Не розумію навіщо продовжувати чіплятися, коли ситуація визначена? :)
Ми прочитали, що

W polskich transkrypcjach miękki odpowiednik spółgłoski /k/ jest często oznaczany, dla łatwiejszego odróżnienia, symbolem ⟨c⟩

й на цьому можемо крапку й поставити. Не можу погодитися з тим,

що знак непридатний для пояснення без допоміжних деталей,

бо коли з контексту очевидно, що йдеться саме про польську мову, то таким саме чином очевидно й те, як ця позначка IPA читається для польської мови. Здається, ми сперечаємось тут за «аз», бо маємо спільне розуміння як саме читається останній склад в слові włoski, а не можемо домовитись яким значком його позначати: чи [ci], чи [k̟i].

Як будь-яке вікі, воно може містити повну маячню.

Може. Але, здається, не тут.

У даному випадку проблема саме в недовизначености знака, як для словʼян.
Але навіть там сусідній варіант [vu̯osʹḱi], з явним мʼяким [k]. А в звуковому варіанті досить чітке [ɫ], ха-ха.

Там не «сусідний варіант», а інша система фонетичного запису. Що ж стосується запису IPA [c], то контрінтуїтивно вона означає саме м’яке ’к’. З цієї статті: W polskich transkrypcjach miękki odpowiednik spółgłoski /k/ jest często oznaczany, dla łatwiejszego odróżnienia, symbolem ⟨c⟩, jednak nie jest on podniebienny, a prewelarny, dlatego w wąskiej transkrypcji dokładniejszym zapisem jest ⟨k̟⟩ lub ⟨kʲ⟩.

Мабуть, він був українець, а не поляк?

Ні, він поляк, який переїхав з Кракова до Ряшева бо, за його словами, там більше можливостей для його практики. Народився в Кракові, середню освіту отримав там же, закінчив Інститут стоматології Ягелонського університету в Кракові.

Це той саме Кулеба, за наказом якого громадянам України припинили видачу паспортів за кордоном, який казав, що навіть, якщо українець живе за кордоном більше десяти років, він має кинути все й повернутись за першим закликом («сидіти за кордоном і отримувати послуги від держави не вийде»)?

Мені сподобалася скоромовка з читанки для подставувки:

Było sobie trzech Japońców: Jachce, Jachce Drachce, Jachce Drachce Drachcedroni.
Były sobie trzy Japonki: Cepka, Cepka Drepka, Cepka Drepka Rompomponi.
Poznali się: Jachce z Cepką, Jachce Drachce z Cepką Drepką, Jachce Drachce Drachcedroni z Cepką Drepką Rompomponi.
Pokochali i pobrali się: Jachce z Cepką, Jachce Drachce z Cepką Drepką, Jachce Drachce Drachcedroni z Cepką Drepką Rompomponi.
Mieli dzieci: Jachce z Cepką mieli Szacha, Jachce Drachce z Cepką Drepką mieli Szacha Szarszaracha, Jachce Drachce Drachcedroni z Cepką Drepką Rompomponi mieli Szacha Szarszaracha Fudżi Fajkę.
Kto powtórzy całą bajkę?

Тепер вже ви причепились :) Тим не менш, відповім.

От тут я вимагатиму уточнення, чи справді такі варіанти є, чи ви знаки плутаєте. [l] це «середнє» l, і тут воно, мені здається, неможливо: буде [ɫ], наше тверде.

Чув цей варіант від стоматолога з Ряшева. Можете списати на ефект зіпсованого телефону.

нормативна вимова [ˈvwɔsʲci]

[c] недостатньо чітко визначений знак, у одному з варіантів він є фактично наше «ть»; ви дійсно його десь чули в такому слові, і це ширше ніж на два далеких села? Чи це описка? Якщо ні, краще позначати [kʲ].

В питанні нормативності довіряю Вікисловнику. Він дає саме такий варіант запису IPA.

Szczepan Brzęczyszczewski, Mszczonowieścice, gmina Grzmiszczosławice, powiat Trzcinogrzechotnikowo © 1937, Kazimierz Sejda, C.K. Dezerterzy.

Ще до Тадеуша Хмелевського з його Гжегожем.

Це вже на кшталт сперечання як читати японський склад し — ші чи сі, при тому, що нормативна вимова [ɕi], а регіональна вимова може бути й [ʃi]. Власне, так й тут: нормативна вимова [ˈvwɔsʲci], a регіонально може бути й [ˈvɔsʲci], й [ˈvlɔski].

W Szczebrzeszynie chrząszcz brzmi w trzcinie?
Bezczeszczenie cietrzewia cieszy moje czcze trzewia?
Bzyczy bzyg znad Bzury zbzikowane bzdury?

Włoski «італійський» стає [ˈvɔskʲi], tłusty «товстий» — [ˈtustɨ]...

Ні. Навіть в припадку редукції ł є різниця у вимові włoski й *woski ([ˈvɔskʲi]), tłusty й *tusty ([ˈtustɨ]).

Послухайте, здається що ні. Л взагалі не чути, W.

«Змінити ім’я на польській лад» можна лише по отриманню громадянства. А до того користуються написанням, яке є в офіційних документах (паспорт, карта побиту, реєстр PESEL) — Volodymyr.

Właśnie, Włodzimierz. Jak Włodzimierz Lenin.

No a czemu w Polsce nazywają Cię Eugeniya, nie Eugenia? Przy okazji, miałem wiele koleżanek o imieniu Katarzyna, ale żadnej z nich nie nazywałem pełnym imieniem — zawsze mówiłem Kasia.

Началось это чуток раньше, чем появился первый 16-разрядный Delphi и Windows 95. Началось все с линейки Turbo- (Pascal, C, даже Basic) под DOS от того же Borland, что выпустил Delphi. А так ты прав — нет ничего нового.

Словаччина, Словенія й Північна Македонія зʼявилися ще пізніше. А Німеччина й Італія як централізовані держави зʼявилися лише у другій половині XIX століття. Й це нормально.

Якщо дбаєш про те, що дивишся — YouTube не буде пропонувати тобі облич з роззявленим ротом і випученими очима і сенсаційними ЗАГОЛОВКАМИ ОТАКИМИ ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ.

Я ставлю дизлайк не тому, що хочу зіпсувати карму творця контенту, а щоб мені більше не пропонували нічого подібного. Тут уже алгоритмам не похер — і справді, так можна налаштувати YouTube, щоб у рекомендованих відео не з’являлося те, що мені не подобається.

Toже в курсе :)

Так теперь называется ректор КИИГА.

В Остраве тоже есть офисная работа, кому она интересна. Там есть офисы международных IT-компаний, хотя их и не так много, как в Брно.