Join Yalantis and get a $1000 sign-in bonus! React.js, React Native, Python, Java, DevOps, BА. Apply now!
×Закрыть
  • «Блискавку в мої мікросхеми!» Як Ruby-розробники перекладали дитячу книжку з програмування

    Так! оце якраз треба написати великими буквами тут!
    Людина присвятила ПІВ РОКУ свого часу на волонтерський проект: читайте діти і програмуйте, дорослі девелопери, дайте своїм дітям книжку, перекладену з душею, хай програмують!
    А тут їй: «код не такий, кирилиця, не куплю», «нащо воно треба, в 10 років без цього програмував» і т.д. Сумно, реально. Така крута робота для нас всіх, а зустрічає стільки критики.
    Ми розівчились цінувати і дякувати.

  • «Блискавку в мої мікросхеми!» Як Ruby-розробники перекладали дитячу книжку з програмування

    Важливо, яку мету ми собі і дитині ставимо.
    З такими книжками ми ж не ставимо мету навчити дитину програмувати на проф. рівні. Наша мета показати, що програмувати це, як мінімум, не страшно, а навіть і цікаво.
    Наша мета — зацікавити, пробудити інтерес до предмету.
    Більшість дітей не мотивовані розбиратись в документації (як ви — битись над чимось рік!) а мотивовані читати/слухати/гратись в казки. Тому наскрізний сюжет і ігрова форма важлива для дітей.
    Віковий рівень для книжки стоїть 7+, до речі, тобто реально 8-13 років.
    Якщо ви в 10 років були настільки мотивованою дитиною, що програмували без довідки, то це круто, але це тільки ваш досвід, більшість дітей навколо вас такими не були — 100%. Дехто з цих дітей зацікавився програмуванням пізніше, дехто взагалі знаходить себе в програмуванні і після 30-ти. Але вони не обов’язково зараз професійно гірші від вас, вони просто виявили що програмувати їм ЦІКАВО дещо пізніше ніж ви (можливо через відсутність інформації, можливо через особливості свого розвитку, зайнятість іншими речами). Мета таких книжок, як на мене, якраз і полягає в тому, щоб допомогти дітям знайти себе в програмуванні раніше: просто побачити, що це цікаво швидше, ніж це могло би статись без такої книжки.

  • «Блискавку в мої мікросхеми!» Як Ruby-розробники перекладали дитячу книжку з програмування

    О боже, це — любов! :)
    Думала пропустити цю книжку і не купувати малому — рубі зовсім не та мова, що цікава мені — але сам формат казки з наскрізним сюжетом — це ж супер! Тепер куплю і будемо читати!
    Щодо змінних укр. мовою, то це, звичайно, спірне питання. Але, можливо воно так ріже тільки тим, хто пише код, а для решти мам-татів і дітей ок? Може це наше упередження і страх, що так стануть писати наші підопічні джуни :). Так чи так, але я теж цьому страху підвладна, тому, коли читали з малим Пайтон, то всі назви набирали транслітом і це навіть краще: не просто перенабрати, а вже на етапі набирання робити зміни і слідкувати за змінними.
    Дякую за переклад — це круто, що є люди, ладні вкладати свій час і душу в таку роботу!

  • З технічними інтерв’ю щось не так. Чи ні?

    ну я все ж сказала б, що надія є :)
    бо ми ж не юристи чи там лікарі, яким без системи — ніяк. Ми собі роботу завжди можемо знайти і самі. :)

  • З технічними інтерв’ю щось не так. Чи ні?

    Людина старається звернути увагу на більш глобальні речі в наймі в ІТ, але дискусія так чи інакше зкочується до питання чи треба/не треба знати/питати про алгоритми чи ні.
    Пацан окрім того наголошує, що ніде йому не було повідомлено про причини відмови, навіть якщо він — за результатами — очікував на оффер, загальноприйнятим є просто ігнор. Майже ніде, не зважаючи на великі видатки контор на хантинг, не було ніякої реальної підготовки до інтерв’ю саме з ним (інтерв’юери не знали нічого про його попередній досвід роботи ні про опенсорсні проекти). Майже всюди практикувалося введення кандидата в стресовий стан на очних інтерв’ю (як то довготривалі інтерв’ю зі зміною інтервю’верів, інші речі). Загально він хоче сказати, що такий підхід до найму десь погано корелює з його почуттям власної гідності і не менш погано корелює з якістю найму (це ми вже додумуємо але й так знаємо самі).

    Хоча, звичайно, якщо взяти конкретно випадок цього хлопця, то хто зна чому його не взяли. Причин, які не озвучують, може бути маса. Від, наприклад, зависоких зарплатних очікувань, чи неприємного зовнішнього вигляду, до таких речей, як зарозумілість (ЧСВ) кандидата, чи просто посередній менеджер шукає посереднього виконавця — хто зна.
    Як на мене, то він просто занадто інтровертивний і просто зашвидко здався.

  • Ну и джуниоры пошли

    о господи, невже ви не розумієте який це біль співбесідувати таких «джунів», а є ще в стократ гірші випадки і не стосовно верстки!
    І саме з названих вами причин їх, оцих псевдоджунів, ТАК багато!
    Так багато, що фактично неможливо пробитися хорошим дітям: вони не такі нахабні, у них самооцінка набагато нижча, бо реальніше оцінюють свій рівень!

    Поддержал: Ihor Zenich
  • Ну и джуниоры пошли

    як мінімум не треба забувати, що тут мова про співбесіду а не про штатну ситуацію в роботі тімліда з джуном. Някі дискусії тут не прийнятні.
    До речі, навіть якщо вас співбесідують на сеньйора, ви можете вказати тімліду, що у вас інша думка з приводу, повернутися і гордо піти, але не будете,як правило дискутувати.
    Якщо ж ви претендуєте на позицію джуна, то ви йдете до дому і думаєте де ви були неправі. Це як мінімум пред тим, як про щось з кимось дискутувати. От таких джунів можна брати на роботу, а не тих, що з порогу відкривають рота щоб потролити зайнятих людей з приводу асолютно очевидних і давно відомих в професії речей.

  • Ну и джуниоры пошли

    Вопрос «почему?» — вполне логичный.
    в цій ситуації зовсім НЕ логічний (навіть якщо ігнорувати той факт, що про це
    чуть ли не на каждом сарае как раз пишут
    (див. комент нижче).
    Коли людину співбесідують на початкову позицію, вона не має сперечатися, не має ВИМАГАТИ пояснень і повинна розуміти, що коли їй вказують на помилки, то це зовсім не для того, щоб тімлід потішив своє чсв. Джун повинен задемонтрувати в першу чергу вміння вчитися, думати, самостійно працювати над помилками, а не дискутувати з апріорі досвідченішими колегами, відбираючи в них час. Для дискусій треба перейти спершу в іншу якість.
    Поддержал: Tanya UT
  • Как Вы храните полезную информацию для работы? (ссылки, книги)

    якісь готові рецепти, сніппети: власна інсталяція DocuWIKI. Статті і більший контет: власний wallabag (www.wallabag.org/, а можна everNote, тобто сервіс відкладеного читання з можливістю категоризації чи тегування.

  • Java/PHP (выбор)

    вам нецікаво не php, виглядає на те, що вам нецікаве програмування (і системне адміністрування) взагалі. З PHP ще легше і більше аналогій з «моими простенькими десктоп-приложениями», оскільки, як ви і пишете, тут можна бути full stack девелопером, можна зробити все з початку до кінця і вживу побачити, оцінити результат своєї власної роботи. Хоча і тут вже ці часи проходять (хіба що хочете на все життя зачтрягти на вордпресі). З іншими мовами вам прийдеться займатися більш рутинними задачами (принаймі на перших порах) і це буде ще нудніше в 10 раз.
    Програмування — це такий рід занять, що ти не можеш, як, скажімо, касир чи механік, вийшовши з роботи повінстю про неї забути. Тому, якщо цю роботу не любити, то жити з нею дуже важко. Краще, можливо, дійсно пошукати те, що таки подобається.

  • Синдром выгорания: симптомы и лечение

  • Быть vs. стать программистом

    ну, якщо ви віддасте дитину в балетну школу, вім відразу скажуть, що балерини з неї не буде. Якщо ви прийдете на курси бального танцю в 40 років, ви самі знаєте, що це — для душі, а не для професії. Але на курсах з програмування вам скажуть навпаки! Вам скажуть: вам потрібно піти ще на одні курси, бо цих вам явно замало! «Програмістом може стати кожен!», подивіться на наші success stories!
    Середній студент з прикладної математики у нас на практиці крщий за студентів-ІТ факультетів, бо він був в курсі, що для занять математикою потрібен певний склад розуму, коли поступав, а з середнім випускнимом комп. академії взагалі нема про що говорити, бо його «орієнтували на роботу в Софтсерв» (пряма цитата!).

    Поддержал: Dmitry Boyko
  • Быть vs. стать программистом

    ну, якщо навмисно спрощувати, вульгаризувати тему, то я погоджуюсь.
    Ще тільки одна не спрощена мисля, ви вже вибачте.
    Прочитавши вашу статтю, я задумалась: а як же я сама на такі питання відповідаю (задають їх з завидною регулярністю і не завжди навіть відмахнешся). Як не дивно, але критерій задоволення від роботи оов’язково присутній. На першому місці. Але. Але я чомусь після цього починаю «мичати» про те, що «писати код», це крапля в морі від того, що треба знати, починаю пояснювати щось в першу чергу про «спектр технологій», потім про необхідність «читати чужий код», про те, що все життя прийдеться вчтися, про відладку, баги, документацію, тести, про рутину підтримки старих проектів. Мабуть я дуже нудна, бо ніхто не в стані дослухати :). Перебивають і питають про зарплату :). Жарт.
    Тим не менше, оце визначення

    человек, который пишет программы
    зараз успішно експлуатується різними «академіями», «курсами», «школами», що набирають людей з обіцянками за 3 умовних місяці зробити з них програмістів, тестувальників і т.п. за їх же гроші. Іх навчають відкрити IDE, навчають «писати програму», але 90% з них не стануть програмерами навіть в цьому примітивному сенсі, бо цього мало. В цьому сенсі визначення «человек, который пишет программы» невірне. І, якщо взяти вашу аналогію з лікарем, ви ж не скажете, що лікар — це той, хто зашиває рани, а скажете, що це той, хто лікує.
    Я це до того, що підхід «в ІТ багато грошей — я стану програмістом» не набагато гірший від не менш спрощеного підходу «кодуваня мені приносить задоволення — я програміст, книжки — для недоумків)».
    Поддержал: Maxim Chernyatevich
  • Быть vs. стать программистом

    естественный отбор
    тут працює погано. Так само як і у випадку графомана, є споживач на «говнокод» (програма ж працює!) і складно переконати лодину, що вона насправді не поет, він не «страждає» від своїх віршів, він «отримує задоволення».
    Так от я про те, що дискусію про те, чи може хтось стати програмістом, можливо варто починати з визначення: що ми в це поняття вкладаємо, я про те що
    Если вы пишете код, и вам это приносит удовольствие, — вы программист
     — це не критерій. «вы программист» формально треба замінити на «возможно, вы можете программистом».
    Поддержал: Vilet Vilet
  • Быть vs. стать программистом

    коньячку — неконструктивно...
    ну ок, думку продовжу: не з кожного «бидлоклдера» виростає, нажаль, вартісний програмер. Тому просто «кодити» — це ще не все на шляху до того, щоб стати програмістом.

    Поддержали: Olexiy Baguk, Vilet Vilet
  • Быть vs. стать программистом

    Если вы пишете код, и вам это приносит удовольствие, — вы программист. И совершенно неважно, насколько ваш код оптимален, леп и пригож.
    ха, щось такі нехороші аналогії у мене виникають: якщо ви пишете вірші (ну, і отриуєте задоволення — як же без того), ви ж не обов’язково поет, ви можете бути й графоманом...
    далі боюся думку розвивати :)
    Поддержали: Marina St, Vilet Vilet
  • Быть vs. стать программистом

    у мене теж ніжні спогади про

    «Электронику МК-61»
    :) - перша моя любов до коду. У мене була книжечка про «программирование игр» на цьому МК, зараз смішно сказати: треба було ввести в пам’ять всю прогаму а потім вводити координати «літака» чи там кут польоту снаряду, МК вираховував помилку, і так грати в гру і ще ж її і вдосконалювати, щоб ускладнити і не вилізти за доступні регістри.
    Це, мабуть, можна було б розглядати як універсальний тест на профпридатність: хто розуміє що відбувається, хто зловить в цьому кайф, а не покрутить пальцем біля скроні, той підходить. Зараз все інакше, набагато простіше зовні і складніше, багатогранніше по-суті, не так однозначно, нажаль.
  • Быть vs. стать программистом

    насправді не все так прямолінійно, як стверджує автор статті, хоча, звичайно, не погодитися з більшістю тез складно...

    «Подскажите, пожалуйста, как стать врачом?»

    лікар, юрист, навіть кухар — древні професії, на сьогодні — з повністю формалізованим підходом до формування «цеху» (передачі знань, «сертифікації» і т.п.) чого не скажеш про IT. Років через 100, можливо, і у нас все буде інакше.
    Ну і щодо читання книжок vs писання коду без знань. Я б навіть посперечалася. Є люди, які мислять «від конкретого до загального», а є — «від загального до конкретного». Я, наприклад, належу до останніх. Не стану писати «на коліні» поки не складу собі принаймі примітивне уявлення про те, як працює система.
  • IQ Тесты. Нестандартное мышление

    це елементарна шкільна задачка: працював 50/3=16.666... днів, прогуляв — 40/3=13.333...

  • Лекція в школі

    у вузькому розумінні персонально доповідачу це, можливо, нічого й не дасть, крім маленького досвіду публічних виступів.
    Але такі речі дають більше. Багато хто відчуває, що має якийсь моральний «борг» перед батькми, школою, людьми, які допомогли в житті. Щось зробити безкорисливо, особливо для дітей, це важливо.

← Сtrl 123 Ctrl →