.
Щоб будувалося нормальне житло, треба мати багато забудовників у місті та відповідні норми та перевірку цих норм.
В девяностых и начале нулевых творили много дичи, но не везде.
В Харькове дичь в основном творили после 2010, а последний демонтаж был во время войны уже :(
Хотя кое-где наоборот положили новые рельсы вместо старых.
Так у Харкові теж було ліквідовано чимало трамвайних маршрутів, з демонтуванням рейок на кількох великих вулицях.
З того що залишилося, більшість рейок у незадовільному стані, що призводить до регулярних сходів з них трамваїв (так званий харківський трамвайний дріфт)
Ми ж про вижити в селі без грошей, як тут пропонували вище?
От родина з
А врожайність залежить від регіону. У Харківській області у 90х була в середньому тонна з 12 соток. Бо не та кількість опадів що в Сумах та спекотніше. Це з добривами з коров’ячої ферми, з опадами та не жарким літом.
От і прикинь скільки надо засіяти під Харковом, якщо там врожайність картоплі в
Або запропонуй чим замінити щоб їсти взимку :)
я не в дупля як вони на хромі заробляють
бо Гугл пошук є у пустій табці Хрома чи з адрес бару, що веде до збільшення користування Гугл пошуком порівняно з Бінг чи іншими. А це веде до більшого показу реклами.
Там може різниця якийсь процент, чи менше. Але якщо перерахувати у абсолютні гроші з показу реклами...
Залишились бо релокація опціональна та вирішили сидіти далі.
Деякі аутсорси сприяли завчасній релокації (квитки, місяц проживання)
Ні, таки вивчити новий фреймворк чи навіть мову легше, чим зібрати в рази більше чем закопав та при цьому не втратити частку здоров’я. Перш за все мова не про кількість знань чи годин навчання, а фізичних зусиль та годин праці.
Принаймі для тих хто вчився в виші. В мене знайома дівчина-юрист вивчила Го, але от я не впевнений що їй буде ок саджати багато картоплі, це при тому що вона жила у приватному будинку та у них був невеликий город на пару соток.
Та мабуть менше людиногодин. Я ж так розумію, мова йде не про кілька соток, а
І проблема продати це була у Харкові. Тож по факту ринок збуту дуже малий та реальніше буде перейти у сантехніки
Згадалося як мій товариш виростив органічну пшеницю на своєму паї. Врожай без добрив був десь втричі менше на площу ніж у фермерів, продати по значно вищій ціні він не зміг, тому засипав у металеві бочки та їв сам :) От не пам’ятаю чи вдалося йому все самому з родиною з’їсти...
А от (біо) абрикоси могли б взагалі не дати врожаю того року чи навіть кілька років поспіль. Чи шкідник зіпсував би врожай.
У Вроцлаві на галєрах 20к+ зл було того року навесні на сеньора на УоП, це десь
ПС. Гадаю, простіше потрапити сеньором на галєру ніж L4 Google
По-різному. Буває завжди у кінці року, а може бути кожного кварталу після першого року.
Але плюс акцій: вони оподатковуються за нижчою ставкою (наче тільки 19% податок у Польщі? та без інших платежів) порівняно з такою з сумою до ЗП (принаймі так було раніше коли платили 32% у Польші з великих прибутків без креативної знижки)
Доречі, оподаткування акцій у Польщі у момент продажу чи коли отримав їх та потім ще на різницю коли продав?
żelbetowa z wypełnieniem ceramicznym
железобетон с керамическим наполнением. Пустоты и наполнитель уменьшают передачу шума, но все равно по бетону проходит ударный шум.
Наверняка еще под стяжкой есть рулонное покрытие, может еще быть минеральная вата. Зависит от толщины стяжки, бюджета и что там придумал девелопер.
Если соседи относительно тихие (не дерутся с воплями и не включают музыку на полную), то слышно не будет. От дискотеки не спасет (это аналогично перфоратору пойдет по всем стенам и перекрытиям).
Якщо від ударного шуму о підлогу (взуття чи падаючі речі), то так, у сусідів зверху воно набагато краще, якщо вони звісно на це погодяться.
А наприклад від повітряного шуму як музика, галас, то некритично де, але критична товщина та кількість шарів. І ота тоненька підкладка у сусідів зверху чи навіть 2см мінвати під стяжкою не врятують. Щоб розуміти, у кінотеатрі у стінах 40 чи 60 см тільки мінвати.
Дом каркасно-монолитный?
Не совсем понимаю как можно сделать бюджетную хорошую звукоизоляцию от соседей сверху и снизу. Перекрытия ж все равно бетонные. Потолок как правило застройщик оставляет как есть, а на полу максимум тонкие подложки под пол или стяжку.
ПС. У меня в паре комнат была сделана звукоизоляция потолка при ремонте (не застройщик). Подвесы, мин вата 100 мм, 2 слоя тяжелого гипсокартона и мембрана специальная.
Соседей сбоку не слышал и без доп изоляции, хотя стены газобетон.
Сусідів у багатоповерхівці не чути лише тоді якщо вони дуже тихі чи їх нема вдома :)
Хоча якщо перший чи останній поверх, або таунхаус, то буде краще.
У Стамбулі теж є трамваї :) Як і автобуси та метро