CEO, Founder в Leobit
  • Консервация проблем вместо реформ. Что не так с инициативой Кабмина

    Я переконаний, ви можете влаштуватися по КЗпП в б-я компанію України при умові що хочете з гросу сплачувати 40%+, а не 5%.

  • Консервация проблем вместо реформ. Что не так с инициативой Кабмина

    Підтримую на всі 100%. Єдиний правильний фокус це не «чому я маю платити більше» або «податки треба платити», а докорінна реформа податкової та судової систем.
    Банальне реєстрування компаній в Україні замість Делаверів, Менів, Мальт і Естоній автоматично додасть до податків з існуючого 5% від revenue ще кілька процентів, крім того саме revenue, тобто валютні надходження зростуть. За рахунок лише цього вийдемо на еквівалент міфічним 10% залишивши старі 5%.
    Ну але це, звісно, треба щось робити складне і нетривіальне. Простіше прийти з джуніорським підходом і збільшити податок при викривленій спрощеній системі. І навіть тут пропонується трохи сірої схеми: можете перейти на 5ту групу, а можете лишитись на 3й. Серйозно? За здорового глузду і вільних можливостей жодна людина не буде платити більше. А хто вирішуватиме, що оцим можна лишитись на 3й, а іншим ні? Наші найчесніші податкова і судові системи?

  • «Це невідворотна еволюція суспільства». Чому нам не оминути нових податків та куди вони підуть

    можливо Іван вважає, що ФОПи сплачують військовий збір. Наразі не сплачують, тому має бути 5%.

  • Рейтинг вузов DOU 2017

    Суто по способу підрахунку важко це назвати рейтингом ВУЗів.
    Моя рекомендація чи не рекомендація мого ВУЗу відносно рекомендації/не рекомендації когось іншого його ВУЗу більше показує відношення суб’єктивних очікувань до суб’єктивної реальності помноженої на скептицизм... Блін, та нічого не показує.
    Це те саме, що робити висновок, що якщо Іван має секс раз в місяць і задоволений, а Марічка раз в день і їй замало, то Іван має більше сексу ;)

    п. с. проти конкретних ВУЗів нічого не маю

  • Неадекватні HRs у NETDMT RelateData

    но по вышеописанному собеседующий крайне глупо выглядит. не так ли?
    на мою думку так. але це його право. можливо в нього було всього 2 кандидати і один з них дав відповідь на це запитання, а ви — ні. можливо треба було питати щось цікавіше і складніше. але інтерв’ювер вибрав саме такий підхід, який вибрав.
    просто треба спершу провести пару сотень співбесід і поспостерігати за півсотнею власно найнятих працівників, щоб будувати кореляцію між відповіддю на питання і перформенсом.

    Кілька думок:
    — кореляція між «успіхом» на співбесіді та на проекті звісно є і суттєва, але вийнятків є дуже багато коли або «супер кандидат на співбесіді» дуже погано працює на проекті, або навпаки коли людина з посередніми знаннями просто мега класна на проекті.
    — тестове завдання — краще співбесіди, але воно теж не дає 100% гарантії і реальне завдання, яке щось покаже погодиться робити лише людина без досвіду. сіньйор банально не захоче тратити час (і правильно зробить)
    — найкраще перевіряти людину в роботі. але, на жаль, рідко коли можна дозволити собі брати всіх і перевіряти місяць на проекті (особливо коли треба закрити 10+ позицій, а не 1)
    — саме тому співбесіда яка дає хороших працівників хоча б в 90% — це прекрасний інструмент
    — 10-20% помилок на співбесіді будуть. іноді ми можем не взяти кращого кандидати, а іноді навпаки.

    Співбесіда в першу чергу перевіряє знання (це легко), можливості людини перевірити складніше. Бажання в майбутньому вчитись, працювати і прогресувати взагалі не можливо вгадати на співбесіді.

  • Неадекватні HRs у NETDMT RelateData

    Любі кандидати, це право інтерв’ювера задавати ті питання, які він вважає за потрібне. Хоче — питає про поліморфізм, «чому люки круглі?», «скільки параметрів має метод XYZ в новій версії Ruby», «ким ви себе бачите через 10 років», «які ваші сильні сторони», «чи ви згідні, що $100 для вашого рівня завелика зарплата?» і т. д.
    Так, це право інтерв’ювера!!!
    На скільки ці питання реально вас оцінять — це зовсім інша тема. Чи хороші ці питання, щоб реально вас оцінити — це теж інша тема (до речі, більшість в моєму прикладі — погані).
    Більше того, це право інтерв’ювера також питати те, в чому він менш компетентний ніж ви.
    Яка проблема? Звісно зберігаючи правила тактовності та ввічливості.
    Ви ж не знаєте які критерії оцінок тих чи інших питань, що вам задають. Наприклад відповідь «не знаю» на питання «ким ви себе бачите через 10 років?» є цілком адекватною (здивовані?). А відповідь «сам дурень» на будь яке запитання майже завжди є свідченням неадекватності. Це red flag.
    Інтерв’ювер не має права питати щось таке, що порушує закон і ображає честь чи гідність людини. Питати про сімейний стан, віросповідання, орієнтацію типу не можна. Ну але в Україні можна все :)

    Точно так само це право кандидата «співбесідувати» інтерв’ювера і робити свої висновки щодо нього та компанії на основі питань, що задають. Не подобається — не приймаєте офер, чи дякуєте і не продовжуєте розмову. Не хочете розмовляти в 20:00 чи англійською — ок. Кажете «дякую, я не хочу/не можу, передзвоніть завтра/не дзвоніть більше ніколи/витріть мій номер» і все. Проблема вичерпана.

    По факту HR спрацювала чітко — відсіяла кандидата, що не підходить. Можливо це хороший кандидат. Але це право інтерв’ювера вирішувати чи підходить він саме вам саме зараз за саме ці гроші.

  • Украинский IT-рынок: итоги 2016 и перспективы 2017

    Якщо говорити суто про Львів, то ми закінчимо рік із позначкою близько 20 тис. людей в ІТ, і 92 тис. — разом з тими, хто працює у суміжних індустріях. Якщо рахувати кількість ІТ-спеціалісті на 1000 львів’ян, які працюють, то наприкінці 2017 року їх буде приблизно 80-85 людей.

    Оце потішило. Де взялись 20’000? За даними доу на Львів припадає 13% ринку, а це 13’000.
    Але яка логіка рахувати людей з «суміжніх» галузей??? Це ж просто зашквар!!! Насправді фраза що один середньостатистичеий айтішник створює 3.5 робочі місця витрачаючи свої гроші в Україні вірна. Але до чого тут суміжні індустрії? Тобто з 1000 львів’ян 13 будуть айтішниками, а ще десь 45 лікарями, прибиральницями, будівальниками, вчителями і т. д. А шо, айтішники мля!

  • Бельгийский сейлз-менеджер Мануэль Де Витт: «Я начал IT-карьеру с нуля в Украине, и вот с чем я столкнулся»

    Віталік, я згідний, що для ентерпрайз клієнтів все не так просто. Але ж і Мануель пішов працювати на малі компанії, а отже, швидше за все, приносить примітивний багфікс.
    Впродовж року сейлз працює одночасно з сотнею лідів і лише деякі з них будуть гіганти ентерпрайзи. Якщо сейлз за рік не привів взагалі нічого, бо він працює на перспективу 2-5 років, то, думаю, що і не приведе і його треба звільнити.
    Інакше на відрізку 1 рік ми взагалі не маємо критеріїв як відрізнити крутого сейла від випадкової людини. Чи всім продавцям машин давати 2 роки імунітету і необмежений бюджет?

  • Бельгийский сейлз-менеджер Мануэль Де Витт: «Я начал IT-карьеру с нуля в Украине, и вот с чем я столкнулся»

    Взагалі те, що в Україну хоч хтось переїжджає звідти — це плюс.
    Хоча по тексту він звучить дуже незрілим (immature) і по дитячому.
    Ніразу не дивно що його спочотку не взяли на роботу.

    В Україні в IT цінують всіх: як хороших програмістів, так і хороших продажників, хороших дизайнерів, хороших бізнес аналітиків, хороших менеджерів і т. д.
    Просто з усієї вибірки лише в множині усіх програмістів справді великий відсоток ХОРОШИХ спеціалістів.

    І ще одне. Ефективність продажника легше поміряти, ніж ефективність програміста. Продажники переважно мають ще й якийсь відсоток від продажів (2-10%). Більше продаєш — більше заробляєш. Тому якщо ти добрий продажник, то компенсація нічим не обмежена.
    Якщо ти нічого не продав, то нарікай на себе, а не на те що програмістам забагато платять :)
    В статті я не побачив ревеню по нових клієнтах які він привів в Україну, а лише скільки годин в день він працює. LOL. Manuel, work smart, not hard ;)

  • Как поступить с компанией из США, прокинувшей на оплату?

    # 0. Робити те, що прописано в контракті на випадок затримання оплати. В іншому випадку Ви порушите контракт (а не замовник).

    Тепер по-порядку.
    # 1. Замовник з вами працює, комунікує по проекту і буде потребувати ваші послуги ще довго просто ще не заплатив?
    Робити #0 і продовжувати працювати.

    # 2. Замовник з вами не комунікує і з якихось причин співпраця з вами йому вже не потрібна? Робити #0 і шукати нового замовника.

    Тепер деталі.
    >ежемесячно, в начале нового месяца, не позже 5 числа
    Це як? За який місяць і які payment terms. Якщо 5го числа кожного місяця за минулий місяць і payment terms 40 days, то по-суті замовник може затримати на 45 днів (відносно завершення відпрацьованого місяця), або на 75 відносно початку відпрацьованого місяця.
    Взагалі рекомендація не починати роботу без отримання передоплати Х відсотків.

    Тепер про замовників. Замовники затримують оплату дуже часто. А також можуть не заплатити і пропасти. Так, замовники з США теж кидають, як це не дивно. Просто переважно їм ще потрібна ваша робота на кілька років, тому платять.
    Тим не менше ІМХО будувати відносини на недовірі (ти ж можеш кинути, тому я не віддам сорсів до оплати чи ще щось таке) це не вірно. Відносини треба будувати на довірі, а якщо не платять, то переходити до #0.
    Яким може бути пункт #0. Переважно ви маєте його попередити про невиконання умов контракту і наступні ваші дії, які будуть припиненням робіт та визнання контракту недійсним: «Dear XYZ, Let me inform you that you are in breach of SOW from ...».
    Далі якщо замовник проігнорує ваше попередження можна звертатись в суд відповідно до процедури прописаної в контракті. ІМХО це безглузда річ і робити цього не треба ні в якому разі. Просто шукати нового замовника. Але це ІМХО. Можливо хтось має кращі ідеї та досвід.

    Поддержал: Paul Loyanich
  • ТОП-25 крупнейших IT-компаний Украины, июль-2016. Кризис пройден?

    Дані від компаній можуть містити маніпулятивну складову. Якщо не полінуватись, то можна зробити cross check через LinkedIn. Метод не ідеальний, але думаю точніший.
    Звісно, можливо існують люди, що не реєструються чи помилково вказують не вірну компанію або країну (круто ж написати Sanfrancisco, CA замість Makeevka, Ukraine особливо якщо ви в CA в тижневому відрядженні).
    Можливо також, що інують «мертві душі», тобто екаунт на LinkedIn без людини (кажуть, що за 5$ можна купити +100 людей в лінкеді на PeoplePerHour :))
    Суто IMHO LinkedIn видасть найбільш точні дані з похибкою до 10% (саме зараз поки компанії ще не почали накручувати людей).

    Поїхали...
    1. Заходимо в LinkedIn Sales Navigator (це платна штука)
    2. Вибираємо країну — Ukraine
    3. Вибираємо Function:
    a. Engineering, Information Technology, Quality Assurance, Program and Project Management, Product Management, Art & Design, Consulting
    4. Не вибраними залишаються:
    a. Sales, Operations, Media & Communication, Entrepreneurship, Education, Marketing, HR, Research, Finance, Administrative, Support, Legal, Business Development
    5. Чому вибрані саме ці Function? Бо, швидше за все, лише ці ресурси є оплачуваними замовником.

    Всі були в однакових умовах. Отримуємо першу десятку:
    1. EPAM — 3254
    2. SoftServe — 2326
    3. Luxoft — 2192
    4. GlobalLogic — 1883
    5. Ciklum — 1358
    6. Infopulse — 699
    7. DataArt — 550
    8. ELEKS — 477
    9. Lohika — 460
    10. Leobit — 5000 (на правах реклами :-))

    Скрін з LinkedIn — goo.gl/BqRGqO

    п. с. Що б там не показували компанії, ростуть — і добре! :-)

  • Квінтесенція особистості українського айтішника

    Якось повірив не замислюючись. Звісно, які 96%?
    Хоча по-суті моя думка залишиться незмінна: краще з 3X зменшити до Х, але підняти рівень для Х. Згідний, що того Х критичне мислення дуже потрібне і ВО в цьому допоможе, а для тих 2Х які скоротимо — воно і так не розвинеться чи з вишем чи без.
    А пишатись наштампованими і купленими дипломами не треба.

  • Квінтесенція особистості українського айтішника

    За статтю звісно Анастасії великий плюс.
    Як на мене є багато неточностей та відверто спірних тверджень.
    Така собі гуманітарна аналітика. Тобто ніби багато цифр, але ще більше неправильного інтерпритування тих самих цифр.

    Це велика біда України, що в нас 96% мають вищу освіту і лише 5% працюють за спеціальністю, 50% дипломів куплені, дипломних/магістерських робіт — списані, а середня зарплата $100 (цифри — «з стелі»). Дуже небагато знань наші айтішники здобули саме в університетах.
    Не бачу проблеми, щоб % вищих освіт в Україні був 30% (але справжніх, а не імітації), а програмістами та тестувальниками працювали люди після профільного ПТУ.
    Хоча звісно замовнику за пивом можна розказувати про 96% :)

    І ще одне? Чому були вибрані Малайзія та Індонезія? Цікавіше було б побачити щось з Пд. Америки та Східної Європи. Звісно і де Росія? Думаю багатьом було б цікавіше саме таке порівняння.

    Стосовно часової різниці. Так — чудовий аргумент для клієнта. Хоча є цікавий нюанс, що індуси готові робити таймшіфт на 10 годин, ми — ні. Крім того є ще Латинська Америка з тієї ж таймзони.

    По зп. Впринципі цифри десь в середньому правильні. Але і тут є багато моментів. Наприклад зп ГРОС в Польщі менша, ніж в Україні. Бо є магічні 5%. Покищо.

    Ще раз дякую за статтю.

  • Про побудову продуктів в аутсорсинговій компанії

    Чудова стаття! Грамотно, аналітично і по-суті, без «бла-бла, аутсорс — це сакс, всі йдіть в стартапи» булшіту.

    Поддержал: Marta Kvitoslava Chavaga
  • Аутсорсинг vs. продукт: результаты опроса на DOU

    Навіть без того що очі вилазять від чудових кольорів деякі діаграми самі по собі реально розривають мозок :)

    Возможность перейти на другой проект, если чувствуете застой на текущем:
    В стартапі це 8% і напрошується припущення що зі 100 людей що працюють в стартапі 8 можуть перейти на інший проект. В аутсорсі 48% аутсорсу можуть перейти. В продуктовій і аутсстафі — 20% і 24%. І я б повірив що зрозумів ці дані якби не підступна та підозріла сума цих не пов’язаних між собою відсотків — 100%.
    Отже 8% це щось інше. Наприклад 8% від всіх що мають можливість перейти працюють на стартапі. Розглянем аналогічний приклад з 100 анкет. З них 10 з стартапів і всі 10 можуть кудись перейти. 90 анкет з аутсорсу і теж 10 відчувають що можуть перейти (тобто в аутсорсі 10/90=11%, а в стартапі 10/10=100%). Ось це б і були цифри які можна оприлюднити — 100% та 11%.
    Нам ж показали 50% та 50% (10 там і 10 там)
    І про що це говорить — та ні про що. Цифирки, діаграмки, кольори — круто!

    Будь ласка, допрацюйте матеріал, бо крім синеньких кольорів має бути ще однозначно зрозумілий зміст даних.

  • Аутсорсинг vs. продукт: блиц-опрос топ-менеджеров ИТ-компаний разных типов

    Так, згідний.
    10/90 буде ок.
    зовсім без аутстафа аутсорс «зажреться»

  • Аутсорсинг vs. продукт: блиц-опрос топ-менеджеров ИТ-компаний разных типов

    До чого тут взагалі Циклум і Софтсерв?
    Це якийсь комплекс в людей що там НЕ працюють максимально щось «обісрати».
    Приходь на співбесіду — дамо на 10% більше.

    Взагалі мій меседж дуже короткий і загальний.
    1. Аутсорс вливає більше нової крові в індустрію, ніж аутстаф
    2. Це врешті-решт є дуже вигідно для індустрії в цілому

    Є заперечення по-суті? Висловлюй. Немає — дискусія вичерпана.

  • Аутсорсинг vs. продукт: блиц-опрос топ-менеджеров ИТ-компаний разных типов

    от за це їм честь і хвала!

  • Аутсорсинг vs. продукт: блиц-опрос топ-менеджеров ИТ-компаний разных типов

    Ти маєш право на свою точку зору. Називай як хочеш. Що поганого в тому, що в бідній країні стає більше людей що працюють на експорт і заробляють непогані грошенята?

  • Аутсорсинг vs. продукт: блиц-опрос топ-менеджеров ИТ-компаний разных типов

    Звісно що регулювання це маячня в нашій державі. В цивілізованій державі це насправді міг би бути механізм пришвидшення розвитку індустрії.

    Можете пояснити як саме ріс зп призводить до притоку «нової крові».
    Зп були завжди в рази більшими по державі щоб приваблювати талановитих людей. Черга з людей без досвіду взагалі є на інтернські позиції з дуже малими зп.

← Сtrl 1234 Ctrl →