Йому пофіг — це зрозуміло. Я про те, що не має сенсу працювати на роботі, яка забирає час і при цьому не дає нічого крім огиди і грошей. Компроміс можливий, звістно — якщо гроші досить великі, а робота — тимчасова. Але це слизька доріжка.

Если человек ненавидит свою работу, это значит, что он продает время своей жизни, которое потом ни за какие деньги не выкупит. Представь ситуацию: работал-работал, откладывал мечты на будущее, а тут — бац! Прилетела ракета, или... ну не знаю... рак простаты. И ты, как дурак, уходишь в туман, не солоно хлебавши. Поэтому разумная стратегия, это: Let’s live for today!

Когда-то Поярков (художник, который может обидеть каждого) записал ролик о том, какая хреновая грузинская кухня в Батуми. Говорит, заказывал там грузинские блюда в ресторане 5-звездочной гостиницы и получил полное г-но. Я ему написал коммент в том духе, что грузинскую кухню в Грузии нужно кушать в маленьких семейных кафешках «для своих», а не понтоваться, как олигарх. Наверно, в Кракове та же история.

Журек, бигос, пстронг (форель), пирОги, флячки не пробовали заказать вместо этой всей фигни?

Якість їжі та напоїв в рази гірша, ніж в Україні

У Кракові?? Мабудь автору не пощастило. В мене враження абсолютно протилежне!

А теперь вспомним 15-килобаксового DevOps-а

не хочуть працювати на Маска

Дуже цікаво — чому б це?

Да это понятно. Просто на мой взгляд это не прогресс, а лохотрон какой-то. Если бы строителям, конструкторам, медикам приходилось выкидывать на помойку все свои знания и опыт каждые 3-5 лет, это была бы катастрофа.

Как же все это зыбко и недолговечно...

При цьому найстаріший код датується 2012 роком — страшенне легасі. Людині із сучасним технічним стеком лишається хапатися за голову.

— я рыдаю!

Мені вже за 60. Російськомовний молодий дідусь... Здавалось б, те саме покоління совків, що ніяк не можуть перестати слухати Аллу Пугачьову, дивитись «З легким паром» й голосувати за ОПЗЖ. Але насправди ничого подібного! Я заканселив для себе совкову калчу разом з класичною російською ще у 17-20 років, (тобто за часів СРСР!) бо нудило від неї нестерпно, і став вважати себе громадянином всесвіту. Західна (європейська, британська і амеріканська) музика, література та кіно супроводжують мене усе життя. Щодо української — тут особливе ставлення. Все, що стосувалося УССР, не цікавило зовсім. Але у дитинстві мені пощастило 2 роки пожити у Тернопілський області у бабусі, мій батько (абсолютно білінгвальна людина) закінчив там школу, застав там вчителів з європейською освітою, і те, що відбувається у культурному і мовному просторі України зараз — це для мене якесь повернення у альтернативний але правильний світ. Тобто щось нашкталт «Back to roots».

Так, зараз набагато менше.

Может, кому-то интересно: в Кракове есть биткоин-банкомат. Теоретически можно перекинуть на украинскую карту кому-то из тех, кто здесь, он снимет наличку злотыми и купит. Правда, Приват и Моно не дают снимать наличку, хотя платить ими в магазинах можно. Укрсиб вроде пока позволяет снимать злотые.

Cobol я не застал, вообще-то моя тема Oracle. Ваши аргументы похожи на "Если факт не укладывается в мою картину мира, тем хуже для фактов".

Да что ж ты такой недоверчивый? Или это личное?

Все это есть, если интересно.

Мне 61, никакого эйджизма, предложений - до хренищи.

Знаю декілька довсідчених програмістів, які ніколи не працювали на світовий ринок, тож без англійської, або з дуже слабкою. На мою думку можна було б якось їх долучати, включаючи у команди. Напевне з меншим рівнем salary.

около 90% людей, которым посчастливилось встретить ментора в начале своего карьерного пути, со временем тоже становятся менторами.

Ментор-апокалипсис.

Это лучшая из всех success stories, когда-либо опубликованных на DOU!