Ви плануєте платити людям зарплатню як найманим робітникам ТОВ?
Я серйозно про це думаю, але +50% на витрати на оплату праці відлякують. Нормальний сіньйор iOS в Києві хоче
Візьмемо для прикладу оклад в 3000 євро (до податків з працівника, після податків з ФОП)
1. ПДФО — 3000 * 18% = 540 євро
2. Військовий збір — 3000 * 1.5% = 45 євро
3. Робітник отримає на руки = 3000 — 540 — 45 = 2415 євро.
4. ЄСВ — 3000 * 22% = 660 євро
Отже в результаті щоб виплатити зарплатню 2415 євро після податку компанія мусить забюджетувати на людину 3660 євро. Отже реальна ефективна ставка податку це 51%.
В принципі це реально, тільки потрібно прибутковість компанії підвищувати дуже серйозно. Для аутсорсерів це не варіант, бо в них ціна це основна конкурентна перевага.
А чи могли б ви стати ПМ в інших галузях?
— ПМ в рекламі
— ПМ в будівництві
— ПМ в (ваш варіант)
Дуже цікаво, я би з радістю сходив!
звичайно, податки високі.
Я в Данії роблю
Але є три проблеми
— треба знати данську на достатньо високому рівні
— дуже важко продати усі години за місяць, інколи це 120, інколи 30.
— величина рейту дуже залежить від вміння вести перемовини з клієнтом
В Україні рейт в 50 баксів може зробити тільки спеціаліст з якимось унікальним досвідом чи скілом.
Ну тоді напряму йому напишіть. Я думаю він може розповісти багато цікавого. Якщо немає контактів — киньте повідомлення на ФБ.
В мене товарищ в Парижі жив 5 місяців, дуже подобалось, але дорого і бюрократія всюди серйозна. Зараз він переїхав у Амстердам, там йому більше подобається. Але я думаю пару років в Парижі це дуже непоганий досвід.
Коли людині нема чим пишатись залишається тільки пишатися своїм міським походженням.
Я дуже добре бачу ваші літери.
А про школу те що я кажу ви теж не бачите?В Україні в середній школі освіта подається однаково погано в усіх напрямках. Те що в нас в 9му класі викладають тригонометрію не показник продвинутості нашої освіти порівняно з ЄС.
Весь процес освіти орієнтований на зазубрення, яке починається зі школи, і продовжується в університеті.
Зі збільшенням кількості знаннь школа має не впихувати ті знання у голови, а навчати як шукати, аналізувати та використовувати інформацію.
Яким чином ви порівнювали якість освіти в Україні та в тій же Німеччині? У вас є результати якихось дослідженнь, чи ще щось щоб це підтвердити?
Я можу стовідсотково сказати, що в Данії мені було легше вчитись ніж в Торговельно-Економічному. За один семестр в мене був тільки один проект, по одному з предметів (наприклад, міжнародний маркетинг). Та один іспит на 6 годин, коли дозволяється користуватись будь-якою літераторую. Іспит з 3 предметів, які проходити протягом семестру (глобальні комунікації, макроекономіка, фінансовий менеджмент). Вхідні дані — кейс на 20 сторінок. 3 запитання по кожному предмету. От такий іспит скласта набагато важче, ніж вивчити окремо кожен предмет та повторити усі визначення як папуга. В результаті, на кожне питанняА відвідування лекцій та семінарів контролювали тільки перший семестр. Після цього роби що хочеш.
І що цікаво, для данців це не було новиною, бо у них таке ще зі школи: практичні проекти, презентації, групова робота.
В нас таке можливо тільки тому, що випускникам універів просто недоплачують. З іншого боку, це відображення того, що наших випускників ще треба вчити рік-два поки вони не стануть повноцінними джуніорами. Отже низька зп на початку кар’єри це реакція ринку на низький рівень підготовки спеціалістів в університетах. Звідси і ростуть ноги у збільшенні зп в два рази за перші роки кар’єри. Далі динаміка зп така ж сама як в ЄС.
А скільки ще таких батьки яких «допомагають» школі? Їм теж «допомагають» закінчити. От і маєте в результаті, що усі складають іспити в середній школі.
До речі, а чи потрібно, щоб 80, чи то навіть 70 відсотків населення мали вищу освіту? Невже наша економіка така наукоємка, що нам потрібно стільки економістів та юристів?5. аспірант — 6-8 років
Це ж очевидно, що в економіці найбільше потрібно мати представників групи 1, менше групи 2, ще менше 3, 4, 5 і так далі.
У нас же якщо ти не магістр — то ти взагалі не маєш вищої освіти. Хіба це нормальна ситуація? Україні потрібно стільки магістрів? Невже усі вони відповідають вимогам до магістрів?
Тому я вважаю ситуацію з вищою освітою в Скандинавії збалансованою, а в Україні — ні.
А те що є потреба в спеціалістах ззакордону, то це нормально для економіки, яка розвивається, та має дуже невеликий природний приріст населення.
У нас же ніхто не вірить в покликання, усі «прагматики», і тому йдуть туди, де більше платять. Зараз це програмісти.
А я в Києві не ходив, і тут не ходжу. Це вже скоріше питання звички. Якщо звик по ресторанах ходити, то будеш це робити незалежно від того де знаходишся.
Щодо освіти — то тут нашим ВНЗ є чому повчитись. Вони за 2 роки випускають гарних джуніорів. Коли в нас на таке йде 5. Ну і якщо ви порівняєте магістра в Києві чи в Копені, то це просто страшно стає. Магістр в Данії — це вже цілком зформований, кваліфікований джуніор-мідл програміст. В нас магістр є добрим програмістом, тільки якщо він самостійно з першого курсу ковбасив. Тобто освіта начебто і ні до чого.
Дякую, буду досліджувати!