Колись ще підлітком я завантажив репак Counter-Strike: Source, і не помітив, що там терористами були грузини, а контри відповідно росіяни. На стінах траплялись зображення «нациста» Саакашвілі. І це не єдиний проєкт з такими речима, на який я натрапив будучи дитиною після російського вторгнення в Грузію. На щастя, пронесло і пропаганда не спрацювала, але для когось таке могло стати «останньою краплею». Україна поки бідна і під час війни є більш пріоритетні напрями для фінансування — ігри дуже дорого робити. Але в ідеальному світі цьому теж мала б приділятись увага, хоча б на рівні податкових пільг чи навіть невеликих ґрантів. Бо вплив ігор зараз не менший, ніж кіно, але це ще не всі зрозуміли і дехто досі сприймає їх як дозвілля для дітей.

А 360 грн за (електронну) книгу норм? Гру ж «написати» не легше. Ігри стали дуже дешевими, незаважаючи на складність їх розробки. А «старих» книг ще більше, ніж ігор — не в цьому проблема. Тому колись закінчаться дурники, які на ентузіазмі витрачають купу часу за безцінь та інді теж піде на «креативне дно» разом з ААА. Ніхто не зобов’язує нічого створювати та купувати, просто в такому випадку ринок деградує та стане біднішим. В багатьох країнах існують дотації чи просто пільги для розробників ігор — колись здивувався, що студія, яка зробила Limbo та Inside, була фінансована урядом Данії (і таких багато, бо окупається це багатократно). В українського геймдеву зараз найбільша проблема це кацапське вторгнення, проте якщо не буде підтримки авдиторії — то про укр геймдев можна забути, принаймні на найближчі на роки.