В фізику теж вкладаються величезні кошти. Один тільки андронний коллайдер, який має довжину кілька кілометрів, і проходить по території кількох країн, чого вартий. Не все вирішується тільки грошима. В будь-якій науці, чи технології, по мірі її розвитку, найбільш ефективні і прості задачі швидко закінчуються, і залишаються дуже складні, і набагато менш ефективні. Поки все це не заходить у глухий кут. Тому, і стосовно Ш.І., я б не був тут таким оптимістом. Те що вже зараз їм називають, або його елементами, насправді, якщо розмістити його на одній шкалі з природним людським інтелектом, і якимось стандартним софтом, типа ОС, буде набагато набагато ближче до цього софту, ніж до справжнього інтелекту. Причому, ближче на декілька порядків. І не факт, що ця ситуація суттєво зміниться в найближчі 10 — 20 років.
Ну да, таке буває. Правда, що вони будуть робити, коли зміняться ці главбух, або фіндиректор? Новий софт замовляти? Бо, як правило, новому керівництву дуже рідко подобається те, що зроблено ’попередніками’.
Як на мене, суттєво змінилось саме ІТ. Я маю на увазі не тільки самі технології, це очевидно. А їх суть, я б сказав систему цінностей в ІТ. На самому початку, цим займались виключно науковці, і тому це була наука. Правда, багато хто вважав це мистецтвом. І підходи були відповідними — дуже цінувалися красиві, та ефективні з інженерної, та архітектурної точки зору рішення. І результати були відповідні : компілятори, ОС, реляційні БД, інтернет, і тд, ітп. Весь цей софт надзвичайно складний, і містить в собі величезну інтелектуальну складову. Їм займались, насамперед математики. Якщо повернутись до деякої термінології цієї статті, ’говнокода’ там не було. Але пізніше, коли ІТ перейшло з стану науки, та мистецтва, у стан бізнесу, відповідно змінилась і система цінностей. І зараз цього ’говнокоду’ скільки завгодно, бо він більш ефективний з точки зору бізнесу, хоча з наукової, та інженерної точки зору він і є це слово. Програмісти не стали гірше, просто в багатьох з них теж змінилась система цінностей.
Ну, Ви і питання задаєте, одне складніше за інше. Можу тільки відповісти, що якщо тренд, який був і є зараз збережеться, то програмування, у тому вигляді як зараз (з написанням коду) буде все меньше і меньше. Але, щоб його зовсім не стало — це мені складно уявити. Навіть, якщо буде і пристойний штучний інтелект, і різна супер наворочена тулза для самих розробників, необхідність щось кодити на низькому рівні (тоді це може буде щось типа C++), все одно залишиться. Хоча б для розробки, та оптимізації самої цієї тулзи та Ш. І. Але, якщо тренд зміниться, уповільниться, то може ніяких особливих змін і не відбудеться. Наприклад, якби темпи досягнень у фізиці, які були на початку
О, це дуже і дуже складне питання. Як і сам банківський софт. Тому, якщо дуже коротко, відповім так. Якщо це дуже серйозний і потужний банк, то є сенс створювати свій софт, хоча б частково, окремі його елементи, на базі якогось якісного покупного ядра. Якщо маленький, то краще купити щось готове і стандартне, вітчизняного розробника з якісним спортом. Але, в будь-якому разі (і це стосується не тільки банків) треба намагатись уникати створення ’зоопарків рішень’, коли безсистемно, різними бізнесами, чи за їх ініціативою, купуються різні продукти різних вендорів, які, часто дуже погано інтегруються один з одним. І при цьому, ігноруються можливості більш простого і ефективного розширення лінійки споріднених продуктів з різним функционалом від одного вендора. Ну от вже лонгрід виходить, а обіцяв коротко. 😞
А Вам ні? Ніколи? Можу тільки Вам позаздрити, якщо так.
Да, якщо чесно, то мабуть ні за якою. Всі ці зелені букви на чорному моніторі з редакторами типа ’командна строка’ ... Там навіть копіпасту ще не було (коли в MS Dos вперше з ним зіткнувся, був дуже здивований, як, виявляється просто можно редагувати код, та тексти) . Ні, краще звичайний ноутбук.
Цікаве питання. Довелось щось писати (на чомусь багато, на чомусь зовсім ні) на таких МП: Fortran-4, 77, Assembler IBM 360/370, ZX-Spectrum, Pl-1, C, Clipper, Foxpro, Clarion, Java, Python, SQL, PlSQL. Але останні років 10 — 15 використовую тільки два останніх. Можливо, у зв’язку з новим проектом, знову доведеться згадати Python. Але він мені вже давно подобається, тому це не лякає. А взагалі, вони всі дуже схожі, особливо основні принципи розробки.
Її називали картрідер. Теж така типа тумбочка, з лотком для перфокарт. Туди клали їх колоду, і цей картрідер заглатував їх з величезною швидкістю і звуком, майже як у двигуна автомобіля, якщо зняти глушник.
Та Ви перебільшуєте, ніяких ’подвигів античних героїв’ тоді не було, було звичайне життя. Просто, трохи не таке, як зараз.
Дякую.
І я Вас дякую.
Дякую.
То вже в Fortran-77 вони з’явились, а в Fortran-4 їх ще не було. Хоча, можливо, через якісь бібліотеки і можна було їх прикручивати.
Дякую за добрі слова. Але мені здається, що Ви налаштовані занадто песиместично стосовно молодого покоління ІТ-шників в цьому питанні. До мене, насправді це розуміння прийшло теж далеко не відразу, а тільки коли вперше зіткнувся з ситуацією, коли деякий набутий досвід, вдруг втратив свою цінність, і довелось набувати новий.
Бачу, Вам теж не раз доводилось пояснювати замовнику, чого він хоче насправді 😀
Згоден, щось пішло не так. Точніше, не так, як гадали ІТ-шники в80-х, та 90-х, коли всі вони, і в тому числі їх керівництво були інженерами, та науковцями. А от коли ІТ майже повністю став бізнесом, то змінилась і його логіка.