І я не розумію. Я не виїхала, бо хочу бути в Україні. При тому маю англійську advanced. А тепер я вагітна -і все одно не їду. Ну так, я у Львові, тут все ок, хоч сирени дістають і білорашка нависає... Але от не хочеться їхати.
Є бажання поїхати після війни до Словаччини, Польщі, країн Балтії, Британії — розцілувати там всіх і витратити грошей на каву.
Якась хєрня. Я відвозила маму в Європу і повернулась. Мені запропонували каву волонтери в Братиславі на вокзалі, я в них спитала щось як пересідати на потяг. І то я сказала ’thank you, I can afford to buy my coffee, leave it for someone who really needs it’. Вони поядкували. І я поки джуніор БА. Але соромно було б навіть каву взяти,якщо не треба. Добре, що дівчина в безпеці-нормальне бажання, але моральні принципи в неї просто на нулі.
Скорочення і переклад подкастів Хубермана))) Але все одно добре і дякую
ну так що тоді вказувати азадалегідь, що нема?