Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×
  • Как я создаю IT-компанию в Украине: открытие юрлица и поиск первых сотрудников

    Дякую, буду досліджувати!

  • Как я создаю IT-компанию в Украине: открытие юрлица и поиск первых сотрудников

    Ви плануєте платити людям зарплатню як найманим робітникам ТОВ?
    Я серйозно про це думаю, але +50% на витрати на оплату праці відлякують. Нормальний сіньйор iOS в Києві хоче 2500-3500 євро.
    Візьмемо для прикладу оклад в 3000 євро (до податків з працівника, після податків з ФОП)
    1. ПДФО — 3000 * 18% = 540 євро
    2. Військовий збір — 3000 * 1.5% = 45 євро
    3. Робітник отримає на руки = 3000 — 540 — 45 = 2415 євро.
    4. ЄСВ — 3000 * 22% = 660 євро
    Отже в результаті щоб виплатити зарплатню 2415 євро після податку компанія мусить забюджетувати на людину 3660 євро. Отже реальна ефективна ставка податку це 51%.
    В принципі це реально, тільки потрібно прибутковість компанії підвищувати дуже серйозно. Для аутсорсерів це не варіант, бо в них ціна це основна конкурентна перевага.

    Підтримав: Denis Polischuk
  • Насколько реально стать РМ без опыта в ИТ?

    А чи могли б ви стати ПМ в інших галузях?
    — ПМ в рекламі
    — ПМ в будівництві
    — ПМ в (ваш варіант)

    Підтримав: Alyona Sokolova
  • Оставаться в провинции или ехать в СТОЛИЦУ?

    How is IT going?
    , just sayin’.
    Підтримали: Olexander Ivanitskyi, Sergy Orloff
  • Google Glass Tour-UA

    Дуже цікаво, я би з радістю сходив!

  • Фриланс — в чём его проблемы?

    звичайно, податки високі.

  • Фриланс — в чём его проблемы?

    Я в Данії роблю 400-600 крон (53-80 євро) за годину.
    Але є три проблеми
    — треба знати данську на достатньо високому рівні
    — дуже важко продати усі години за місяць, інколи це 120, інколи 30.
    — величина рейту дуже залежить від вміння вести перемовини з клієнтом

    В Україні рейт в 50 баксів може зробити тільки спеціаліст з якимось унікальним досвідом чи скілом.

    Підтримали: Alexander Kuznyak, Beaver Green
  • FAQ о загнивающем Западе

    Ну тоді напряму йому напишіть. Я думаю він може розповісти багато цікавого. Якщо немає контактів — киньте повідомлення на ФБ.

  • FAQ о загнивающем Западе

    В мене товарищ в Парижі жив 5 місяців, дуже подобалось, але дорого і бюрократія всюди серйозна. Зараз він переїхав у Амстердам, там йому більше подобається. Але я думаю пару років в Парижі це дуже непоганий досвід.

  • FAQ о загнивающем Западе

    Коли людині нема чим пишатись залишається тільки пишатися своїм міським походженням.

    Підтримали: Georgiy Belikov, Sergey Kovalyov
  • Интервью с IT-гастарбайтером

    Я дуже добре бачу ваші літери.

    А про школу те що я кажу ви теж не бачите?

    В Україні в середній школі освіта подається однаково погано в усіх напрямках. Те що в нас в 9му класі викладають тригонометрію не показник продвинутості нашої освіти порівняно з ЄС.

    Весь процес освіти орієнтований на зазубрення, яке починається зі школи, і продовжується в університеті.

    Зі збільшенням кількості знаннь школа має не впихувати ті знання у голови, а навчати як шукати, аналізувати та використовувати інформацію.

    Яким чином ви порівнювали якість освіти в Україні та в тій же Німеччині? У вас є результати якихось дослідженнь, чи ще щось щоб це підтвердити?

    Я можу стовідсотково сказати, що в Данії мені було легше вчитись ніж в Торговельно-Економічному. За один семестр в мене був тільки один проект, по одному з предметів (наприклад, міжнародний маркетинг). Та один іспит на 6 годин, коли дозволяється користуватись будь-якою літераторую. Іспит з 3 предметів, які проходити протягом семестру (глобальні комунікації, макроекономіка, фінансовий менеджмент). Вхідні дані — кейс на 20 сторінок. 3 запитання по кожному предмету. От такий іспит скласта набагато важче, ніж вивчити окремо кожен предмет та повторити усі визначення як папуга. В результаті, на кожне питання 1-2 сторінки, плюс додатки — діаграми, схеми. 9-15 сторінок аналітичного тексту за 6 годин це дуже серйозне навантаження.

    А відвідування лекцій та семінарів контролювали тільки перший семестр. Після цього роби що хочеш.

    І що цікаво, для данців це не було новиною, бо у них таке ще зі школи: практичні проекти, презентації, групова робота.

  • Интервью с IT-гастарбайтером

    В нас таке можливо тільки тому, що випускникам універів просто недоплачують. З іншого боку, це відображення того, що наших випускників ще треба вчити рік-два поки вони не стануть повноцінними джуніорами. Отже низька зп на початку кар’єри це реакція ринку на низький рівень підготовки спеціалістів в університетах. Звідси і ростуть ноги у збільшенні зп в два рази за перші роки кар’єри. Далі динаміка зп така ж сама як в ЄС.

  • Интервью с IT-гастарбайтером

    А може в Україні усі здають, бо дуже легко скласти? Трієшників — підтягують. кому однієї п’ятірки не вистачає — малюють. В школі зі мною в класі вчились двоє дітей викладачів. Один — син математика, інша — дочка укр літ. Математику збільшували оцінки по літературі, а дівчинці при знаннях по математиці на 3 малювали 5. І в результаті обидва закінчили з відзнакою. Я точно знаю, що таке просто неможливо в Данії. Що в школі, що в технікумі, що в університеті.

    А скільки ще таких батьки яких «допомагають» школі? Їм теж «допомагають» закінчити. От і маєте в результаті, що усі складають іспити в середній школі.

    До речі, а чи потрібно, щоб 80, чи то навіть 70 відсотків населення мали вищу освіту? Невже наша економіка така наукоємка, що нам потрібно стільки економістів та юристів?
    Це ж логічно, що усі не можуть бути менеджерами вищої ланки.
    Потрібні
    1. автомеханіки, мулярі, зварювальники, тобто нижча кваліфікація, і нижча не тому, що вона гірша за інші, а тому що їм треба менше знаннь, щоб почати створювати додану вартість в економіці (2 роки і вперед працювати, хоча в Данії це займає 4, але з них 3 роки це практика, після 9го класу)
    2. середньотермінова освіта — після 11 класу, 2 роки — і помічник маркетолога, або молодший програміст. В нас ще треба 5 років відмотати, щоб потім починати з самих низів програмування.
    3. бакалавр — 3-4 роки.
    4.
    магістр — 5-6 років.

    5. аспірант — 6-8 років

    Це ж очевидно, що в економіці найбільше потрібно мати представників групи 1, менше групи 2, ще менше 3, 4, 5 і так далі.

    У нас же якщо ти не магістр — то ти взагалі не маєш вищої освіти. Хіба це нормальна ситуація? Україні потрібно стільки магістрів? Невже усі вони відповідають вимогам до магістрів?

    Тому я вважаю ситуацію з вищою освітою в Скандинавії збалансованою, а в Україні — ні.

    А те що є потреба в спеціалістах ззакордону, то це нормально для економіки, яка розвивається, та має дуже невеликий природний приріст населення.

  • Интервью с IT-гастарбайтером

    Ви думаєте в Данії люди не йдуть вчитись на інженерів тому, що в них знань не вистачає? А в нас виключно тому, що мозок череп давить від розуму?
    В Данії інженер отримує так само як і будь-яка інша спеціальність відповідного рівня. Біолог, еколог, хімік, фізик — неважливо. Тому люди тут обирають спеціальність більше за покликанням, і в другу чергу за оплатою.

    У нас же ніхто не вірить в покликання, усі «прагматики», і тому йдуть туди, де більше платять. Зараз це програмісти.

  • Интервью с IT-гастарбайтером

    А я в Києві не ходив, і тут не ходжу. Це вже скоріше питання звички. Якщо звик по ресторанах ходити, то будеш це робити незалежно від того де знаходишся.

  • Интервью с IT-гастарбайтером

    Якщо бути справедливим то так і є. Сергій не змінював місця роботи з часу переїзду. Тоді відкриваються зовсім інші горизонти. Але в цілому мені легше було оформлювати візу декілька разів, ніж здавати звіти в податкову в Україні.

    Щодо освіти — то тут нашим ВНЗ є чому повчитись. Вони за 2 роки випускають гарних джуніорів. Коли в нас на таке йде 5. Ну і якщо ви порівняєте магістра в Києві чи в Копені, то це просто страшно стає. Магістр в Данії — це вже цілком зформований, кваліфікований джуніор-мідл програміст. В нас магістр є добрим програмістом, тільки якщо він самостійно з першого курсу ковбасив. Тобто освіта начебто і ні до чого.