По-моему автор живет какой-то утопической американской мечтой где все универы вас учат именно тому что реально требуется на рынке труда. Увы в 99% вузов Украины это не так.

Я жил один на 18. Сложно но не умер как видите.

Я їздив так самом через AIESEC в Лондон в компанію Commerce Guys. Навіть незважаючи на те що через 6 місяців повернувся назад, це нереально гігантський досвід який змінив мене дуже сильно. Вибачте за пафос ;)

Не впевнений чи дійсно існує така проблема, але скажу як бачу її з своєї «колокольні». В селах і містечках поменше люди в 20-23 роки вступають в шлюб і живуть собі разом. Чи їм так добре — не знаю. В великих містах все набагато інакше бо:
1. Багато приїжджих, відповідно соціальних звязків меше. Знайти собі пару найбільш натуральним і ненавязливим способом «через общих знакомих» важче.
2. Культура споживання інтегрована в наше повсякденне життя набагато сильніше. Очевидно що одинока людина бути споживати і витрачати на себе більше (можливо підсвідомо компенсуючи стресс).
З логічної точки зору самотність веде до надспоживання. Але мені здається що між цими двома явищами є і зворотній звязок.