а в мене ніби немає ні слова про те, що боюсь 👀

зараз такі часи, що довготривала наявність роботи — це вже ого-го який бонус і бенефіт 🫠

божичко, це він так голосно пукав, що аж чути то на дзвінку було?))

а ще часом пес починав голосно й виразно блювати 😄

у мене злітали та сідали літачки в аеропорту (неодноразово) і я така: «соррі-соррі, ітс ен ейрплейн» 🫠

(говорить щось доповномасштабновторгненнєвою мовою 😄)

франик — чудове місто для тих, хто хоче тиші й спокою. а якщо хочеш активного культурного життя, міського двіжу тощо — то це точно не про франик. я у франику помираю від нудьги, бо більше люблю двіж києва з усіма його різноманітними атракціями в геть різних культурних сферах (хоча й переїхала до києва після 12,5 років проживання у львові).

😄
а тікетси були не першою роботою для мене, тому не вгадав))

а якшо мова про най-найпершу роботу, яка не була програмерською, то це 2500 грн. на руки в червні чи липні 2013 року у львові 🙈

320$ на руки — вересень 2016 року, львів 🙈

«такой контингент» — це який саме контингент?
хочете сказати, що ви народилися вже з усіма скіллами для написання коду на плюсах? і не починали з вивчення азів, а потім із першого досвіду на реальному проекті?
ну-ну

зв’язку між ментором і заміжжям немає)
гайз, може, досить вже приписувати кожній жінці, шо хоче займатися серйозними інтелектуальними речами в айті, тупо бажання вийти заміж?)

в менторі є потреба тому, що хочеться, аби була людина, яка давала відповіді на питання, що виникатимуть в процесі вивчення технологій) наприклад, коли ми вперше приходимо на живий проект і починаємо на ньому кодити, то хіба не бувають ситуації, коли ми йдемо до більш досвідченого колеги з питанням? спойлер: бувають) от тут точно така ж потреба в менторі)

а ше була вимога, що для виїзду за кордон треба мати певний документ міжнародного зразка, який можна брати в міжнародному аеропорту (тобто на митниці в цьому аеропорту) і який видається на основі певної форми документу від українських ветеринарів (і теж це все має привязку до певної кількості днів до виїзду за кордон)

а ше для деяких країн є вимога мати сертифікат міжнародного зразка, що підтверджує наявність у собаки антитіл до сказу, от це вже трохи длінна пєсня) про неї теж ветеринар може розповісти)

стосовно офіційних моментів підкажуть в представництві (або в службі підтримки) тієї авіакомпанії, яку ви плануєте використовувати (в багатьох авіакомпаній є суворі вимоги щодо контейнера для собаки, який має відповідати певним параметрам)

а стосовно поведінкових моментів під час перельоту вже підкаже ветеринар (порадить заспокійливе або транквілізатори, які будуть найкращими у вашому випадку)

і вам величезний плюс за те, що берете із собою собаку, а не починаєте цю традиційну пісню про «у рібьонка аллєргія», «ми пєрєєзжаєм» тощо, що дуже часто стається і призводить до того, що собаки залишаються покинутими

не новий одяг) в мене про новий ні слова не було)
хоспадє, кажу, шо якось не туйво валятися в офісному платтячку в ліжку з ноутом протягом робочого дня)
люди, мій комент про одяг виїденого яйця не вартий))
бажаю вам відосиків із милими котиками та кумедних мемасиків, шоб не були такими серйозними та придирливими)

люблю спостерігати за тим, як інші люди правильно (насправді ні) трактують мої думки))

так хочеться вдягати одяг не для того, шоб його комусь демонструвати) а шоб себе відчувати приємніше в цьому одязі)
не все в цьому світі направлене на випячіваніє, якшошо))

і не кажіть)))

а мені просто хочеться одягати різний гарний одяг в офіс, який ліньки одягати вдома для ліжка і домашнього робочого стільчика 😂

так, я — рубіст-гей 😀
буде вам підтвердження сумнівної думки з того самого італійського ресурсу)

👀
не бачу логічного зв’язку між питанням щодо статі/рубі та «щоб не запалили»)