години 4, може 5

Я тут вже писав в коментарях розлогіше, але про злодіїв гуд поінт, будинок, який ми орендували, пограбували поки нас не було вдома. Виламали двері тераси в білий день, все перевернули, винесли техніку. Поліція сказала що злодії були в перчатках тому зачіпок нема, можете ні на що не сподіватися. А потім власник і агенція кинули нас на двомісячний депозит і ще погрожували судом ніби ми їм гроші винні, хоча це була відверта брехня. Не дуже приємний досвід

Я не думаю, що початкова школа повинна бути прямо найкращою в країні, щоб туди ходили мої діти. Початкова (та і середня, мабуть) школа це більше про соціалізацію, дисципліну та набір базових знань, які можна дати потім з репетиторами чи самостійно, якщо будуть якісь серйозні прогалини

Дякую за розлогу відповідь. Я розумію вашу позицію, вона цілком має право на життя, але мені здається, що світ не зійшовся лише на фізиці, математиці та інформатиці. Я не впенений, що всі троє (поки що) моїх дітей будуть в захваті саме від цього набору предметів і будуть готові йти в SDE в 17 років як це зробив свого часу я. З іншого боку, я вірю, що комфортне місце для життя гратиме для сімʼї більшу роль ніж просто близькість до конкретної школи

Все відносно. Наші діти почали ходити в каталонську школу, яку фінансує уряд (не зовсім те саме що державна, правда) і приватну брітіш скул, за яку ми платили дурні гроші. І по рівні освіті і по враженню дітей каталонська виявилася на дві голови кращою, шкода лише що навчання каталонською, так би і не переводили. Що буде в англії я навіть не уявляю, але навряд чи там буде сильно гірше ніж, для прикладу, в звичайній державній українській школі (не рахуючи питання мови)

Якість освіти це настільки складне і комплексне питання, що я навіть не уявляю по якому показнику її порівнювати в різних країнах. Середній бал? Система оцінювання? Кількість років навчання? Кількість предметів? Резульати міжнародних олімпіад? Кількість фреш градів в гугл чи наса? Кількість PhD чи кількість університетів? Кількість цитувань студентів в популрних наукових журналах? Навіть не знаю куди копати

Так склалося ©. Можливо, якби ми одразу поїхали в Мурсію то і не було б частини проблем, але поїхавши до Валенсії ми вирішили повернутися назад в Каталонію бо з нашого спостереження, чим ближче до франції тим кращі дороги/інфраструктура/сервіс. Каталонія реально виглядає багатшою в порівнянні з Іспанією, але це дуже обмежене субʼєктивне спостереження.

Щодо англійської — знову ж таки моє спостереження — нею хоч якось говорить менше 20% людей навколо. Абсолютна більшість людей не розуміє навіть найпримітивніших конструкцій типу — вер кен ві бай е тузбраш. Ні в зуб ногою, що молодь що старше населення. Але якось приходив сантехнік з флюент інглішем. А от адвокат чи стоматолог вже не могли нічого сказати без гугл транслейту.

Не типово іспанські речі, так, але в Києві, Львові, Софії чи Варшаві ви знайдете все з переліку на будь-який смак, а в умовній тарагоні це дорого і аби було. Знайти розливне живе пиво, яке можна взяти додому з крану, в тій же Тарагоні, практично неможливо. В Каталонії нормальний чай можна знайти хіба що в німецькому лідлі, у всіляких меркадонах чи капрабо лише ромашковий і для схуднення, тупо 0 вибору чорного чаю, це реальна існуюча проблема для нас виявилася, ніколи не подумав би. З кондитеркою теж біда, бо знайти кафешку де можна взяти звичайний чізкейк для дитини це прямо ноу-хау. Ми знайшли єдину кафешку з нормальними тортами в околиці і в ту перестали ходити коли дізналися, що власник русня. Майже вся кондитерка це круасани і випічка з листового тіста. Може звучати як докопування, але за 2 роки я так до цього і не звик

Роботу ви знайшли вже будучи в країні, чи ще до переїзду?

Все пізнається в порівнянні. В Каталонії ми вчили одразу дві мови з нуля, не розуміючи навіть одного відсотку по приїзду в країну і не могли навіть на слух розрізнити де яка. Якщо наша розмовна англійська дасть розуміння хоча б половини розмов навколо одразу — це вже величезний плюс, якого ми все одно не отримаємо ніде за межами словʼянських країн, тож якось, але допоможе.

Про освіту це теж дискусійне питання. Мої ще малі, початкові класи, там і вчити особливо нема що. Ми платили дурні гроші за Брітіш Скул в Каталонії, фактично тільки для того, щоб діти вчилися англійською, в Британії за це стільки платити не потрібно, підозрюю. Звісно ж, я там не був і не знаю, можливо там справді якийсь треш, але поки мені здається, що в порівнянні з Каталонією нам Британія підійде значно краще, на це і розрахунок.

Окрім відсутності візи, на вашу думку, в Дубліна є переваги над Лондоном для життя і роботи? В мене є декілька знайомих в Лондоні, але нікого в Ірландії, тому мені важко судити по ітсоріях з інтернету

Я раніше років 5 працював з німцями і жив деякий час в Мюнхені наїздами — це теж одне велике село. Навіть мову десь на А1 знаю, але жити там це точно не моє. Якось сильно мені не зайшли ні культура, ні бюрократія, ні самі німці. Та і мова складна, треба виділяти багато часу і сил щоб довести хоча б до B1. Чисто субʼєктивщина, але відчуваєш себе чужаком 100% часу

За межами Барселони знайти нормальну піцу, суші, пиво, кондитерку, чай — надзвичайно складно. Не кажучи про графік роботи магазинів чи ресторанів, в яких цих товарів все одно нема

Я б да, але не уявляю як її легально оформити в моїй ситуації

Все індивідуально, я підозрюю. Мені от в Польщі геть не подобається, а в Британії пожив би. Може з часом передумаю, я думав мені і в Каталонії сподобається, але щось якось нє

Я чомусь думав, що якщо влаштуватися на роботу будучи в Британії по спонсорській візі, після закінчення її дії можна буде уламати роботодавця відкрити тобі робочу, ну або принаймні знайти на місці компанію, яка зробить таку візу, після ~3років в країні (якщо не продовжать програму), це мало би бути реальним, маючи досвід і роботи і процесів, але хто його знає. Все одно сумніваюся, що всіх біженців насильно депортують без можливості легалізуватися по іншій схемі

З вишки сьорфінгу лінкедіну і інших джоб бордів складається враження, що в Лондоні якраз роботи дофіга та ще й рейти часом непогані, але мусолення з візами і бекграунд чеками сильно ускладнює ситуацію. А на удальонку в Лондоні щось якось не поспішають брати, тим більше, якщо ти навіть не в UK а в EU. От сиди і думай тепер, що я власне і роблю, так

Дякую за розлогу відповідь. Про зарплати в мене схоже враження сформувалося. Знайомий відкрив робочу візу в UK кілька років тому і в хорошій компанії отримує на SDE в півтора рази більше, ніж в середньому пропонують для лідів сьогодні. Схожа ситуація зараз і в Україні — лідам сьогодні пропонують 6к, поки деякі сіньйори, що застрибнули на вакансію в 2021, все ще отримують 8. Та і кількість скорочень що там що в Україні ситуацію на краще не змінює, факт.

Мені здається, що на одного працюючого з великою сімʼєю в Лондоні нема що робити на зарплату менше 100к, але важко судити не бувши в самому Лондоні, може якщо релокейшн пакет на заселення дадуть то можна далі жити, але з цим мабуть теж не все райдужно зараз

Комютінг це на любителя. Я колись по годині їздив щодня машиною в Київ на роботу з передмістя. Годину в один бік годину назад. В цей час слухав подкасти, музику, думав про щось своє, та і їздити за кермом люблю. Плюс жив в тихому місці в приватному будинку з власним двором одразу біля лісу. Нізащо не проміняв би це на квартиру на 10 поверсі біля дороги з сусідами за стіною, аби тільки до офісу 15 хвилин іти пішки. Як на мене, житло має бути комфортним для сімʼї в першу чергу, відстань до роботи сьогодні одна а завтра інша, це не принципово

ЄС