В далекому 2019 році я витратила кілька місяців і певну суму грошей на курс Python від Cursor. Вибір зупинила саме на цій школі, бо вони обіцяли допомогу з працевлаштуванням. Як можна здогадатись, найбільша допомога, яку від них дочекались — пару онлайн-лекцій з рекомендаціями як скласти резюме та готуватись до співбесід. На цьому все)) Власне, після того не довіряю жодній школі, яка позиціонує свої курси як «для початківців» або «з 0 до першого оферу».
В IT я таки потрапила, але пізніше і зовсім непомітно для себе (вирішила змінити роботу, почала шукати вакансії, релевантні навичкам та досвіду, вийшло, що я — дата-аналітик).
Власне, якщо починаєте зовсім з 0 і хочете на готовий курс — чому б і ні. Але очікувати, що робота з’явиться разом із сертифікатом про успішне завершення я б не стала (що б не обіцяли всі ці школи). Якщо якісь знання вже є (+ гарна англійська), можна пробувати потрапити на курси від IT-компаній, після яких можуть запропонувати стажування. Це складно, але реально.
Ще варіант написати чату gpt свої побажання щодо кар’єрного шляху, які знання/навички вже маєте, і щоб він склав перелік того, що треба довчити, і ресурсів, на яких є ці матеріали.
P.s. щодо рівня знань на першій співбесіді саме на позицію дата-аналітика, мені допоміг хороший досвід з SQL (cte, window functions і т д), який я мала завдяки роботі (а не курсам) і якісь загальні знання Python (для такого мінімуму курси точно не є необхідними).
отримувачу було важливо саме переказ по IBAN, і така опція була мені недоступна ні у Wise, ні у PayPal. Можливо дійсно грає роль як давно зареєстрований/яка картка(хоча спеціально зробила єврову привата, і її не прийняли).
Не зовсім в тему, але пост нагадав про наболіле)) Недавно треба було перевести гроші на рахунок закордоном (сума — копійки, до 150 євро), я пройшла всі кола пекла з усіма відомими (мені і гуглу) платіжними системами, і нічого не змогла зробити. Таке враження, що це українці під санкціями(((. На щастя, зараз купа друзів закордоном, допомогли зі SWIFT переказом ))
Ні, точно не епам, з епамом інша смішна історія була)) Мене HR майже вмовляла пройти співбесіду на бізнес аналітика, причому одразу рівня мідл, бо треба була людина з досвідом у healthcare. Я попередила, що про бізнес аналіз не знаю зовсім нічого, а з технічних скілів трохи знаю Python (без комерційного досвіду) і sql. Але мене запевнили, що всьму навчать, головне — мій наявний досвід як біохіміка. На співбесіді мене просто розмазали)) Чого варта одна фраза інтерв’юера: «Ви пишете в резюме, що знаєте Python ? Я вам зараз доведу, що ви його не знаєте!» Ніколи ще не почувалась так жахливо після співбесіди на вакансію, яка мені була навіть не сильно цікава. )) Фідбек, доречі, я теж не отримала. HR просто зникла))
А таке інтерв’ю можна назвати асинхронним? ))
Десь на початку ковіду, я вирішила будувати своє світле майбутнє у IT і проходила кілька співбесід. Одну досі пам’ятаю)) HR попередила, що на дзвінку буде вона і ще технічний спеціаліст (для перевірки моїх знань). В результаті я підключаюсь, а там вже 5 людей, і всі ставлять мені питання, причому врізнобій, то технічні, то щось типу «розкажіть про себе». Сказати, що це було стресово — нічого не сказати)) Але роботу вони мені запропонували. Тільки ключовим моментом виявилося те, що ні графік, ні розмір зарплати вони чітко сказати не могли. Я вирішила, що це дурня якась, і більше ми не спілкувались. Назву цієї загадкової організації не запам’ятала))
Де ж Ви були місяць-два тому) взяли аналітика без досвіду у відділ бухгалтерії. Але насправді якщо Ви бачите себе дата аналітиком і є принаймні навички роботи з Excel, то вакансій вистачає. Головне зрозуміти, чи це те, до чого лежить душа. Бо я для себе розуміла, що, наприклад, бізнес-аналітиком можу бути лише у цікавій мені сфері (Healthcare), а там зараз негусто з проектами ( тим більше такими, куди можна взяти людину без досвіду). Професія дата-аналітика мені значно ближче. І ще на рахунок дистанційної роботи: зараз більшість роботодавців хоче бачити своїх співробітників як мінімум один-два рази на тиждень в офісі, або взагалі не розглядають дистанційну роботу (знову ж таки, по моїм особистим спостереженням та досвіду).
Якщо навички і досвід є — подайте їх правильно, і Вам обов’язково напишуть.
Ви праві, але зараз багато вакансій для аналітиків початкового рівня, де треба просто Advanced Excel. Мені таке не дуже цікаво, але для когось — варіант.
Якщо можу ще чимось допомогти, звертайтесь) здається, не всі IT спеціальності зараз на підйомі, але при великому бажанні можна щось знайти, хоча б для мінімального досвіду. А тоді вже і робота мрії підвернеться неочікувано))
Ну, не можу говорити за всіх, але після менторінг програми від EPAM я роботу бізнес-аналітиком так і не знайшла.
Здається, один раз мені з якогось банку відповіли на відправлене резюме, на тому і все.
Зате, шукаючи роботу, я несподівано зрозуміла, що мої навички більш релевантні на посаду дата аналітика, тож підправила резюме, прибравши зайву інформацію і зробивши більший акцент на потрібний стек технологій і досвід. Робота знайшлась за пару тижнів.
Зараз теж періодично дзвонять/пишуть з пропозиціями роботи, хоча я не в активному пошуку.
Спробуйте потрапити на якийсь курс/програму від великих компаній, вони потім допомагають з працевлаштуванням, принаймні раніше так було.
Дякую що поділились. Тепер я розумію, що не одна така))
На початку повномасштабної війни я нікуди не виїжджала з України і навіть з Київської області, та і потім найбільша подорож — тиждень в Карпатах. Спочатку було страшно їхати самій невідомо куди (я з тих людей, які в критичній ситуації не здатні швидко і активно діяти, скоріше «зависаю»), а зараз вже немає сил на це.
Чомусь багато людей вважають, що якщо ти не кричиш на кожному кроці про свої проблеми, то у тебе їх немає. Тобі нема чого боятись: ракет, шахедів, повторного наступу на Київ, втрати роботи, заощаджень, голоду, неможливості попіклуватися про рідних і близьких, що кохану людину мобілізують (а може і мене, хз які там ще закони готує наша влада, маю близьку до медицини спеціальність), що рідних які на окупованих територіях більше ніколи не побачу, та навіть просто що все хороше в моєму житті було до війни, а чи буде якесь після — велике питання.
Іноді находить таке відчуття безвиході, що хочеться завити вголос, і на роботі хочеться розплакатись як малій дитині. Що я тут роблю, нащо, не можу більше, хочеться кинути все і сховатись під ковдрою. Заснути і не прокидатись, поки це все не закінчиться. Не вистачає сил навіть на буденні справи, ще і набрані зайві кг не додають гарного настрою і бажання виходити «в люди».
Пробувала займатись з психологом (онлайн), але за 6 сеансів не відчула якихось суттєвих змін. Ймовірно, антидепресанти були б не зайві і в моїй ситуації, але при думці про візит до лікаря, перед яким треба буде вивертати душу і лише сподіватися, що він розцінить мій стан як достатньо серйозний для медикаментозного лікування, а не оце все «попийте магній В6», мені стає ще гірше) На щастя, так не кожен день, рятують хобі, особливо такі, де треба щось робити руками. На книжках і серйозних фільмах зараз важко зосередитись. Якби не необхідність заробляти на життя, зараз із задоволенням би все кинула просто щоб відпочити. Але для себе я б не назвала це вигорянням, принаймні не вигорянням від роботи. Вигоряння від війни скоріше. Так, навіть у глибокому тилу і відносній безпеці.
Якщо я вірно зрозуміла, про який будинок йдеться, то ми майже сусіди (живу за кілька будинків по цій вулиці). Власне, жила до листопада 2022, бо кілька прильотів в радіусі кілометра від дому, останній поверх і планування квартири, в якій в принципі немає можливості сховатися за 2 стіни переконали мене в тому, що варто переїхати в інший район. Навіть уявити не можу, що ви пережили(( Співчуваю Вам, сподіваюсь, будинок зможуть відновити, або хоча б компенсувати фінансово. І дякую, що описали свій досвід, в наш час ніколи не знаєш, що може статися, варто бути готовим і до такого...
Почекаємо, поки затвердять. Тоді буде прекрасний вибір: воювати чи працювати в полі, прямо як у давні часи))
Не чула, щоб когось двірником відправили працювати))
сама з середини квітня стала на облік до Центру зайнятості, донедавна туди навіть їздити не треба було. Дзвонить раз на кілька тижнів жіночка, питає, ви в Києві? В Києві. Ну добре, наступне відвідування через місяць)) З мінусів: роботу вони комусь навряд чи знайдуть, тобі треба, ти і шукаєш)
А про курси, то вже така стара тема. Все, що є в тих курсах, є у вільному доступі. Тільки це розумієш, коли вже заплатив гроші ))
Пройшла курси Python ще у 2020му, і тільки зараз зрозуміла, нащо воно мені було треба)) Але в мене до тих курсів непогана освіта біохіміка і велике бажання працювати у сфері клінічних досліджень) З роботою, в результаті, допомогли друзі))
Спасибо)
А в Киеве в этом году курс Python планируется?
я теж не знала, на касі сказали останні 4 цифри мобільного номеру, на який картка зареєстрована