1. Выплата з.п. идет по внутреннему курсу или курсу нацбанка?
По межбанковскому.
2. Есть ли задержка з.п.?
Была за октябрь.
3. Есть ли сокращения если есть то какой объем?
Нет.
4. Есть ли набор если есть то какой объем?
Да, +1 чел.
5. Отправляли ли в отпуска за свой счет?
Нет.
6. Сокращали ли рабочий день?
Нет.
7. Уменьшали ли з.п.?

Нет.

Советую поискать статьи в ключе «как улучшить свое резюме». Отсутствие опыта работы надо чем-то компенсировать: например, если во время учебы подрабатывал написанием курсовых (по программированию, естественно) — упомянуть это. Если работал не по специальности — тоже написать, чтобы видели наличие опыта трудовых отношений. Возможно есть смысл пройти какие-то тесты на брейнбенче — на результат выше среднего могут обратить внимание (плохие результаты показывать в резюме необязательно).

Можно также для начала устроиться хоть куда-нибудь (в IT-отдел какой-то госконторы, лаборантом в универ итд) и паралельно «прокачивать скиллы» — фрилансить (что тоже можно будет потом добавить в резюме), учить матчасть... Практический опыт в наше время ценится больше теоретических знаний.

На той час, коли я «мацав своїми руками» їх проект, Аякса та Джаваскрипта там ще і в планах не було, були проблеми навіть зі структуризацією «нестандартно» структуризованих сторінок, типу www.lib.ru (там заголовки розділів були позначені не за допомогою тегів хеадерів, а за допомогою жирного шрифта). Що ж, усе еволюціонує:)

А дані у такому форматі через те, що один модуль у них збирав інформацію, а другий отриману від першого інфу форматував у пристойний вигляд (наприклад, для надсилання через СМС або для відображення у фреймі). Прикольна система, шкода що тоді наш універ профукав цей варіант співпраці.

Серая с трудовой + ЧП. В такой комбинации можно совместить уменьшение общего налога и увеличение выплат в ПФ (все-таки, часть программистов планирует дожить до пенсии). Или вместо ЧП все что выше оклада проплачивать не как зп, а как, скажем, гонорар (кажется как-то так можно — и официально, и налоги меньше).

Хотя если компания серьезно настроена, то она должна быть готова к приколам нашего законодательсва, ВТЧ налогам. К тому же, наглог с зарплаты вряд-ли будет ключевой статьей издержек.

Я колись, ще в 2004-му, їздив по обміну до Відня, там при кафедрі баз даних була маленька компанія Lixto, яка займалась софтом, що подібним чином видобував інформацію з веба (за допомогою хитрих шаблонів). Їхній продукт комерційний, але гадаю дещо цікаве для себе з його огляду можна дізнатися:

www.lixto.com/technology

2Denix: Ні, я не помилився, згадавши в пості середньостатистичного J2EE-шника. Ця фраза не стосується того, чим займався пан aff.

Ні, якби я його розглядав, все було б значно простіше:)

Розвідка боєм показала, що компанії у Хмельницькому є, переважно невеликі. Багато РНР, web, є.NET, embedded, навіть VOIP. Java мало (1?). Але щоб їх знайти, потрібно в першу чергу контактувати з місцевими ІТ-шниками — втім, як і в Чернівцях, просто тут я їх знаю більше.

2Denix (& All): Трудовий стаж, наскільки я знаю, визначається внесками до Пенсійного Фонду. Якщо розмір єдиного податку менший, ніж розмір відповідного податку з мінімальної зарплатні, то відповідно меншими є відрахування до ПФ, і тому за календарний місяць стаж буде меншим — скажімо, 2 чи 3 тижні, залежно від суми відрахувань. Стаж можна довести до календарного за допомогою доплат, що перекриють різницю — це можна зробити разовою доплатою на протязі року (наприклад, за минулий рік я доплатив для стажу порядка 900грн). Але якщо заплатити у ПФ більше, стажу від цього не побільшає: -р

2censio: Розмір ЄП залежить від виду діяльності та місця прописки (визначається органами місцевого самоврядування щороку), наприклад у Чернівцях за «Розробку програмних комплексів та систем» платять 150грн на місяць, а за «Виготовлення віників та мітел» — здається, 40грн:)

Потенційний плюс — ти можеш стати одним з небагатьох спеціалістів у специфічній галузі, і відповідно для такої специфічної роботи вартуватимеш дорожче, ніж середньостатистичний J2EE-шник. Мінус — дійсно, таку специфічну роботу знайти може бути проблематично.
Нещодавно тут пролітала стаття (Как стать OpenSource-подрядчиком, якщо не помиляюсь) — можна сказати, Success Story вузької спеціалізації.

А знання — вони знадобляться.

Пошук ведеться, хоча не скажу наскільки активний. Принаймі за останній місяць кілька пропозицій у поштовій скриньці з"явились.

Зараз багато компаній вчать співробітників англійській, незалежно від початкового рівня. Звісно, на стартову зп це може вплинути, але досвід програмування, як правило, критичніший, ніж знання англійської.

Країна знає своїх героїв:)

Не знаю, на Укрджоб я резюме не викладав. З Лінкедіна в середньому 0−3 пропозиції на місяць приходять.
Контингент... Скажімо так: людині, яка не є твоїм контактом, трошки проблематично писати тобі повідомлення. Трошки. НР-и, як правило, адекватні (хоча індусів краще не запрошувати — якось додав одного до мережі, тепер щодвамісяці дзвонить або пише, питає, чи я роботу не шукаю).
Тобто, все залежить від того, кого ти додаш до своїх контактів. А, ще там є корисна опція — вибрати, які пропозиції тебе цікавлять: робота, навчання, бізнес-партнерство,... Тобто людина, яка шукає, одразу бачить, з якими питаннями тебе варто турбувати.

Щоб не розводити флейм, підсумую: мене LI влаштовує. І користь є, і нервів не псує.

LinkedIn використовую у якості резюме-онлайн. В мережі контактів переважно ІТ-шники (ну і НР — самі набиваються в контакти, час від часу роботу пропонують). Це мережа заточена під профстосунки пошук роботи й персоналу, на відміну від, скажімо, Facebook (вконтактом не користувався, не знаю). Порівняно з Profeo чи Naumz — більш розкручена (принаймі мережа лінкедіновських контактів у мене більша) і, як на мене, зручніша.

Да, приглашения действительно приходят. Мне в свое время после сдачи теста по Java два пришло, причем результат был очень средненький. Но это зависит от НРов — кажется на брейнбенче можно подписаться на результаты тестов (мб за деньги) и быть в курсе новых людей, которые сдали тест.

Я незгоден з позицією Beowulf. У будь-якому випадку знання БД знадобиться. Для не надто масштабних додатків програмістам часто доводиться займатися і проектуванням бази даних, чи, точніше, проектуванням домена предметної області на базу даних. І, як на мене, проектування БД і її адміністрування — це цілком різні речі, оскільки перше стосується розробки, а друге — техпідтримки (принаймі, в робочому процесі нашої компанії).

2Voice: Написав, чекаю відповіді.

Та нормальний солюшен, голландці чимось подібним давно користуються. Тільки в них даху над уборщиками нема, отже білоруська машина крутіша. Там навіть місце для радіоприймача передбачене:)

Якщо ти перепробував певну кількість різних аспектів ІТ-діяльності, то раджу просто сісти, розслабитися і пригадати, чим займатися було найприємніше і найцікавіше. В тому напрямку і рости. Тому що займатися нецікавою або неприємною для себе, хоча і перспективною, діяльністю — собі ж гірше.

Disclaimer: Це моя особиста думка, не варто розпочинати флейм якщо ви її не поділяєте.

Що ж, принаймі це:
“Clarity AG, a growing German company and European leader in development of communication and voice systems, is looking for self-motivated, experienced software developers to offer you excellent career opportunities in our development centre in Khmelnytsky.”
виглядає непогано. Бо всі мої попередні пошуки нічого крім 1С-ників та HTML-верстальників не знаходили.
Дякую за інформацію!

Хоча я все-таки сподівався, що відгукнеться хтось із хмельницьких розробників...