16.11.22 Прийнято за основу законопроект № 8131 — itd.rada.gov.ua/...​billInfo/Bills/Card/40674 про зміни до Податкового кодексу, який покликаний запровадити в нашій країні міжнародні стандарти обміну інформацією про банківські рахунки.
Проектом Закону вносяться зміни до Податкового кодексу України.
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ ЗМІН у ПКУ — ips.ligazakon.net/document/OI08243A.
ВАЖЛИВІ ЗМІНИ!
Внесення змін до п.14.1.122 ПКУ, а саме:
«Для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS особа, яка одночасно є резидентом України та щонайменше однієї іншої юрисдикції, вважається резидентом відповідної іншої юрисдикції»;
Додавання п. 39.3.2.2.1. до ПКУ, а саме:
"Власники рахунків зобов’язані протягом десяти робочих днів повідомити фінансовому агенту про зміну власного статусу податкового резидентства для цілей Загального стандарту звітності CRS та/або їх статусу для цілей Угоди FATCA та/ або про зміну відповідного статусу контролюючої особи.

393.2.2.2. У випадках та в обсязі, визначених Угодою FATCA та Загальним стандартом звітності CRS під час здійснення перевірки статусу податкового резидентства власника рахунку та/або його контролюючих осіб, фінансові агенти мають право використовувати наявну інформацію та документи, отримані відповідно до законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

393.2.2.3. Якщо після застосування процедур належної комплексної перевірки у фінансового агента виникає обґрунтована підозра про те, що рахунок належить до підзвітних, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри.

393.2.2.4. Ненадання власником рахунку документів, визначених підпунктом 393.2.2 пункту 393.2 цієї статті, неповідомлення фінансового агента про зміну статусу податкового резидентства або ненадання протягом п’яти робочих днів з дня отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів, або надання інформації та/або документів, що не спростовують обґрунтованої підозри фінансового агента, ❗є підставою для відмови фінансового агента у встановленні ділових відносин, відмови у наданні фінансових послуг, або для відмови в подальшому наданні послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з власником рахунка. У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка, фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику рахунка збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин."❗

Я правильно зрозумів що обмін почнеться з 23 року, для данних за 22 рік?

Так, правильно зрозуміли.

16.12.22 прийнято за основу законопроєкт № 8131 -itd.rada.gov.ua/...​billInfo/Bills/Card/40674 про зміни до Податкового кодексу, який покликаний запровадити в нашій країні міжнародні стандарти обміну інформацією про банківські рахунки.
Проектом Закону вносяться зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, якими пропонується:

щодо імплементації CRS:

уточнити визначення термінів «фінансовий рахунок», «підзвітний рахунок», «фінансовий агент», «контролююча особа», «власник рахунка» для приведення їх у відповідність до вимог Загального стандарту звітності CRS;

встановити пряму вимогу для фінансових агентів застосовувати правила Загального стандарту звітності CRS, включаючи коментарі до нього, під час здійснення належної комплексної перевірки (due diligence) фінансових рахунків;

розподілити та уточнити обов’язки фінансових агентів під час здійснення ними належної комплексної перевірки фінансових рахунків та встановлення підзвітних рахунків для цілей Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA)», та для цілей Багатосторонньої угоди CRS;

встановити вимоги щодо мінімального строку зберігання документів, що підтверджують виконання фінансовими агентами вимог Загального стандарту звітності CRS (щонайменше п’ять років);

включити правила запобігання практикам, спрямованим на ухилення від виконання фінансовими агентами та власниками фінансових рахунків вимог щодо виявлення підзвітних рахунків для цілей CRS відповідно до вимог розділу ІХ Загального стандарту звітності CRS;

у зв’язку з доповненням Податкового кодексу України статтею 393, присвяченою питанням автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, пункт 69.8 статті 69 Податкового кодексу України виключити;

врегулювати перехідні правила для застосування Загального стандарту звітності CRS: визначити 01.01.2023 як дату, з якої фінансові установи зобов’язані застосовувати Загальний стандарт звітності CRS для цілей виконання вимог Багатосторонньої угоди CRS; визначити 31.12.2023 як граничну дату, до якої має бути завершено перевірку існуючих рахунків фізичних осіб з високою вартістю, та 31.12.2024 — для рахунків з низькою вартістю;

упровадити диференційовану систему фінансових (штрафних) санкцій для фінансових агентів, що передбачає відповідальність за різні види правопорушень, враховуючи істотність правопорушення;

передбачити порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій для власників фінансових рахунків за подання недостовірної інформації фінансовим агентам, у тому числі якщо власники рахунків є резидентами інших країн та не зареєстровані у контролюючих органах України;

ввести правила реєстрації для фінансових агентів, які відповідають критеріям підзвітної фінансової установи, для цілей Загального стандарту звітності CRS;

уточнити правила здійснення камеральних та документальних перевірок щодо фінансових агентів для контролю за своєчасністю, повнотою та достовірністю подання ними звітності, а також контролю за виконанням фінансовими агентами інших обов’язків, передбачених Загальним стандартом звітності CRS;

внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» для приведення їх у відповідність до нових вимог до фінансових агентів (банків та інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу) щодо розкриття інформації для цілей виконання вимог Загального стандарту звітності CRS.

Під час визначення системи відповідальності за порушення вимог Загального стандарту звітності CRS, а саме під час встановлення видів правопорушень та розмірів фінансових (штрафних) санкцій, враховувались рекомендації Глобального форуму (інформацію щодо вищезгаданих рекомендацій викладено у розділі 6.2 та Додатку С документа: www.oecd.org/...​ementation-toolkit_en.pdf), а також досвід Австралії, Великої Британії, Малайзії, Сінгапуру, Канади та Норвегії;

Добрий день!

Поясніть, будь-ласка, це буде як у випадку заключення договору з NovaPay, де РРО не потрібен чи все ж потрібно його встановлювати?

Вам необхідно дослідити розрахункові операції у вас будуть чи ні.

Таким чином, згідно даного Закону, а також багаточислених роз’яснень податківців, до розрахункових операцій відносяться слідуючі операції:

розрахунки готівкою;
оплата картою через POS-термінали;
оплата картою через різні електронні платіжні сервіси та системи (LiqPay, WayForPay, EasyPay, Fondy та інші) судове рішення
оплата картою через інтернет-банкінг.
До нерозрахункових операцій операцій відносяться слідуючі операції:

з поточного рахунку IBAN на поточний рахунок IBAN;
з каси банку чи банковського терміналу самообслуговування на поточний рахунок IBAN;
з терміналу самообслуговування фінансової установи на поточний рахунок IBAN;
накладеним платежом від NOVAPAY.

В статті докладно розписані всі варіанти. Якщо Вашого варіанту немає, рекомендую написати Запит до податкової з докладним описом Вашої ситуації.

Хочу подякувати Наталії за чудову і дуже професіональну консультацію щодо особливостей роботи через Payoneer та Upwork. Консультація професіонала — це те що треба, щоб прояснити деякі питання, які не знайдеш онлайн.

Дякую за відгук! Рада допомогти.

В Вас є розрахункові операції, за котрі йшла мова? Якщо є — то не IT)) бо це означає, що ви щось продаєте мирному населенню)

Приклад IT КВЕДів, при використанні яких послуги можуть надаватись — як юридичним особам, так і мирному населенню ;)

62.09
Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем
Цей клас включає іншу діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем, а також не класифікованих вище послуг, таких як:
* відновлення комп’ютерів після ушкодження
* установлення (настроювання) персональних комп’ютерів
* інсталяцію програмного забезпечення, які не пов’язані із торгівлею комп’ютерною технікою

63.11
Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана з ними діяльність
Цей клас включає:
* надання інфраструктури для розміщення (хостингу), оброблення даних і пов’язану із цим діяльність
* надання спеціалізованих послуг з розміщення (хостингу), такі як:
— веб-хостинг
— потокові послуги
— надання простору для розміщення програмних додатків
— надання веб-послуг із доставки програмних додатків
— надання центральних ЕОМ клієнтам
— оброблення даних:
— повне оброблення даних, отриманих від клієнта
— складання спеціалізованих звітів на основі даних, отриманих від клієнта
— надання послуг з уведення даних

І це ще не повний перелік, це просто приклад.
Якщо ще будуть питання, звертайтесь.

ІТ сфера охоплює багато КВЕДів , якщо що).
Врахую ваші зауваження). Дякую!)

Це ваш суб’єктивний погляд.
З практики — приблизно 10% підприємців у сфері ІТ з розрахунковими операціями, тому, якщо вас особисто ця тема не стосується, не доречно говорити за всіх.

Дане роз’яснення наразі по цьому посиланню -www.money.pl/...​ie-6808096034265632a.html

Якщо Ви ознайомитесь з темою про РРО та коментарями до неї — dou.ua/forums/topic/35826, то зрозумієте, яке має відношення.

Посилання веде на неіснуючу сторінку

Дякую, мабуть були зміни на їх сайті. Дане роз’яснення наразі по цьому посиланню -www.money.pl/...​ie-6808096034265632a.html.

Дякую за статтю!!

Дякую і Вам за відгук!

краще подати офіційний запит до податкової

Так, офіційна відповідь — це найкращий варіант.

Я працюю на роботодавця в Україні офіційно. Живу в евакуації в Польші, термін 183 дні сплинув. Але об,єм моїх заробітків не перевищує річний неоподаткований мінімум в Польщі. Чи потрібно мені щось робити взагалі? Самій звертатися до податкової в Польщі? Підготувати офіціцну справку про доходи з України? Чи нічого не треба робити? Дякую!

Якщо Ви працюєте по трудовій угоді, то для даного випадку було роз’яснення -
Міністерство фінансів Польщі повідомило, що українські біженці повинні сплачувати податки у Польщі з доходів, які отримують за свою трудову діяльність на українських роботодавців!!!, якщо строк перебування в Польщі перевищує 183 дні. — www.money.pl/...​ie-6808096034265632a.html
Якщо Ваш дохід не перевищує неоподаткований мінімум, звітувати про нього все одно необхідно.
Звертайтесь, можемо Вам допомогти у звітуванні.

Так, тут важливо врахувати всі нюанси.

Довідку про податкове резидентство України відправляють на вказану у електронному податковому кабінеті — електронну пошту. Ми з нашими клієнтами вже отримували такі довідки.
У Польщі офіційні перекладачі приймають такий варіант, ніяких проблем.

Дякую. Тобто потрібно застосувати протокол з залучанням податкових органів обох країн, якщо є критерії в Україні (ФОП) та приймаючій країні (183 дні). Тобто без залучання ніяк?

Якщо Ви маєте на увазі під протоколами, податкове законодавство обох країн, то так, звісно, необхідно аналізувати податкове законодавство обох країн. А далі переходити до вивчення Конвенції/Угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень , яку заключено між даними країнами. Та в результаті робити висновок. У статті покроково розписаний алгоритм.

Відправила.
По суті, там нічого нового, що ми не розібрали у цій статті від 03.10.22.
Але хочу додатково ще акцентувати увагу наших громадян на питанні, про яке Мінфін нагадує у своєму листі:

Якщо за результатами такого розгляду особу буде визнано податковим резидентом України, її доходи (з урахуванням доходів, одержаних за межами України) будуть підлягати оподаткуванню в Україні в загальному порядку відповідно до українського податкового законодавства та з урахуванням положень відповідного договору про уникнення подвійного оподаткування. Така особа буде зобов’язана подати в Україні податкову декларацію за звітний податковий рік у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

УВАГА! З практики можу зазначити, що більшість наших громадян, які виїхали за кордон, не беруть до уваги це питання, але це дуже важливо. Прошу вас звернути на це увагу, та приймати рішення про відкриття підприємництва по типу українського ФОПу закордоном, з урахуванням даного питання.

А можете текст сюди додати?

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 18.11.2022 р. N 44010-13//2284

Міністерство фінансів України у відповідь на [...] звернення [...] повідомляє.

Кожна країна визначає критерії податкового резидентства у своєму локальному законодавстві з додержанням принципу рівності усіх платників податків перед законом. У більшості європейських країн критеріями податкового резидентства є наявність у фізичної особи так званого центру особистих чи економічних інтересів на території цієї країни, а також перевищення терміну перебування в цій країні понад 183 днів у податковому році. Отже, за певних умов громадянин України, який тимчасово перебуває у такій європейській країні, може розглядатися податковими органами цієї країни відповідно до внутрішнього законодавства як її резидент.

Питання уникнення подвійного оподаткування доходів українських біженців, які тимчасово перебувають за межами України, а також конфлікт за критерієм резидентства (коли обидві країни вважають особу своїм податковим резидентом згідно з локальним законодавством) вирішуються в рамках чинних двосторонніх міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, укладених Україною з відповідними країнами. Правила розподілу прав оподаткування певних видів доходів між країною — резиденцією платника податків та країною, що є джерелом доходу, також встановлюються такими договорами.

Згідно з положеннями міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, які містять спеціальну статтю «Процедура взаємного узгодження», якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору, вона може подати заяву про розгляд своєї справи до компетентного органу України або іншої країни. Компетентний орган прагнутиме, якщо він буде вважати заперечення обгрунтованим і якщо він сам не в змозі дійти до задовільного рішення, вирішити випадок за взаємною згодою з компетентним органом іншої країни.

В Україні порядок проведення процедури взаємного узгодження встановлений статтею 1081 Податкового кодексу України.

Договори про уникнення подвійного оподаткування містять спеціальну статтю «Резиденція». Під час виникнення конфлікту за критерієм резидентства (коли обидві країни вважають особу своїм податковим резидентом згідно з локальним законодавством), буде застосовуватися відповідний тест, встановлений міжнародним договором. За підсумками проведення цього тесту компетентні органи двох країн повинні прийняти рішення, податковим резидентом якої з двох країн буде вважатися зазначена особа. При цьому кожний окремий випадок буде розглядатися компетентними органами на основі наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин та підстав.

Якщо за результатами такого розгляду особу буде визнано податковим резидентом України, її доходи (з урахуванням доходів, одержаних за межами України) будуть підлягати оподаткуванню в Україні в загальному порядку відповідно до українського податкового законодавства та з урахуванням положень відповідного договору про уникнення подвійного оподаткування. Така особа буде зобов’язана подати в Україні податкову декларацію за звітний податковий рік у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

При цьому треба мати на увазі, що громадяни України, які визнані резидентами України та легально працевлаштовані у європейській країні і одержують за це доходи, зобов’язані сплачувати у цій державі податок з таких доходів і подавати податкову декларацію. Відповідно до українського законодавства та положень договорів про уникнення подвійного оподаткування податки, сплачені у такому випадку, підлягають зарахуванню в Україні.

У разі, якщо особу буде визнано податковим резидентом іноземної країни, її доходи, одержані з джерела їх походження в Україні, будуть оподатковані в Україні за правилами оподаткування доходів, одержаних нерезидентом, з урахуванням положень відповідного договору про уникнення подвійного оподаткування. Подвійне оподаткування у цьому випадку усувається відповідно до правил, встановлених міжнародним договором.

Що стосується спеціальних правил оподаткування доходів вимушених українських переселенців, то за інформацією з офіційних джерел, що є у розпорядженні Міністерства фінансів України, у Республіці Ірландія, яка є однією з країн Європейського Союзу, запроваджено спеціальні пільгові умови оподаткування для українських громадян, які тимчасово перебувають на території Ірландії у період дії в Україні воєнного стану.

Податкова служба Ірландії буде розглядати українців, які тимчасово проживають в Ірландії, є найманими працівниками українських роботодавців та отримують заробітну плату в Україні за виконання своїх трудових обов’язків, як таких, що не зобов’язані сплачувати ірландський податок на прибуток та універсальний соціальний збір (USC) з таких доходів. При цьому українські роботодавці не зобов’язані використовувати систему PAYE (Pay As You Earn System) для таких доходів. Зазначені пільги поширюються виключно на дохід від найманої праці, який виплачує український роботодавець своїм працівникам, що тимчасово проживають в Ірландії.

Такий пільговий режим застосовуватиметься до кінця 2022 року за умови, що найманий працівник виконував би свої трудові обов’язки в Україні, якби не війна, та з урахуванням того, що він продовжує платити в Україні податок з такого доходу протягом цього року.

З повагою

Заступник Міністра

Світлана ВОРОБЕЙ

Вийшло роз’яснення Мінфіну щодо спорів по питанню податкового резидентства українських громадян, які виїхали закордон — ips.ligazakon.net/...​ocument/view/MF22090?an=1.