як можна здогадатися поставити турнік прямо за тенісним столом?!
Дякую, вельмишановний aa aa, за статтю!
А чи не міг би ти підказати («в интернетах все на „ты“»), який досвід роботи на умовній галері треба мати українському гребцеві, щоб умовний гігант роздумував його взяти і запаритися з дозволом на роботу, наприклад, в ЄС (бо туди значно простіше переїхати, ніж в США)? Гіпотетично
дві суміжні вулиці в одному районі Львова, в якому, за щасливим збігом, знаходиться офіс Lohika.
«Де б людина не мешкала... дуже зручно добиратися»
, окрім Сихова, і Левандівки, і Пасічної, і Рясного, і Наукової. А так дуже зручно
Дякую за інформативну статтю. Графічну презентацію вимог дуже цікаво зроблено
Крута стаття. Зараз вивчаю Джаву для повноцінного повного стеку і дуже пощастило таку дорожню карту отримати, дуже дякую.
З нетерпінням чекаю на другу частину
Дякую, Олександре, і за статтю з ґрунтовним поясненням, чому рідна мова для нації є край необхідна, і за зусилля щодо відродження української. Маю надію, що через два—три десятки років вся країна буде україномовною
А слідує за ним Камбоджа. Купа можливостей зробити вибір у житті — можна померти від тропічних захворювань за відсутності будь-якого мед. обслуговування, а можна, наприклад, в тюрму загриміти за критику диктатора. Країна можливостей.
В реальний світ? Серйозно? Я з дуже небагатої сім’ї і в дитинстві навчився одному: «ніхто тобі нічого дарма не дасть». І тому вчився як оскаженілий і увесь вільний час проводжу над книжками. Ось вам і реальний світ.
І дуже смішно читати, як люди завжди думають, що «ось там, на Заході, отам сієста кожен день». Які ж ви смішні! Зайдіть хоч на «Реддіт», почитайте, що американці про своїх роботодавців пишуть.
Жесть! Все зрозуміло, ви звичайнісінький комуняка зі «владою пролетаріату» та іншим непотрібом в голові. З вами нема про що говорити. У 1932 ви б розкуркулювали українських селян. І взагалі я не розумію, чому маю виправдовуватися за те, шо *важкою* працею здобув і продовжую здобувати право надягати костюм і заробляти, «натискаючи кнопочки». Ніби я комусь заважаю вивчитися і працювати, «натискаючи кнопочки».
Як я вже сказав, говорити з вами нема про що. Більше я на вас ані секунди свого часу не витрачу. До побачення!
Шановний, до чого тут сралін та його ідеї? Людина не писала про категорії громадян, які не можуть про себе подбати, як-от люди з інвалідністю чи люди похилого віку, і яких держава дійсно має опікувати.
Річ в тім, що в Україні повно сильних, здібних молодих людей, які не хочуть важко працювати і досягати успіху в житті своїми руками чи головами, а вважають, що вони мають лише ротика відкрити і чиновник вже має бігти з ложечкою. Ось такий сором — справжні ідеї комунізму і не приплітайте сюди того, що тільки вам ввижається.
> Від числа опитаних працівників GlobalLogic Україна
Тобто насправді це не статистика найзатребуваніших вишів, а статистика працівників компанії GlobalLogic
Відсутність кваліфікованих викладачів. Хтось вже підраховував, що коли неможливо масштабувати викладання, а 10 учнів на групу назвати масштабуванням не виходить, плата за курси з кожного учня, щоб забезпечити зарплату викладачам на рівні senior, має складати не менше 7500 грн протягом ну хоча б пів року (швидше «вайти в айті», навчаючись лише вечорами, неможливо). Так а ви ще спробуйте витягнути якогось сіньйора, який спокійно собі попилює вже звичні для себе проєкти на звичних технологіях. А тут йому доведеться ще й програму викладання розробляти, повторювати все про десять-двадцять разів, збирати по всьому інету завдання, розробляти плани пет-проєктів, перевіряти домашні завдання. Дуже далеко за межею зони комфорту, тому платити треба ще більше. А це тільки зарплата викладача. А ще є витрати на оренду приміщення, зарплату бухгалтера, маркетолога, рекрутера... От і спробуйте вмовити пересічних громадян платити близько десяти тисяч, а може, й більше, щомісяця протягом пів року, а може, й довше.