давно не чув цей трюк, мабуть вже всі його розкусили

це опціонально. в футболі теж всі хочуть вигравати, але варто просто прийняти, що є матчі, де виграєш, а є — де програєш, і це теж нормально. звичайно, spree з 3-5-7 поразок варто всерйоз проаналізувати та зробити висновки, але вони можуть бути зовсім різними для різних людей та їх наборів преференцій.
так само і з роботами — вони мають точно приносити ринкову компенсацію за витрачений час (це маст-1) і розташовувати людину в деякому «нормальному» діапазоні соціальних взаємодій (це маст-2). про «зумерське сприйняття» я, власне, почув від людей, яким 20-25 рочків, і які вважають, що це не опціональний, а обов’язковий атрибут роботи як такої, і якщо задоволення нема і розвитку нема — варто її змінювати. саме цю викривленість у сприйнятті я і маю на увазі, і що самоочевидне та зрозуміле людям, яким +35 рочків (зазвичай).

ви можете засуджувати або не засуджувати роботу як ринковий обмін, але це саме те, чим де-факто в системі праксеологічних взаємодій є концепт «роботи». для інших видів діяльності є інші концепти.

Я вигорів. Я продовжував працювати, але вже без ентузіазму.

якесь зумерське кон’юнктурно-сучасне сприйняття. робота на те і робота, що її не варто любити чи «горіти» ентузіазмом, це ринковий обмін скіллів та часу на гроші. цю задачу треба оптимізувати, виходячи із власних преференцій. любити там нема чого, це просто необхідна частина дорослого життя, і це треба просто прийняти.

про яку «відповідальність» взагалі мова? за двушечку на москву чи розпиляні бюжети має бути інша якась відповідальність, крім персональної?
ні-ні, не треба втягувати в це болото всіх та кожного, розмазуючи «відповідальність» на всіх.

По-перше, хочу повернутися до подорожей. За три роки я майже ніде не була, тому є план це виправити.

Я хочу сім’ю і дітей. Знайти свою половинку у селі мені навряд чи вдасться. Нові люди тут з’являються не часто. Сенсу переїжджати в українські міста я не бачу. Насамперед я не відчула війни як такої (плюс у мене чотири коти, для яких це стане великим стресом, і не зрозуміло, як бігти з ними в укриття). Навіть якщо забути про фактор війни, то повернення до міста означатиме повернення до квартири. Ще й орендованої.

2026, рівень проблем, суцільний жах.
потім будуть дути губки та обурюватися на жарти та меми про жіноче сприйняття життя навколо

хроніки обілечування споживачів із пафосною назвою «податок на Google»

«торг тут уместен» ©

що тут? заброньована журналістська дрисня в стилі комсомольської правди «клєйміт позором» та ігнорує реальні звірства виродків та садистів за гроші? нічого нового, типово для сучасної української резервації, головне — випромінювати пусті гасла

сором хіба, що взагалі ставлять питання треба чи не треба

одна справа налагодити лад с платежами та безпекою — нах треба
масові розіграші для дебілів, які кладуть апп для тих, кому дійсно треба — йееее зеціт

закритий тг канал, не відкриває(

це не «складніше», це просто банальний розпил, що в Вашінгтоні на секретні лазерні вундервафлі, що в Шепетівці на латання щебнем калюж

типовий урср 2.0, «ви всьо врьоті», «какови ваші доказатєльства?» і т.д.
слабоумні жіжіталізатори продовжують переможну ходу

заіржав як кінь від «складнішого механізму»

ви помиляєтесь, вона не галюцинує, чиновники та інші паразити максимально раціонально переслідують власні інтереси збагачення за рахунок інших

вмієш — роби і розвивай
не вмієш — регулюй

чиновник буде в вишиванці або балакати українською, а значить, що це національно-свідомий елемент і френдлі-фаєру треба уникати

мразота лицемірна, всі роблять щось цікаве та корисне
і більшість навіть не патякає на форумах. «легальні підстави», яка ж ти гниль

слов’янська класика!
а потім «чому ж ми живемо в помийці? це мабуть все вороги»

так звичайно, конституція — це фількіна грамота, нашвидкоруч зліплена в 96 році для холопів.
диржавні мужі та інші пінджаки-паразити не жили за нею та жити не збираються, тому що живуть в окремому універсумі