Але що ближче українські зарплати до загальносвітових, то менш вигідно для закордонних замовників наймати людей саме в Україні, чи не так?

Здається, немає. Хіба що розробити та прийняти нормальний трудовий кодекс замість морально застарілого чинного — так, щоб дійсно неефективних співробітників можна було звільнити. Але ж для чинної влади то занадто складно навіть за наявності монобільшості — краще ліпити «костилі» на кшталт «Дії.Сіті», розширення повноважень РНБО або ось створення нового сабжевого регулятора.

Ну а коли виявиться, що хороші співробітники не такі вже й хороші, то, напевно, треба буде створювати ще одного регулятора :-)

Державно регулювання було й дотепер, і незрозуміло, що заважало займатися цією проблемою раніше, без зміни вивіски.

«Доброго дня, я з уряду, прийшов допомогти вам зі швидкістю зв’язку»

а я уже, сглаживая углы, даю его комментарии командам.

Цікаво, скільки часу це займає. Бо, судячи з опису, згладжувати доводиться багато :-)

Скасування ФОП повністю — навряд чи. А от скасування спрощено системи, підняття ставки податку, обмеження ЗЕД — це, на жаль, не виглядає нереальним.

Ну не Гетьманцев особисто, а його помічник. Так реалістичніше?

Так зараз і треба, поки дешевший :-)

Не сказав би, що відсутність ментора це аж прямо помилка. Це дуже індивідуально. Для когось присутність ментора критична, а хтось більше схильний до самоосвіти. Більше того, часто поганий ментор це гірше, ніж його відсутність. Це вже не кажучи про те, що «самоучка» та «ментор» це трошки взаємовиключні параграфи :-)

Якщо щось не набувало широкого розголосу, то це не означає, що цього не було.

Це ж зміна не лише реквізитів, а й контрагента. Хіба там таке прокатить?

Сумніваюсь, що схема з 6 ФОПами тут підходить

відкладайте гроші на психотерапію — вигорання прийде за кожним, хто не зможе вчасно зупинитися.

Чудовий план — заробити більше грошей, аби потім витратити на психотерапію.

З іншого боку, воно й на краще, що «ефективний менеджмент» так себе проявляє, бо одразу видно, від кого треба тікати подалі

Нічого не стверджую, але для мене особисто це більше схоже на те, що у згаданих компаніях проводять якісь мутняки через ФОПів.

Нічого там не видно, крім того, що було задекларовано тими ж бухгалтерами. Інше питання, що не долучати до декларації дохід, отриманий офіційно на рахунок, то є трохи тупо :-)

Десь так і є, але наскільки пригадую, перелік критеріїв для визначення податкового резидентства ще більший. Зокрема, не закритий ФОП або проживання в Україні родичів є підставою для визначення України як вашого «центру життєвих інтересів», а вас, відповідно, як податкового резидента.

В мене схожа статистика. Причому завжди, коли овертайм з іцініативи компанії, це було добровільно та додатково оплачувалось. Овертаймив із власної ініціативи хіба що тоді, коли затримувався через власні ж факапи, а встигнути до дедлайну було важливо, або потрібно було розблочити команду.
Пару разів на співбесідах говорили, що на проекті вважаються нормою овертайми. Від такого відразу відмовлявся, бо це свідчить про те, що з плануванням і менеджментом не все ОК.

«ну зараз ж війна. То й призвуть вірогідніше» — ні. Це так не працює.

Саме так і працює. Прямо зараз, можливо, вже й немає такого дефіциту в молодшому офіцерському складові, плюс зелені протягнули закон, що дозволяє призивати резервістів з бойовим досвідом коли завгодно та скільки завгодно. Але протягом перших кількох років війни випускників воєнок призивали аж бігом. І якщо в якийсь момент буде нестача молодших офіцерів, робитимуть це й надалі.
Тут, до речі, ще треба розуміти, що має значення ВОС. Щось підказує, що попит на, скажімо, військових психологів і зв’язківців дещо відрізняється.

Щодо шкоди для здоров’я

Уточню: я маю на увазі не просто виїзд на збори, а тривале перебування в польових умовах, в зоні БД. Явно не оптимальний режим для здоров’я, а багато що з наслідків проявляється не одразу. Про таку штуку, як ПТСР, взагалі мовчу.
Порівняння із аспірантурою взагалі некоректне. По-перше, вести малорухливий спосіб життя та вживати шмурдятіну ніхто не змушує. Плюс, геть не всі живуть на одну аспірантську зарплату. Зі мною веслав хлопець, який паралельно вчився в аспірантурі, то для нього це було як додатковий заробіток із притомним рівнем навантаження. Але це вже на кожній кафедрі і в кожного керівника по-різному.
І по-друге, я ж не агітую за аспірантуру. Це шлях не для всіх. Просто констатую факт, що це єдиний легальний варіант, якщо людина не хоче служити. А так, то хороших універсальних рішень нема, і кожен має думати власною головою та робити власний вибір.