Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×
coding for web
  • GoIT

    Обдумуючи те, що відбулося зі мною за останній рік (я почала вчитися у вересні 2016-го), розумію, що курси Go Front End були переламним досвідом. Зараз спробую пояснити, і не очікуйте, що це буде якийсь «сліпий захват».
    Протягом трьох років перед тим я вивчала програмування та веб-розробку на різних онлайн-курсах. Успішно закінчила (з сертифікатами 95%+) більше десяти, і серед них були дуже круті — від MIT, Stanford, Rice... і навіть від Microsoft та від W3C. Абсолютно безцінна база і досвід навчання, за який я у вічному боргу перед винахідниками інтернету та ПК!
    Але. (Це для тих, хто любить повторювати, що ютуб повний безкоштовних тьюторіалів, і т.п.). Але, прийшовши на курси GoIT із фронтенду, де було хай навіть не 50/50 офлайну, хай навіть менше (насправді складно порахувати), я відчула, як по мені пройшовся танк. Як отримані десь «у віртуалі» знання тепер треба випробовувати реальним досвідом, показувати свої роботи живим людям, заповнювати лакуни, доводити релевантність своїх навичок на сеансах «живого коду» чи хакатонах, вислуховувати «ай-ай-ай» від ментора, захищати чи корегувати свою думку, розв’язуючи кейси «домашок» (хто як, а я досі запускаю у браузері деякі свої роботи по JS — вони мені служать як простенькі, але практичні десктопні програмки).
    Не встигла я прийти до тями після шоку з початком навчання, як з нетрів інету визирнув Антон — викладач модулю Soft Skills (тоді він був просто викладачем, а тепер... о-го-го, хто він)). Уже після першого вебінару стало зрозуміло, що ця людина по-справжньому закохана у свій предмет і дуже хоче поділитися всім, що знає. А ще — має безліч живих ідей та ентузіазм їх утілювати.
    Не минуло, здається, й місяця, як ми, курс GoFE6, отримали цьому нове підтвердження: вступивши у творчу змову з нашим ментором Марком, Антон запропонував нам розділитися на команди і зробити власні проекти, використовуючи знання з фронтенду, а також технологію скраму. Так ми стали першопрохідцями проектного навчання в GoIT :) Це було дуже складно, з безліччю підводних каменів, про які ніхто не здогадувався на старті. Але досвіду, самовідданості та фаховості цих двох людей — Марка й Антона — вистачило на всіх нас. А ви знаєте, що таке проекти? Це саме те, що ви будете показувати роботодавцям, не маючи і місяця так званої «справжньої» роботи (проблема більшості новачків в ІТ). Проекти —
    це те, що роботодавця зацікавить. Бо воно — унікальне, ваше, робоче, «живе»... Що тут казати. Завдяки своєму проекту (де я стала також тімлідом, теж нічого-собі досвід) вже за місяць після випуску з курсів я втрапила на першу роботу — у стартапі, який хлопці вирішили розробляти на Angular 2 — опа, сюрприз..., а далі... А далі це вже сніговий ком. Тепер у мене шість проектів (три з них так чи інакше пов’язані з GoIT) та новий оффер.
    Ну, а вже потім, на наступних потоках, з’явився React, Redux, WebSockets і те, про що хлопці-дівчата вже нижче у своїх історіях-відгуках писали... І взагалі, я бачу, куди GoIT рухається, куди розвивається за буквально останні місяці, і це дуже круто: люди роблять висновки, горять ентузіазмом до якісних змін, прислухаються до актуальних трендів і не бояться ламати стереотипи. Молодці, всім би так! Особливо скигликам ))
    До речі, ремарка стосовно програми. Одверто, саме з програмою нашому потоку, я вважаю, пощастило значно менше, ніж наступним. У нас на потоці теж було багато невдоволених. (дехто з цих невдоволених, до речі, пізніше пробували свої сили в ролі менторів у тому ж GoIT, на секундочку!.. і хоч я не думаю, що це була хороша ідея, але при нагоді би їх спитала: то це вони не отримали знань?))) Але менше з тим, не в програмі ж річ. Курси GoIT — це насамперед активність. Це новий стиль твого навчання, і ти відповідаєш за результат не менше, ніж той, хто складав програму (це як з онлайн-курсами: статистика успішного закінчення їх менше 10%, але чомусь Coursera й edX досі живі; цікаво, чому?))). Якщо хочеться, то можна знайти купу недоліків у будь-якій програмі, але навіщо? Програма дає орієнтир, причому різним людям, із різним рівнем підготовки, і це теж челлендж для упорядників. А для нас, студентів, — базис, із якого треба вижати по максимуму для свого рівня. А не подобається — пропонуй своє, покращуй, оптимізуй, іди й справді менторити товаришів. До наших скарг, до речі, в компанії прислухалися: і викладача вебінарів одного замінили, і додаткові вебінари призначали, і терміни складання домашок переносили для тих, хто не встигав: усе для вас, аби вчилися... Врешті й програму по фронтенду кардинально оновили, а її новий автор заслуговує тисячі знятих капелюхів: це Саша Репета, Фахівець, на якого студенти моляться, і добре, що він мешкає, здається, в Харкові і тут «на людях» з’являється рідко, а то його тутешні фанати би просто роздерли на клаптики сувенірів. Yup, це він проводив 3-годинні вебінари по Redux, протягом яких ти ніяк не можеш підняти щелепу, відкинуту глибоко в безодню інсайтів. А головне — приходить розуміння технології. Так це Redux, малята, а що казати про JS, CSS, HTML?..
    Якщо в когось іще є сумніви, що знання й навички, отримані на цих курсах, будуть ґрунтовні, то я не знаю... можливо, фронтенд — це просто не ваше покликання.