Я не робив великі проекти на Pulumi, але ось на terraform якраз роблю модулі під великі корпоративні проекти. І можу сказати що писати поганий код на terraform аж ніяк не складніше, ніж на будь-чому. ;( Більше того, сам по собі terraform доволі «кривий» як починаєш працювати з умовним виконанням, циклами та складними даними (коли з одного yaml треба витягнути дані на кілька об’єктів).
Інколи думаю «ось на Python це було-б пара стрічок, а тут...»
Спочатку я хотів-би почути відповідь на питання — як саме цей трекер врахує, що там крутиться у мене в голові? Коли мені вже врахують в робочі години, якщо мій мозок видає рішення по за робочим часом — ввечорі чи на вихідних? Ні? Ну то й трекер — ні.
Як взагалі пов’язані рухи мишкою з роботою?
Трохи камінг-ауту: інколи я відходжу від комп’ютера щоб подумати за чашкою чаю — ось таке жахіття...
Знову прості рішення, які ніфіга не працюють.
Ну давайте закинемо оперів та дільнічих на фронт — від них аж прям купа толку буде, особливо від старих пердунів що там сидять. Як і повернути зі фронту вояк, які ніц не шарять в роботі оперів і в законах. Геніальне рішення. Доречі, наскільки відомо мені — треновані спецпідрозділи і так приймають участь у бойових діях так чи інакше, їм, доречі, теж ротація потрібна... А «сотні тисяч в сбу» це технічний чи адміністративний персонал, який, доречі, теж, так чи інакше, робить справу. Ви готові піти на їх місце? Ну, типу, служити. Бо забрати з окопів чувака, який до того у барбершопі працював і дати йому адмініти зв’язок чи розбиратись у юридичних тонкощах — така собі ідея.
Я вже не кажу про те, що «свапати» кожні кілька місяців фахівців з проекту, де контакти напрацьовуються роками, де є доступ до таємниці і потрібні перевірки, а ми закинемо випадкових людей — вірний шлях до розвалу такого проекту. А цей проект — держава. Тож, може відразу все нафіг здати ворогу? до чого ті ротації?
Щодо реальних проектів — десь чув що Оракл (БД) має кілька десятків тисяч тестів, бо є купа коду який живе майже з перших версій і ніхто вже не має повного розуміння всієї системи загалом, тож будь-яка зміна перш за все повинна пройти всі ці тести (кілька годин). До питань про «милиці» і вирішення проблеми їх наявності — покрити тестами все взагалі ;)
Ну, давайте обговоримо «швидкі рішення».
Так, час від часу їх роблять усі, і це пов’язано обмеженістю ресурсів — як часових, так і, наприклад, розуміння як щось працює насправді і які обмеження має. Наприклад — доволі поширена ситуація, коли розраховуєш на якусь (навіть описану в документації) поведінку сторонньої бібліотеки або системи (сервісу), а воно працює не так, чи не працює так у всіх випадках. Дізнатися про це, не спробувавши, зазвичай неможливо. Планувати «вірну» архітектуру під це рішення може не мати сенсу — краще зробити щоб воно мінімально працювало і вже після тестів і розуміння що це саме те, що вам потрібно, привести стан системи до вірної архітектури. Яку буде можливо маштабувати, розвивати та підтримувати.
Тож тимчасові рішення — це цілком нормально допоки вони залишаються тимчасовими і ми не «забиваємо» на технічний борг і вчасно приводимо систему до стабільного, якісного стану. Їх не варто уникати, бо вони дозволяють зекономити ресурси, але їх варто завжди вчасно виправляти.
Я не лікар-офтальмолог, попереджаю відразу. ;)
Але якщо у вас немає проблем із зором, то окуляри вам не потрібні.
Дійсно, при роботі з ЕПТ-монітором потрібні окуляри, бо там є синє та й ультрафіолетове випромінювання. Але хто зараз з такими працює? Для сучасних пласких моніторів окуляри не потрібні.
Загальні рекомендації — оберіть монітор з FlickerFree або будь-якою технологією, що прибирає мерехтіння підсвітки. Перевірити можна «олівцевим тестом» (карандашний тест, загугліть) на невеликій яскравості. Яскравість монітору і освітлення ЗА ним і поруч не повинно дуже відрізнятись — тобто не треба працювати у темряві і, навпаки — при низькій яскравості монітору і яркому освітленні. Відволікайтесь хоча-б раз на годину і дивіться на далекі предмети — наприклад, встаньте і подивіться у вікно кілька хвилин на годину. Використовуйте краплі для зволоження роговиці, якщо відчуваєте дискомфорт у очах — які, вам порадить лікар, а не на форумі ;)
На вулиці користуйтеся окулярами з захистом від ультрафіолету — він підвищує ризик розвитку катаракти.
Бувайте здорові і не слухайте маркетологів — консультуйтесь у спеціалістів ;)
І скільки їх там? Великий відсоток? Дуже це їм допомагає? Якось впливає на внутрішню мобілізацію?
І наступне питання — ви бачите різницю між країною під санкціями, якій, скажемо так, вже нічого втрачати — кубінці там чи сомалійці, і країною, яка повністю залежить від зовнішнього фінансування, політиків та виборців цивілізованого світу і їх відношення до того, як ця країна веде війну?
Проблема в тому, що проблема з недостатньою кількістю людей у ЗСУ не вирішується грошима.
Можна, звісно, поміркувати про «а може скинемось на приватну військову компанію, яка повоює замість нас» — тільки навіть при середній зарплатні ойтивця у 3к зелений (що вже казати про пересічного) аж ніяк не нашкребсти на це грошей. Не кажучі вже про політичні та логістичні проблеми такої мрії.
Тож, мобілізація є і буде до кінця війни. Прийміть це вже.
Welcome to the real world. Time to become an adult.
... за оплату джуна...
Blackview довго у вас жили?
Давно? Відгуки якісь є?
Давно користуєтесь?
Ще трохи і буде як ноут ;)
Ну, воно не настільки важке, щоб це було принципово для дорослого чоловіка... ;)
я чудово пам’ятаю початок війни, коли купити потрібну мені залізяку було проблемою майже 3 місяці поспіль. І це був монітор! МОНІТОР! У Львові! Прийшлося взяти що було (бо треба ж працювати) і зараз це «що було» валяється на горищі бо навіть військові сказали — це лайно нам і даром не треба. У такій ситуації залишитись без зв’язку — це витрати нервів та часу, ага. Особливо круто може бути, коли ти залишишся без смартфону на пару днів, поки доберешся до цивілізації.
А щодо акаунтів — будь які смартфони ломають. І доволі часто ломають не стількі сам смартфон, скільки апку.
Щось мене трошки бентежить відсутність відгуків або неоднозначні відгуки (наприклад на розетці).
Але подивлюсь. Дякую.
Ну десь так і є — я відразу брав гарний чохол... Але ж...
це ж стьоб, так? :)
googleprojectzero.blogspot.com/...-into-nso-zero-click.html
щодо суто фізичної стійкості скляний корпус викликає купу питань.
А той факт, що у доньки новий айфон живе від зарядки до зарядки стільки ж часу, скільки і мій трьохрічний самсунг при приблизно однаковому часі користування в день — викликає ще купу питань і до енергоефективності.
Перш за все — дякую за службу!
Ви можете почати прямо зараз. Наприклад, можна встановити на смартфон termux (це такий встроєний Linux)
play.google.com/...tails?id=com.termux&hl=ru
f-droid.org/ru/packages/com.termux
На якому вже можна встановити Python/Node.js і пробувати щось робити. Це майже повноцінний ноут — якщо придбаєте Bluetooth клавіатуру та мишку — то вже майже повноцінний ноут (можна у через OTG кабель підключити і звичайні USB клаву та мишку rozetka.com.ua/...lauafmotg_black/p8460957)
Отаку клавіатуру можна покласти в карман hard.rozetka.com.ua/ua/384110169/p384110169
+ павербанк на ваш смак, і у вас майже ноут в кармані за недорого. Працюй хоч в окопі, хоч в маршрутці хоч де. Особливо з таким тримачем для смартфону rozetka.com.ua/...ver-bc-709634/p389857140
Це все не реклама, це все — наприклад. Обирайте на ваш смак.
Можете зареєструватись у будь-якого хмарного провайдера — там є безкоштовні кредити на рік — ви можете протягом року користуватись хмарою безкоштовно в рамках ліміту (наприклад у гугла було 300 баксів). Тобто пробувати і навчатись щось робити з віртуалками та хмарними сервісами.
Якщо є ноут — чудово, для початку достатньо будь-якого.
Вам вже писали — я тільки повторю — почніть з чогось цікавого саме вам — якийсь сайт, бот, автоматизація чогось — будь-який реальний проект. Бо на реальних проектах ви навчитесь значно швидше і глибше.
Це не так важко, як здається. Успіхів вам!
Стандарти краси різні, але спагетті-код завжди погано. Надмірне ускладнення — теж. Тобто є доволі багато шаблонів — як робити не треба, бо справа не в красі, а в тому, що завтра ти не зможеш переписати це, або маленька зміна у вхідних змінних викликає редеплой проекту замість простого внесення цієї зміни.
Наприклад, якщо робиш в терраформ цикл — уникай використання списків, використовуй map
Зазвичай в yaml зберігаються всі вхідні параметри, всі змінні. Код терраформ вже розгортає все це. Звісно, змінні можна передати і з терраформ-vars файлу, але yaml значно компактніше, коли у вас файл змінними на 1000+ строк це має значення ;)
До того-ж на одну і ту-ж структуру даних можуть посилатись кілька модулів, що прибирає дублювання даних, і сам yaml дозволяє передавати з однієї частини у іншу частину даних за допомогою & * >> - що значно спрощує сприйняття та дозволяє, знову-ж таки не дублювати дані.
Так як проекти, зазвичай, доволі великі, ми розділяємо опис структури проекту (ми також використовуємо terragrunt) як опис залежностей між модулями (структура папок з hcl файлами і залежностями між ними) від змінних проекту (наприклад розміри/тарифи для віртуальних машин, баз даних, розміри стораджей, дисків — все це, а також специфічні дані, що відрізняються в залежності від ДЦ, бо інфраструктура розгортається в декількох ДЦ). Тобто так значно простіше переносити, скажемо з dev-конфігурації у prod — можна бути впевненим, що структура проекту така сама, тарифи — менші, наприклад. При такому розділі вірогідність помилок значно менша. Та й мерджити кілька різних файлів легше, ніж один. А якщо ви відразу створюєте структуру папок згідно загального шаблону — вам не прийдеться змінювати її, якщо з’являються об’єкти у інших ДЦ... Ну і наостанок — terragrunt дозволяє деплоїти проект «частинами» — якщо вам, наприклад, треба змінити тільки одну БД у одному ДЦ...