Все питання в тому скільки ви готові пожертвувати своїм часом і від вашої самодисципліни. Якщо ви можете розвиватись самостійно, а не просто сидіти в теплому болітці тоді ок, якщо ви бачите що втрачаєте кваліфікацію, то довго «насолоджуватися» не варто.
Не варто довго сидіти на одному місці, навіть коли пригріли грошима. Найкращий дзвіночок — коли ти став «найрозумнішим» на проекті/компанії, часто це не через те що ти такий розумний, а через те що всі розумніші вже звалили. Чітко розуміти кар’єрних рух і мати PDP. Немає плану — немає сенсу сидіти.
Є така чудова книжка Zombie Scrum називається, дуже схожа на вашу ситуацію з описаного вище і з коментарів, звісно можу помилятись бо всю картину в короткій статті не побачиш, але рекомендую почитати.
Трошки дивно чути що фреймворк який створювався щоб розробляти складні системи в умовах з невизначеністю, не працює, може ви погано його застосовували? Бо наразі нагадує мем з велосипедистом. Якщо у вас передбачуваний об’єм і типові задачі то звісно канбан значно краще підійде, але якщо вам потрібно постійно отримувати відгуки від клієнтів, міняти функціонал, тоді чим вам не вгодив скрам важко зрозуміти.
Як до речі реагують розробники на безкінечний процес розробки в якого немає ні початку ні кінця? Чи ви фокусуєтесь на релізах? Чим задовільняєте спрагу до відчуття accomplishment? Я розумію що це залежить від людей і для кожної з методології потрібні люди з відповідним mindset’ом.