От власне) ми головою працюємо, а не мишкою ))) якщо цілий день тупити в екран, діла не буде толкового. Не йде таска — йду мити посуд або щось типу того, мої домашні вже всі натреновані — навіть якщо я не за ноутом в робочий час, чіпати мене не можна, бо в голові код — і в такі моменти часто «пазлики складаються» в чітку картинку як писати далі

А куди дивитись?) Погуглила держстат — www.ukrstat.gov.ua це ж не воно? Чи то тепер епам до такого опустився?)

Мабуть :) я трохи узагальнила без прив’язки до статі)
Їсти халявні печеньки цілими днями, дивитися тіктоки і рубати бабло не вийде навіть на нетехнічних посадах, то є ілюзія. На козирях «в мене очі гарного кольору і розміру» теж далеко не заїдеш, навіть якщо ти hr або в сапорті. А успішних розробниць є багато, якщо є бажання вчитись і викладатись — всі двері відкриті.

Бісять оголошення типу «стань фулстеком за 10 днів», «получай гарну зарплату з нуля і без жодних навиків», «ввійти в ойті просто і легко». Ніт. Хочеш хорошу зарплату — прийдеться вджобувати, витискати з себе максимум і регулярно проходити сет кіл пекла: імпостер-синдром, припікаючі дедлайни, мутні тз що змінюються залежно від фази місяця і т.д.

Підтримую. Стать в іт, з мого досвіду, не має жодного значення, ти або хороший спеціаліст або ні. За 3 роки роботи стикалась з поганим відношенням тільки раз, і то радше через той факт що була джуном в той час і там сама людина була гнила, хамила всім підряд.

Це він і є) причому часто бачу що люди використовують сабджекти не за призначенням, напр. всюди behaviourSubject з початковим значенням null, бо насправді початкове значення логікою фічі не передбачене. Тай таке)

@Input() + ngOnChanges (без сеттера і сабджекта); метод в смарт-компоненті, який повертає емітовані значення свого сабджекта дочірнім підписникам(без сабджекта та observables в них, достатньо просто підписатись на цей метод)

— не туліть observables та subjects всюди тільки тому що можете. Працюю в проекті, де практично в кожному компоненті є behaviour subject, який отримує дані з сабджекта в іншому компоненті чи сервісі або з @input() і потім з нього зроблена observable, яка вже використовується в решті коду компоненту. То є пекло. Якщо можна обійтися без них — то точно треба писати без них

Люто плюсую до того що менторити якісно ще треба навчитися. Я нікого не менторю, але часом приходять джуни з проханням допомогти. Залізти разом поколупатись в коді щоб знайти косяк — ок, а от як просто спрямувати людину так щоб вона сама знайшла рішення — переважно без поняття)) а от саме друге і цінне в менторах)

Доброго дня. Можна мені теж підтвердити?) Прив’язка до соцмереж нічого не дала )

попахує ще й хорором, я таки пас ))

Цікаво, дякую. Обов’язково при нагоді почитаю. А заодно кому не лінь: порадьте будь ласка що ще можна свіжого цікавого почитати в жанрі sci-fi за останні років 10.