«Коли ти думав, що ДОУ впасти нижче вже не може»

Особливо після того як наїхав на невеличку ямку чи камінець

А що в Energy Impact reports пише? Що найбільше споживає батарею? Запитую, бо особисто ніколи не помічав, щоб wifi «садив» батарею найсильніше :) Може якраз у віртуалці і проблема...

air гірше батарею тримає, ніж pro

Те, що якась компанія не називає речі своїми іменами — проблеми суто цієї компанії. В цілому, в ІТ сфері (особливо на західному ринку) є чітке розділення між ролями TechLead та TeamLead.

І у всіх є чітке розуміння, в чому різниця між ними: кандидати на TechLead позицію очікують, що вони будуть здебільшого зайняті питаннями стеку та технологій у команді; кандидати на TeamLead позицію розуміють, що буде більший акцент на роботі із людьми; замовники теж мають відповідні очікування та бачення.

Якщо у вас інакші погляди на ситуацію, то це суто ваше суб’єктивне бачення, яке не розділяє майже ніхто, окрім вас. Це потрібно розуміти і не робити pikachu face, коли вам на це вказують.

Мінцифра трохи не тим займається, як на мене. Є дійсно дуже багато державних секторів та процесів, які потребують автоматизації. Є дуже багато дірок в безпеці державних ІТ ресурсів. Але Мінцифра лізе в ІТ бізнес і податки.

Тобі немає.

Немає про що говорити навіть. Бачу, що люди заслужили своїх Фєдорових і Дія Сіті.

Настільки необовязково, як із Дія Сіті колись було?

Робота нікуди не дінеться, оформити як дей-офф і насолоджуватись інтернет-детоксом

Тільки потім не потрібно скаржитися і сильно дивуватися, коли через ось такий підхід клієнти почнуть ще більше виходити із Українського ІТ і не захочуть мати справ із Українськими ІТішниками.

Якщо людина просто рандомно випадає із робочих процесів на невідомий проміжок часу, то для бізнесу це дуже великий ризик та зайві проблеми. Звісно, всі мають розуміти, що війна. Звісно, всі мають розуміти, персональний бункер кожен собі не побудує. Скоріше всього, ці day off без проблем вам компенсують. Але є велика імовірність, що потім розглянуть дану ситуацію як ризик для проекту.

Тому люди, які це все розуміють, готуються до зими та дуже імовірних блекаутів.

Например — организовать форумовку в Киеве на выходных, устроить благотворительный продаж книг. С каждой книги, скажем, 50% на ЗСУ. С меня автографы, с вас — хорошее настроение. Таким образом получится собрать на армию больше денег, чем одним донатом на ПЖ.

Вже бачу це. Всі соц мережі гудуть постами про книгу Юрія. Тисячі ІТішників із ЄС та США повертаються назад в Україну на цю грандіозну подію. Заради такого можна навіть не хвилюватися про обмеження щодо виїзду — це дрібниці порівняно із значимістю даної події.
Продаємо мільйони книг Юрія, збираємо на десятки байрактарів.

Дивний трохи пост...

Мені важко якось зрозуміти, коли людина із стабільним дохом в ІТ використовує усю можливу соціальну допомогу, яка насправді призначається для біженців без гроша в кармані. Але різні бувають ситуації. Може у компанії є зараз затримки / проблеми із виплатою заробітної плати / компенсації. Чи просто у компанії надто низький рейт, що вижити закордоном нереально. Дійсно може бути якась причина, окрім жадібності.

Але от що дійсно не зрозуміло, то це суть цього топіка. Майже всім ІТшникам соціальна допомога не потрібна. Житло знайдуть (хоч навіть готель чи Airbnb на перший час), їжу придбають, соц. виплати взагалі соромно брати при ІТ зарплатах. Дібратися від пункту «А» до пункту «Б» теж будь-яка доросла самостійна людина зможе. Тобто ці поради нерелевантні. А інших у топіку і немає.

Виплачують фінансову допомогу не всім, а лише тим, хто її попросив. Надають безкоштовне житло не всім, а лише тим, хто про це попросив. Можна було дуже-дуже просто відмовитися від фінансової допомоги та від безкоштовного житла. Просто кажеш, що можеш сам себе забезпечити і питань більше не виникає. Перевірено на практиці.

Ось ці речі, вони трохи несумісні:

Тобто — я можу надати комусь роботу.

Але у мене немає грошей на виплату

Взагалі, дуже дивний погляд на ситуацію...

У мене є креслення будинку. Я міг би сам його побудувати, але не маю часу. Я міг би найняти початківців будівельників, але у мене немає грошей. Безробіття то лише незгода деяких будівельників експерієнсуватися за власний кошт.

При потребі «будівельників» та «будинок» замінити на будь-які інші слова. Суть не зміниться.

Не дуже бачу сенсу писати до троля на «Ви». Як бачиш, до інших не тикаю. Лише до тебе.

Ок, давайте проясним.

Майданчики — це норм. Я не проти цього. Я проти того, коли батьки залишають свою дитину на майданчику чи в ігровій зоні в ресторані, або навіть просто посеред парку/вулиці і при цьому навіть мінімально НЕ дивляться за нею. Це шкідливо і небезпечно для свої дитини насамперед і для оточуюсих в тому числі. Це безвідповідально. І, на жаль, в більшісті випадків таке спостерігаю саме за українцями та росіянами. На жаль.

От буквально позавчора. Є парк, є доволі глибокий фонтан. Малі діти граються, бігають, в тому числі біля фонтану. Біля ВСІХ дітей поряд є батьки, які хоча б краєм ока дивляться, щоб із їх малечею було все ок. І бігає одна дівчинка, абсолютно без нагляду, не зрозуміло де є її батьки. Вона починає лізти на огорожу біля фонтану і майже туди залазить. Через деякий час включається мамаша, яка сидить майже в другій стороні парку і починає кричати на весь парк, кликати свою дитину. Само собою мала не реагує. Мамаша не здається, не піднімає свою дупу, а все-таки кричить, в т.ч. якісь погрози (ніколи не розумів нащо чимось погрожувати своїм дітям) про «нє будєш кушать мороженное». Весь парк зглядається на них. В результаті мала побачила птаха, переключилася на нього і побігла ганяти птаха по парку. Мамаші вдалося не відривати свою дупу від лавочки та успішно продовжити теревеньки із подругою. Мала таки не шивбовсьнулась у фонтан. Happy end цього разу.

Я тоді взагалі не розумію, навіщо заводили дітей, коли єдине бажання — це здихатися їх, через те, що «у нас теж є життя», «ми так втомилися», «у нас купа інших проблем». Це твоя дитина, тобі має бути цікаво проводити час разом із нею. Не навпаки.

Також не розумію ось цієї соціальної безвідповідальності, яку теж часто спостерігаю в українців та росіян.

Ось ще один приклад. Є дитячий потяг, який катає дітей із їх батьками по парку. Він майже на всі 100% завантажений. Всі діти спокійно себе поводять, дивляться на парк, махають руками перехожим. Батьки спостерігаюсь за своїми дітьми, дехто щось пояснює, щось показує і тд. І зі свого потягу лише одна дитина тупо весь час кричить «Ту-ту!! АААААА! ТУТУ! АААА!» махаючи якоюсь невеликою палицею. Він ні секунди не сидить спокійно, йому не цікавий цей потяг, він тупо кричить всю дорогу. І кричить голосно, на все горло. Виглядає дико. Інші батьки і навіть МАЛІ ДІТИ дивляють на нього із подивом. Мамаша ж цього крикуна сидить в телефоні і її ані трохи не хвилює поведінка своєї дитини. Звідки вони? Правильно, з України.
Їм роблять зауваження, мамаша недовольна в плані — «А што, он же рєбьонок!». І намагається його заткнути втичивши йому планшет. Бо, схоже, що інакше вона не вміє.

І таких прикладів у мене багато. І чомусь в більшості із них фігурують саме українці та росіяни.

Я тому серйозно кажу, без всяких перебільшень. Українські батьки недостатньо добре виховують своїх дітей, вони недостатньо добре піклуються про них. І мова йде не про ГІПЕРОПІКУ, як заладив @bohdan-stupak, а про мінімально-необхідний рівень.

Українці в плані догляду за дітьми (та за домашніми тваринами теж, до речі) НЕ дотягують до середьоєвпропейського рівня. Українські діти часто є більш агресивними, голоснішими, непосидючими, плаксивими.

Я взагалі не бачу сенсу щось доводити, розголошувати приватну інфу рандомним тролякам із інтернету.

Аналогічно, не вважаю за норму спотворення та гіпертрофування тверджень. От звідки ти взяв цей пункт про гіперопіку? Я пишу про мінімально нормальний рівень опіки над своїми дітьми.

І відверто не розумію переходу на особистості. От до чого тут «як сіньйор людина досвідчена», «а скільки в тебе дітей», «а скільки ти десь там живеш», «а чого добився ти»? Що тобі це дасть? Є факти, ними оперуй, якщо хочеш довести свою точку зору.

Ну реально, це ж чистий тролінг. Дивно тоді вимагати якихось зусиль від мене, коли сам так пишеш.

Насправді у мене про вас склалося аналогічне враження. Якось дивно, як українські батьки не в курсі реалій та проблем виховання дітей в україні. Ви ж не у вакуумі живете..

Я б тільки радий. Але дуже важко цього НЕ робити, коли українець розмовляє росіською та поводить себе схожим чином.

то почніть, будь ласка, з відповіді на питання скільки у Вас дітей

Може у мне 8 дітей, може 1, може 2. Яка тобі різниця?

Не потрібно гіпертрофовувати та викривляти. За дітьми потрібно дивитися і прикладати достатні зусилля для цього. Але ніхто не говорить тут якесь надмірно божевільне опікунство про яке ти тут розписуєш. От ні разу, ніде Я про таке не писав. Вимикай фантазію.

Я просто вважаю, що дуже-дуже багато українських батьків НЕ виконують того потрібного мінімуму і НЕ приділяють дитині достаню кількість уваги, не виховують її, не навчають. І можу твердо та впевнено сказати, що здебільшого в ЄС дітей виховують краще, про них краще дбають, їм приділяють більше часу та зусиль.

Я вже купу разів чув від українських батьків тези про священну самостійність дитини. Насправді у 99% — це тупо лінь батьків та небажання займатися своєю дитиною. По типу: «Ой, а Я йому все дозволяю, він у мене такий самостійний росте!». А по факту людина просто не хоче витрачати свій дорогоцінний час на виховання своєї же дитини.