NHR напряму ніяк не впливає на все це. Це можливість (право) отримати статус та фіксовану ставку ПДФО 20% на доходи, отримані наприклад як ІП в Португалії.
Інформація від вчора від міграційного юриста:
705 євро — ця сума вже замала для отримання візи типу D7 і з неї малоймовірно отримати візу D7.
А тепер відповіді:
1) D7 фактично ніколи не була візою для цифрових кочівників (бо терміну номад не було в законодавстві), це була віза пасивного доходу «ретрит віза», але її підносили як візу для цифрових кочівників. Але так, її можна використовувати й надалі для такого роду цілей.
3) Усі візи D2, D3, D7 надаються на 4 міс., це візи, а не ВНП. Тобто, право на 183 дні при D7 дає право знаходитись в країні і не бути податковим резидентом 4 міс (але з D2 та D3 є умови мати ІП тому там працює інший механізм).
Фактично ваш пасивний дохід — це гарантія того, що ви маєте кошти на перебування в Португалії.
Если редакция предложит — обязательно подготовлю. Также, если у вас есть вопросы — у нас есть бесплатная 15 мин консультация для ІТ — calendly.com/fin-5/15_min
Дякую, Стасе! Ви все вірно кажете. На підстави статусу «тимчасового перебування» наразі українці мають право відкрити ІП у Польщі. Цей коментар писали виключно з точки зору визнання податкового резиденства та де сплачувати податки.
Спасибо, Дмитрий! Хорошо, что не зря я вилами по воде возила:)
відповіла на питання Ользі вище
Ольга, не можна обрати самостійно — де хоч бути податковим резидентом, там і буду. Беремо ситуацію, є український фахівець, який 183 дня проводить в Польща та має довгострокову оренду житла (саме це про постійне житло), родина з ним (дружина та діти) — це все прямі та безапеляційні критеріі, що при бажанні Польща визнає його податковим резидентов і скаже «плати податки тут».
Спасибо, Денис за фидбек) Очень жаль, что вышло бесчеловечно. Ответы: 1. нет. 2. да. 3. да 4. вариант
Так, тому що український фахівець стає податковим резидентом Польщі, а значить повинен сплачувати локальні податки на дохід, отриманий закордоном
Так, якщо договір дозволяє віддалену роботу, чому б ні
Якщо буде дохід — потрібно буде проаналізувати Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування між Польщею та Україною. Я би орієнтувалася на ставку ПДФО в Польщі: 17% (якщо дохід до 85528 злотих) або 32%. Це стандартне оподаткування, але є багато нюансів, звісно)
Доброго дня, Андрію! Надаю позицію ДФС, яка відобрежана у низки інд.податкових консультацій: чинним законодавством не заборонено фізичним особам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн. Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання — резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України. Тому, щоб задекларувати кошти під 5% — їх потрібно зарахувати з закордонного рахунку на рахунок в Україні ФОПа. У інших випадках, ДФС з великою ймовірністю розглядати їх як «іноземний дохід» під 18% ПДФО + 1,5 військового збору.
Вʼячеслав, доброго дня! Я б рекомендувала повернутися до цього питання по закінченню календарного року. Тому що буде зрозуміло, чи проживете Ви 183 дні на територіі Польщі та чи будете визнані податковим резидентом Польщі. По результатам календарного року потрібно буде здавати податкову декларацію фізичної особи. І ось там, можливо, буде потрібно зазначати це. Тому краще буде проконсультуватися із бухгалтером у Польщі.
Дмитро, доброго дня! Із наявної інформаціі можна зробити висновок, що податки із доходу сплачуються у Польщі, і якщо Вас визнають податковим резидентом Польщі (після проживання 183 днів на територіі Польщі), то в Україні у Вас доходу немає, а відповідно і нема чого декларувати. Тому не бачу проблем.
0% на пасивні іноземні доходи, 20% на дохід всередині Португалії (куди відносимо і підприємницький дохід)