По существу.Отсюда вывод — в Украине выше уровень сложности. Вспомните старые игрушки, вроде Masters of Orion — с ростом уровня сложности уменьшаются доходы, производительность труда, к тебе все хуже относятся итп. Соответственно, чтобы пройти на более высоком уровне надо больше напрягаться. Поэтому, всем тем, кто не ищет легких путей в жизни — Welcome to Ukraine! А кому результат важнее процесса — тому и на легком уровне интересно.
Страна Украина очень плохое место. Коррупция, произвол властей, нет хорошей работы, дорогая недвижимость. Население сплошное быдло.Заграница очень хорошее место. Преступности нет, власти доброжелательны, работы валом за БОЛЬШИЕ деньги, дешевая недвижимость\ипотека. Население умное и культурное.
Жаль только, что жизнь нельзя пройти несколько раз, на разных уровнях и с разным прохождением...
Не те щоб я агітував, просто партій у нашої неньки і так до чортиків, а змісту плодити щось однотипне немає. (Варіант «кожен хоче бути гетьманом власної партії» не розглядаємо). Зокрема, п.2 вказаний noone1 у них точно є, а може й інші теж — я давненько туди не заглядав, випав з теми.
Кроме того, стоит подготовить какие-то вопросы от себя, о компании или деталях вакансии — и себе полезная инфа, и наниматель увидит заинтересованность.
А, и еще — у нас (Черновицкий национальный университет) что магистр, что специалист — 1 год. Так вот.
З плюсів — депозит Активні гроші — можна на нього перекидати кошти з поточного, йде %, що зростає при незніманні, але загалом знімати можна коли завгодно. На жаль на євро лише 5% базова ставка, на долар більше, на гривню ~12% (чи 15, точно не пам’ятаю, зростає щомісяці на 2−3% при незніманні, так до 3 місяців. А, ще банкомати прикольні — спочатку забираєш картку, лиш тоді дає гроші — щоб не забували, це зручніше ніж у Привата.
В общем, проблемы нет. Анекдоты на тему не в счет: -)
Отсюда вывод: любой сотрудник заинтересован в том, чтобы быть на своем месте незаменимым. А компания заинтересована в том, чтобы незаменимых людей не было. Но это в черно-белой крайности, а на самом деле уровень заменимости/незаменимости банально сводится к стоимости процесса замены.
Еще есть вариант потребовать себе не только больше зарплату, но и соответственно больше обязанностей — это начальству может понравиться.
Вот еще вариант: чем тратить год-два в Украине на магистра, может проще потратить три в России на кандидата? Они, если не ошибаюсь, еквивалентны PhD, что еще больший плюс для иммиграции.
Хотя мое имхо — если уж все (ладно, не все, но 90% точно) украинцы знают русский, то и россиянину украинский подучить должно быть как два пальца об асфальт. Не сложнее чем с С++ на С#.
насчет прохождения по веткам switch, так это специально было сделано, чтобы избежать бОльших проблем. ИМХО этот функционал в С++ приносит больше недорозумений и непонятных багов чем пользы.
Возможно, но в таком случае этот явно указываемый break оказывался лишним (если проваливание в принципе невозможно). Меня смущало именно это, а не отсутствие проваливания как такового.
Зовні виглядає, що у даному випадку різниця лише у типових значеннях (якщо не залазити в таблиці віртуальності, оптимізацію і тому подібні глибини компіляторів) — для Java методи типово віртуальні, а для С++/C# — не віртуальні, але і там і там це можна обходити певними синтаксичними конструкціями. І лише справа вподобань, кому що звичніше і зручніше. І це, мабуть, стосується і багатьох інших аспектів обох мов. Свого часу мені в С# не сподобалась необхідність break у кожній гілці switch і відсутність при цьому провалювання. Дрібниця, звісно, але з дрібниць складається імідж.
2smp: у наведеному прикладі, якщо не помиляюсь, несуттєво, огошошувати Print () віртуальним чи ні, оскільки він не наслідуєтсья.
Для порівняння, на Java:
public abstract class BaseClass {
public String Print() {
return VirtualPrint();
}
protected String VirtualPrint() {
return "BaseClass";
}
}
//-------------------------------------------------------------
public class ExtendedClassA extends BaseClass {
}
//-------------------------------------------------------------
public class ExtendedClassB extends BaseClass {
protected String VirtualPrint() {
return "ExtendedClassB";
}
}Результат виконання той самий:
BaseClass a = new ExtendedClassA();
BaseClass b = new ExtendedClassB();
System.out.println(a.Print()); //Результат: BaseClass
System.out.println(b.Print()); //Результат: ExtendedClassB
Без явного вказання virtual i override. У Java це — типова поведінка, тобто типово всі методи віртуальні. Як на мене, зручно.Наглядніше було б продемонструвати приклад використання НЕвіртуальних методів, як більш нетипову ситуацію (IMHO).
Використовую Ubuntu 8.10, хоча дійсно — є невелика проблема з не зовсім свіжим софтом у репозиторіях. Але це не настільки критично. До того працював під віндою, особливих незручностей від переходу не відчув — практично весь використовуваний софт той же.
Для шаблонної прив’язки транзакцій до методів зручно використовувати.
Кстати, тапочки на рабочем месте рулят (или любая другая сменная обувь). И ногам легче дышится, и грязи с улицы меньше.
ЗІ Може трохи не в тему, але наболіло. Жінка просто лікар.
ЗЫ Напомнило шутку. Стоит мужик перед зеркалом в трусах и майке, смотрит, думает: «Ну чмо чмом, чмо чмом... А в погонах — старший прапорщик! »
"...today the notes are backed only by the "full faith and credit of the U.S. government"—the government’s ability to levy taxes to pay its debts. In another sense, because the notes are legal tender, they are “backed” by all the goods and services in the U.S. economy; they have value because the public may exchange them for valued goods and services in the U.S. economy."
А друкує їх, насправді, не ФРС:
“Federal Reserve Notes are printed by the Bureau of Engraving and Printing (BEP), a bureau of the Department of the Treasury. [4] The Federal Reserve Banks pay the BEP not only the cost of printing the notes (about 4¢ a note), but to circulate the note as new currency rather than merely replacing worn notes”