Щось ви якось так вправно проскочили одну з головних задач (і за сумісництвом болі) SDET — зробити так щоб продукт був тестабельний.

У вас або усе завжди тестабельне (тоді ми всі побігли вам тихенько заздрити).
Або у вас цим займаються не SDETи...

А так-то вийшло непогане case study.
Але це саме case study.
А не глибокий огляд хто такі SDET вцілому.

Купляю книжки англійською здебільшого на Amazon. Читаю з читалки Kindle, або з планшетів.
Вцілому зручно, але є нюанс.

Якщо книжки здебільшого розмовні (наприклад про чийсь проектний досвід) і вам не хочеться робити 100500 нотаток — читалки Kindle це саме те, бо набагато легше для очей.

Але. Якщо в книжці є бодай трохи математики (привіт LaTex), або багато детальної графіки, діаграмок і т.д. Або якщо ви звикли робити багато нотаток хайлайтерами.
Тоді стандартний формат книжок Kindle на читалках не для вас. Ну бо збереження коректного форматування то не про Kindle нажаль.
PDF наше все.

Хм, медицина то наука значить, а айтішечка значить нє...

Тьюринг і Дейкстра зараз мабуть зробили би фейспалм.
(То що більшість айтівців того тьюринга навіть не читали то якби не робить його менш науковим)

І щоб ви знали — ніякі регулятори і протоколи не врятують вас від дуууже поганого лікування
(Бо вони насправді трохи не про те)
Маю досвід мед проекту, там трохи краще видно

Ага. Ага.

Вже уявляю як ви підходите до рандомних людей на вулиці, або до колег і такі ’шось ви голову давно не мили’. Ну або короночка ’хтось забувся про дезодорант’.

І ні, що ви. Це анітрохи не дивно (<зробити здивоване обличчя>)
Вам здалося (<сплеснути руками>)

А шо Так сказали Ви?

Даруйте, але вам має бути діло у що вдягнена інша людина всього в кількох випадках
— та людина вдіта у одяг який належить вам (вкрала, віджала, позичила тощо)
— ви психотерапевт або лікар, і той одяг має якесь відношення до здоров’я тої людини (але в такому випадку то має бути не публічна інфа)
— Оцінювати одяг інших то є ваші професійні обов’язки, в робочий час (слідчі, або ті ж
поліцейські який дотримуються адмін кодексу з громадського правопорядку)

Журналістів іще якось можна за вуха приплести.
(але не в цьому випадку)
А от решту людей....

4в — вже на місці, або якщо не пощастить то вже вдома ви підключаєте ті UPS і бачите що переважна більшість акумів здохла, бо тьотя зіна не в курсі що розряджені акуми з часом здихають.
А стояли вони там розряджені роками.
І в кого тут профіт?

Ну що. Рекрутери схоже доплентали до того, що описують сеньйорів як окремий вид.
За яким треба слідкувати і уважно записувати поведінку, як в тій книжечці про фантастичних звірів із відомої франшизи.
Який цікавий підхід який вирішує проблеми рекрутингу))) (ні)

А хочете conspiracy theory на ніч?
Не реагувати і не протидіяти хакерським атакам — то такий хитрий план ілона маска і ко.
Щоб потім спихнути все на ботів і поганий твіттер.
І нарешті злізти із тої чортової обіцянки купити твіттер, яка кусає його за одне місце.

Якщо уже на то пішло — то Аляску штати якраз таки купили за гроші (що хоч трохи тягне на легальність)
Десь так само як раніше купили Луізіану у Франції.

А от шо вони віджали — так-то Техас, Нью Мексико і туж таки Каліфорнію в Мексики.
Причому Техас віджали майже по методу ДНР.
Якщо мало — можна ще почитати як Гаваї стали американським штатом.

Так що, де тут ’історична помилка’ ?

вже було розігнались що тут нарешті проведуть екскурс у жанри/підходи/конвенції текстів на технічні теми, але ні....

Ну бо під поняття ’стаття’ в нас люблять натягнути все від твітів і постів у соц мережах до великих академічних форматів.

Щоб ви розуміли масштаби:
Твіти, пости у фесбуку, на реддіті, пости на форумах, дууже довгі пости у тих самих соц мережах, маленькі статті=гайди і how-to, туторіали на конкретні теми,
розрорнуті туторіали в блогах, просто довгі розповіді=історії на технічні теми (ессе),
Репорти на тему, статті в академічному значенні
(Вони ж papers), великі статті в академічному значенні , формат навчального видання (підручники)
І це ще тільки початок списку...

А що вас власне зупиняє ?
Просто нагадаю що є така зручна штука як парт тайм...
(Його звісно менше — але воно є, перевірено на власному досвіді)

А ви мене закидаєте помідорами якщо я от дівчинка, мене сюди занесло, і мене нудить від оцих усих окремих програм для жінок?
(Ну тому що це ж сексизм якщо не ясно)

О, сексизм підїхав.
(Хоча в принципі нічого нового)

Якщо що не ясно — не рівний доступ до можливостей, навчання, працевлаштування — це все сексизм. І воно не вирішує проблеми — воно їх створює.

І якщо нашій не шановній владі (чи хто вони там) так чешеться збільшити кількість жінок у STEAM — то воно робиться не так.
Для початку — пройшлися би по школам і садочкам і викинули нафіг совковий поділ на предмети і нормативи для дівчаток і хлопчиків.
Шо значить дівчатам не треба вчитися робить табурети або шарити фізику?
Шо значить хлопчикам не треба знати як приготувати їжу або як доглядати за дітьми?

А то приперлися до вже дорослих (яких до цього 20 років муштрували) і такі — а нам же треба більше жінок в стем, а ну бігом!!!

Дайте-ка переведу — а как бы так найти проект чтоб поменьше работать надо было?

Хитрый план, ничего не скажешь.
Но есть нюанс — работать всё-таки придется, в смысле задачи делать.
Даже у немцев. Даже во вполне расслабленной по мировым меркам какой-нибудь Испании.

Так что совет один — прокачивайте скилы.
Тогда даже везде спешащие американские проекты не будут такими страшными.

+

Про вірогідність дтп і прильоту ракети.
Ви мабуть пропустили ту пару статистики де говорили що такі штуки як ота народна ’вірогідність потрапити в дтп’ це насправді статистики для групи.
І що статистику виведену для групи не можна просто брати і застосувати для індивідів.
Приблизно те саме і з ракетами.

Але є одне але. Там крім вірогідностей власне прильоту є ще і наслідки + розрахунок шансів вижити.
Що з дтп, що з ракетами.
І тут люди зазвичай хочуть покращити собі шанси.
А тому не ховатися в сховище (якщо в вас приміром стіни квартири із картону) це приблизно як їхати на трасі з швидкісним трафіком без паску безпеки.
В дтп може і не потрапите.
Але якщо потрапите то вам пізд*ц.

Шановні, ну камон.
Ну перестаньте вже гратися, і вдавати що software development це як фабрика, тільки з наворотами.
Рахувати робочі години, оцінювати продуктивність за зміну, контролювати відвідуваність.
І саме популярне — робити естімейти так наче ми тут всі грузим вагони (тіко віртуальні), а не девелопим софт.

Так що камон — 50+ років індустрії, а ви не вигадали нічого краще ніж слизати робочі процеси в індустріальних фабрик минулого століття.

За останні 5 років фокус працівників поступово, але впевнено, перейшов із хард на софт скіли. Легше навчити людину, яка круто працює в команді, кодити на пайтоні, аніж навпаки.

🤦‍♀️
Really? Легче навчити кодити ?
А куди потім дівати це чудо, яке вважатиме що воно вже вміє кодити ?
Бо спойлер — вирішувати тех задачі для дорослих такі кодери не вміють.
І їх залишається тільки садити на спину інших сеньйорів (а там зазвичай і без того людно).

Але да, можливо менеджерам буде від таких приємно....

Шановний, а яку саме задачу ви хочете вирішити коли кажете ’всі мають розрулювати конфлікти’ ?
Вирішувати конфлікти щоби що?
Навряд чи це вирішувати конфліктів заради вирішення конфліктів...
Чи ви хочете зробити гарний продукт, а тому вам треба консенсус , а тут конфлікти?
Чи ви хочете щоб всім в колективі було приємно ?
Чи вам треба з ризиками попрацювати, а тут конфлікти ті ризики підвищують куди не треба?

Хтось колись того скаженого Федорова зупинить взагалі? Його взагалі можна зупинити, раз вже апокаліпсис= повномасштабна війна не зупинила ?

В те діряве зі всіх боків відро під назвою Дія хтось ще хоче повістки додати..🤦‍♀️
(Хто не знає наскільки дірява та Дія і скільки інфи звідти витікло русні — я вам навіть заздрю)