в Україні колись престижним було вчитися на юриста-економіста чи йти працювати на таможню, потім виявилось що дівчата програмістів теж люблять за їхню зарплату. А якщо нема роботи, то чого бути програмістом? Ну шо в цій професії сакрального? Знати те що тимчасове, і весь час перенавчатися? Хіба це знання, якщо завтра буде модно робити це саме по іншому? Може вже час стати до верстатів чи працевлаштуватись фермером?
я чомусь отримую велике естетичне задоволення коли чую літературну британську чи канадську англійську. Але більщість начебто англомовних говорять суржиком...