1/ та це я написав до того, як глянув Лінкедін, не зважайте
2/ для ’нас’ - для кого? У кожного своє уявлення, як на мене, то програмування чи власне кодинг — це лише складова SE. Так само як власне тестування саме по собі частина QA E, будівництво мосту складова інженерії мостів, складання двигуна для літака складова авійаційної інженерії і т.д. Можливо, для людей поза індустрією чи початківців це і можна спростити і об’єднати до ’програмування’, але з часом і ростом досвіду різниця все більш зрозуміла стане і для них
3/ Теорія без практики звісно ж нічого не варта, це очевидно. Щоб зрозуміти чи осягнути деякі речі, може знадобитися як мінімум не менше практики з ними. Тому, якщо Ви пишите ’та розумію’, то цього неможливо було досягнути без практики. Тоді і ’як зробити клятє сортування «бульбашкою» з цима знаннями’ не повинно бути проблемою, навіть на псевдокоді — це вже проблема вважай вирішена, бо подальша реалізація цього на специфічній мові потребуватиме значно менше зусиль і знань.

до речі, про bubble sort та інші стандартні питання, які деколи дратують на співбесідах: хто працює з python, то одним з таких є задачі на list comprhention. Колись я ставився до того скептично, та для чого його взагалі питати і знати, тим більше для AQA? Аж поки не довелося працювати на проекті, де треба було з кілометрових excpected i actual JSON-ів витягувати дані з вкладених конструкцій типу ’дікт з елементами типу ліст діктів з елементами у вигляді ліста лістів’. І коли є розуміння list comprhention, це виявилось значно легше робити, ніж без нього

4/ Цілком можливо, що не тільки для старту, але і протягом ще якогось періоду роботи, але щойно почнуться речі трохи глибші, складніші, або проект сам по собі буде з якоїсь складнішої предметної області — і вже можуть початися проблеми, і вже доведеться повертатись до фундаментальних базових речей, і тоді потрібне в ідеалі стане потрібним прямо тут, в реалі.
Та навіть і на старті — є винятки, але в загальному буде важче, довше і складніше, як їм, так і їх менторам та тіммейтам — з свого досвіду співпраці з джунами-світчерами або випускниками непрофільних ВО, різниця все ж дається взнаки.
5/ А ще можна спробувати і зіпсувати заготовку, або зіпсувати інструмент, або через неправильний підхід/технологію 90% матеріалу пропаде, хоча мало б не більше 50%
Маючи однак більшу базу знань і логічне мислення, ніж щоб ’якось зможе співставити 2 і 2.’, можна більшість з цього уникнути. А якщо є можливість це здобути, то нехтувати цим тільки для того, щоб пошвидше дуже поверхово чогось навчитися і аби тільки дорватись до роботи — хороша ідея до пори до часу, поки ця сама відсутність не вилазить боком.
6/ Ну, після 33-ох сайтів очевидно що це буде інший досвід, ніж після 10-и.
Але ключове тут власне ’як’ - як знає і вміє, так і напише. І якщо 34 буде в загальному такий же як і попередні 33, то так — навіть без глибоких фундаментальних знань, ’з іншими бібліотеками, на іншому фреймворку, іншою мовою програмування’ напише без проблем. Але щойно там буде якийсь нюанс і нема розуміння цього — то вже може й не напише. Або це буде щось таке проблемне, повільне, підперте костилями щоб хоч якось трималося купи.

Тобто потрібен винятково сертифікат для ’особистих’ потреб, але знання основ ’комп’ютерних наук’? Як тоді працювати Software Engineer без розуміння фундаментальних базових речей, на яких цей цей самий ’софтвер’ і будується? Це вже не інженерія, а тупо кодинг. Манкі-кодинг, можливо навіть і гівно-кодинг, в окремих печальних випадках

Припустимо, викладають в універі курс з назвою «Теорія виробництва дерев’яних ділдо», де професор файно розповідає які породи дерева, які станки, які різаки тощо.

Тільки це і розповідають не для того, щоб тупо завчити, а щоб потім знати, розуміти і вміти як застосувати при потребі, щоб отримати потрібний результат.
Інженерія (будь-чого) це ж якраз і є про ’як’, про реальне застосування певних алгоритмів, проектів, паттернів, знань, маючи їх усвідомлення і розуміння, ніж про знання, алгоритми і т.д. самі по собі

А є бурса, де розповідають про «Виробництво дерев’яних х..ів», і майстер каже: «Оцю породу треба брати різаком № 5, якщо нема під рукою — обережно працюй 3-м».

... і коли раптом трапляється порода чи різак, який майстер не показав, чи не розповів,і #2 починає чесати ріпу, і довго і нудно самому шукати і розбиратися, а як його тепер робити, бо якщо він дупля не ріже, чому оцю ’породу треба було брати різаком № 5′, то звідки ж йому розуміти, чому іншу треба № 4? А може і № 3, а може і теж № 5, але трохи по-іншому, але щоб це знати, і треба усвідомлення ’як’.
Тому (на мою думку)

скажу тільки одне: «Столяр — цей той, хто вміє зробити табурет; а не той, хой знає назву усіх інструментів».

власне ключове тут не ’це той, хто вміє зробити табурет’, а чому саме ’це той, хто вміє зробити табурет’ - бо він усвідомлює як саме, яким чином застосувати певні знання, техніки, інструменти і т.д. для цього; чи просто їх застосовує, без розуміння — по гайду, чи по завченому прикладу, чи бо так ментор сказав чи ChatGPT написав. Це і визначає інженера.

Я тільки за, бо за «зеленою купюрою» на курси стільки профнепридатних йде.

Проблема тут радше в тому, хто виходить. Випускники з красивими проектами в гіті але дуже поверховими знаннями, які потім сипляться на звичайному фізбазі, або результатах простої NOT-XOR функції.

Так ж ніде не сказано, що це якийсь спеціальний контракт. Тоді, мабуть, що до них застосовуються ті ж статті, як і щодо всіх інших контрактів:
ж) у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

так і N-iX не місцевий стартап, більш того, він сам надає послуги/виконавців компаніям рівня десь цього списку, а може і власне їм. Якщо такі компанії прямим контракторам платять так собі, то аутсорсним прокладкам по ідеї мало б йти ще менше. Ну і впринципі це трохи дивно: замість того щоб йти працювати напряму в умовний Oracle, піти в аутсорс контору на сусідній вулиці, які потім тебе застафлять на той самий Oracle.

а інтерв’ю — це пройти всі кола пекла. Тому на звичайні галери там попит дуже серйозний.

Попит серед тих, хто ці самі кола пекла не пройшов, в жоден серйозний продукт його не взяли, і іноземна галера його останній варіант вкотитися в сферу? Так собі варіант.

«Орієнтоване на інновації середовище Бенгалуру привабили провідних світових ІТ-гігантів, таких як Microsoft, Google, Apple, IBM, Amazon, Oracle, Cisco та SAP. Це робить Бенгалуру ідеальним вибором для створення нового хабу N-iX в Індії»

Але з іншого боку, як саме з цими всіма провідними ІТ-гігантами конкурувати за всі ті таланти?

— Робить це приховано. Він же не погодив цю діяльність з роботодавцем? Якби погодив — питань би не було. Це вже було б рішенням роботодавця вирішувати, чи така людина йому потрібна (враховуючи проудктивність і навички)

Тут варто зазначити, що великі сервісні корпорації в більшості абсолютно не гнучкі в цьому питанні, їм важливо аби було відзвітовано 5×8, а як там буде в реальності їх цікавить набагато менше. Спробуй, якщо ти працюєш на фуллтаймі, домовитися, мов я з роботою справляюсь і за менше часу, всім підходить, давайте я буду формально працювати і логати по 6 годин в день, або 4 повних дні з 5, так щоб команда знала що мене реально нема в ці години чи дні, з відповідним зменшенням сумарної місячної винагороди — тебе скоріш за все пошлють. Більш того, навіть коли в тебе зміщений графік з певних особистих чи сімейних причин і 1 день ти по факту працюєш 5 год, а наступні дні трохи більше, все одно просять логати 5×8. Навіть коли з певних причин день-два пропущені ніяк не можна вже його відмітити як офіційний дей-офф, їм все одно простіше вписати цей день в рапорти, а потім вже це якось вирішити, ніж залишити не дай Бог якісь недостаючі години або вийти за рамки 5×8 стандартного 40-годинного тижня. І це все в відношенні до ФОПів, де якогось жорсткого регламенту годин, порушення якого грозить штрафами, немає
З таким підходом самих компаній до формального і фактичного часу, відношення працівників теж буде відповідне

ошукує, бо більшість компаній біллять своїх клієнтів і потім платять зайчикам погодинно за ’повний день’, а не поденно

(багато з яких рівня сеніор-лід з 10-12-15 річним досвідом) зараз по 2-6 місяців не можуть знайти роботу.

ну, в героя статті перед ними є переваги
— вік до 25 років
— чим більше досвіду, тим більше overqualified і згода на зниження винагороди впливає на відмову

Так для більшості з тих ця сама ’будь-яка ціна’ планується бути (а скоріш за все і буде, принаймні в короткі перспективі) мінімальною, що їм те нагадування?
Аби своя сорочка ближче до тіла, а решта не так і важлива

Так, з часом гайки закрутять це без варіантів
Але конкретно зараз для Вас наявність посвідчення про інвалідність + відстрочки при зустрічі з представниками ТЦК по наслідках те саме що і наявність запису про зняття обліку — втрата інтересу до Вашої персони.
(звісно, не рахуючи неадекватних кейсів)

не взяли в СОУ через інвалідність

28 співробітників перебувають на бенчі.

Виглядає дуже вже дивно для загальної кількості в 7330 спеціалістів і в порівнянні з бенчами інших великих компаній
Також цікаво, скільки з цих всіх залучених ’нових клієнтів’, ’багатомільйонних контрактів’ стосуються безпосередньо України, а не компанії в цілому

хм, ну але є по суті це нічого не змінює? Оформлюєте відстрочку, і з нею ж можна буде виїхати за кордон, або залишатись тут поки за 3 групу не візьмуться

А що сталось? Наче ж в останніх мобілізаційних законах нічого не змінювалось відносно Розкладу хвороб, якщо стаття дійсно ’залізобетонний пункт а’, то мали б списати?
(питання без жодних під**бів, справді цікаво)

Все вірно, це я недочитав закон, прошу пробачення

del

Наскільки я пам’ятаю, в Розкладі хвороб і станів нема жодної ’залізобетонної’ статті
З 3 групою, на ВЛК пункт статті а), який і гарантує списання, Вам не світить, майже впевнений, що буде б) і обмежена придатність, але без виключення з обліку

по статті, якщо вже бути точнішим
Але група прив’язана до ’діагнозу’, точніше до наслідків хвороби чи стану після неї. Якщо б було так все погано, що тут тільки списувати, то і група була б інша

Так 3 не списують, лише відстрочку дадуть

Чи мав хтось схожу ситуацію з ВЛК? Чи воно завжди так повільно якщо розглядає обласна/ центральна ВЛК? Чи взагалі це нормально?

Щось занадто довго, але зараз можливо щось змінилося
Рік тому проходив, то районна ВЛК + доосбтеження в лікарні #1 + дообстеження в лікарні #2( першого чомусь було мало, хоча група встановлена задовго до 2022) + чекати поки документи завезуть в обласну + пройти обласну + чекати підпис голови обласної зайняло майже 2 місяці з врахуванням новорічних свят

Чи можна просто прийти прямо на МСЕК у цей день, без ЛКК, без направлення?

На повторну потрібно пройти ту ж саму процедуру з сімейним + ЛКК, як і на першу, і точно так само записуватись на певний день, і не завжди це буде той самий, що і вказаний у довідці (в мене напр. було майже на місяць пізніше, бо багато людей + відпустки самих лікарів, хоча приходив на реєстрацію я за 2 тижні до дати)