Звиняйте, але ваші оці вкиди — це трошки зовсім не нормально.

1. Тема тупо за рік заїзжена. Скільки срачів вже було за рік, і про тих, хто за кордоном, і про тих, хто звалив, і про наших біженців, і про тих, хто в тилу, «звалив» на захід України чи нє... Мені здається, за рік вже плюс-мінус всі мали зрозуміти картинку та виробити свій план дій. Але нє, бачу, що досі комусь не йметься.
(Про дежа вю відносно 2014-2015 років взагалі мовчу)

2. Я погоджусь, що новини про смерті знайомих та колег — це постійно досить сумні явища. Гірка правда сьогодення, як ви кажете. Але якщо ходити вічно в траурі — то так життя можна пропустити повз. Я з тих, хто переконаний, що необхідно продовжувати тягнути життя вперед, попри тяжкі новини.

3. Про «може бути для відмазки» — от дякую, прямо дуже дякую, що так знецінюєте мою діяльність. Дууууже приємно, ага. (сарказм, звісно)
Тобто ви от так просто влетіли в тред, і одразу наперед визначили, що єдині причини для якоїсь соціальної діяльності — це суто «відмазка»?)
Дуже неприємно, взагалі-то.

4. Ви ж одразу там за екраном в себе визначили всі мої діагнози, дали експертну оцінку моєму станові здоров’я, щоби класно оцінити мою ефективність на нулі, та?) Поділіться навичками, де вас навчили таким скіллам з телемедицини?))

5. А чого там слово «розумні» в лапках? У вас є якісь сумніви щодо мого розуму? Чи це знову ж таки навички екстрасенсорики по той бік екрану?

6. Ви там в сусідньому коменті обмовились про те, що не обов’язково всім на передок, є і в тилу ролі, на які потрібні люди. Але ж в коменті вище назвали користь в тилу «казкою». У ВАС ТАМ ПРОТИРІЧЧЯ НІДЕ НЕ ЖМУТЬ? Камон, ви ж самі не на нулі знаходитесь, виходить, за вашими ж репліками, ваша особиста користь — така сама казка)

7. Так а мені тут треба було розповідати про всі ініціативи, до яких я був дотичним ще? Ні разу ж не випендрьож вийшов.
Як мінімум, ви от самі ж не хочете видавати публічну деталі того, де служите. Так з чого ви взяли, що інші люди мають видавати публічно деталі того, де, чим і з ким вони займались? В мене теж є причини не згадувати про деякі ініціативи. Або нема причин. Або навпаки є потреба робити вигляд, ніби нема таких причин, бо невідомо, яке повідомлення потрапить в поле зору ворога.
А, ну і ще давайте не забувати про хоча б мінімальну коректність щодо інших людей, які теж задіяні в різних ініціативах, розкриття хоч якоїсь інфи про які може ставити тих чи інших людей під зайву та непотрібну увагу.

8. А ще давайте не забувати, що деякі ініціативи, що державні, що волонтерські, мають таку собі властивість «не злітати». Не всі ініціативи є успішними. Треба бігати та в увесь голос кричати про неуспішні ініціативи? І знову ж, не хочеться підставляти інших людей, пов’язаних з цими ініціативами.

9. Ви там до фоточки прикопались. Ще щось про рембо затравили, лол. Де ви там того пафосу найшли? Звичайна фотка зі стрільбища. Ви ж навіть не знаєте коли вона зроблена, де саме зроблена, за яких обставин... На мені звичайний тактичний одяг цивільних кольорів, не мультик, не піксель. В якому місці інтерв’ю ви знайшли хоч щось, що показує позування у якості якогось рембо? ЩЗХ?

10. Лівнув з Києва, бо злякався 24 числа — так я й відвертно визнаю, що тоді злякався, як не лякався раніше. Це зараз ми всі заднім числом розумні, а тоді прокинутись о 5 ранку від дзвінків друзів, які кажуть, що нас бомблять — це було щось кардинально новим, неочікуваним, непередбачуваним, страшним. Так, боятись може бути соромно, але мені було би більш соромно брехати, що тоді не було страху, бо він відверто був. Особливо з врахуванням того, що знайомий родом з Донбасу зранку ще нашифрував тим, що треба заклеювати вікна скотчем, щоби осколки не прилетіли в тебе, та ховатись у ванну саме з цих же міркувань. Особливо з врахуванням того, що мені було кого вивозити з міста, бо переймався за чужу безпеку. Особливо з врахуванням того, що було про кого піклуватись в іншому місті. Так, бляха, було страшно. Десь чув думку, що не страшно хіба що психопатам.

11. І взагалі, оці от репліки про «піджавши хвіст» — так мені що, треба було йти, отримувати калаш та збивати ракети з калаша, чи як ви собі то уявляєте?

12. І да, ви так шикарно то всьо розписали, «піджавши хвіст» і всяке таке... Вам же точно відомо, що в дорозі не було сумнівів «чи правильно зробив», не було імпульсивних думок розвернутись назад, ага, однозначний ви наш. Вам-то там видніше, ага.

13. На кухні, бзв, досі скляні пляшки стоять, які були заготовані для коктейлів молотова. Бо тоді взагалі неясно було, чого чекати, який ризик, що ворог зайде в місто, чи вийде уникнути його, чи, якщо раптом опинишся загнаним у кут, то хоча би можна було спробувати зрівняти рахунок.
Переконаний, що я далеко не один такий з «тилових», в кого є подібні історії.

14. І от знаєте, можна ж було по-різному то всьо сформулювати, але ж ви зумисно обираєте такі терміни, щоби образити, зі всякими хвостами і т.п.
Звідки стільки агресії? Звиняйте, але не в ту сторону воюєте, ворог трохи з іншого боку, якщо у вас розпирає агресія — спрямовуйте на нього, а не на своїх.

15. Інтерв’ю було про приватну ініціативу, яка вигоріла. Мені запропонували поділитись, а я подумав, що це може бути цікаво іншим, хто хотів би почати якусь свою справу, але з різних причин сумнівається, бо я сам багато років сумнівався. А тут вийшло, і якраз є можливість поділитись досвідом. Бо переконаний, що обмінюватись досвідом та ділитись досвідом — то важливо. До речі, викладати свого часу пішов рівно з тих же самих причин. Бо хочеться надихати людей, а не засирати.

16. І от знову ж, ситуація така — ви влетіли в тред, сходу почали обсирати, анітрохи не поцікавившись бекграундом, зробили якісь власні висновки, тупо додумавши їх на ходу, і все. Так от, просто зверніть, плз, увагу, що можна було легко зробити те саме у відповідь, і так само почати розказувати вам як жити... Тільки от я звик до того, що розказувати іншим як їм жити — то не ок.
Підказувати, допомагати, ділитись інфою, щоби самі визначились — нормально, але вирішувати за інших та нав’язувати своє «єдино правильне» бачення речей — крінж.

17. Щиро намагаюсь робити так, як вважаю за краще. Чи помиляюсь? Та точно десь та й помилявся, точно десь ще буду помилятись. Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Але все одно буду пробувати робити якнайкраще.

====

З усього вищепереліченого можна зробити висновки, що ви або досить непродумано висловили свої твердження, або тупо тролите/провокуєте для самоствердження.
І всі поінти вище — хіба що лише з щирого сподівання на перший варіант, з надії, що цей тред — лише непорозуміння.
Якщо ж це все тупо тролінг — ну звиняйте, мені вам більше нічого відповісти, успіхів там в пошуку нових жертв і все таке 🤷‍♂️

Ну, принаймні, я не чув, щоби не можна було)

По суті, тут ключовий квед — той, що стосується інтернет-торгівлі

Знову ж, я просто радився зі знайомими, котрі вже цим займаються та брав за основу їх КВЕДи)

Омг, думав, хоч на ДОУ не буде таких банальних коментарів-кліше, та де там...

Так і хочеться спитати, з якого окопу пишете, але зараз же почнуться всякі відмовки.

Користь? Цільові донати різним знайомим та знайомим знайомих, хто воює, піклування про близьких, які цього потребують, врешті дійсно участь в економіці країни. Викладання в університеті теж розглядаю як свій соціальний внесок. В статті також вказано, що ця вся діяльність — заділ на майбутнє, бо треба дивитись не тільки на те, що відбувається прямо зараз, але і думати про майбутнє, який внесок ми зможемо зробити там.

І що характерно — чомусь ті, хто реально воює, а не розказує тут в коментарях, кому як жити, то чомусь від них я ні разу не чув таких реплік, навпаки, лише підтримку та слова про те, що ми тут в тилу якраз теж потрібні. Так що дякую, я якось розберусь, до чиєї думки мені прислухатись, знайомих військових, чи незнайомих токсіків)

Алсо, про фотки — я журналістці скинув десяток фоток на вибір і запропонував самій обрати ті, які, на її розсуд, будуть виглядати краще. Про новий пост — ви ж розумієте, що поняття не мав, коли та які пости виходитимуть? Чи до кого остання репліка?

У вас, як у покупця, не виникло би питань, чому вам чек дали не на повну суму?)

Бо в мене виникли би...

Тому логічно людині й чек на повну суму давати, імхо

Не бачу протирічь 🤷

Приношу більше користі в тилу, але переконаний, що ми всі маємо пропрацьовувати і гірші сценарії, коли безпосередньо доведеться брати участь у захисті.

З цих міркувань вважаю, що такмед та стрілкова підготовка в тирі/на стрільбищі — необхідні заняття в цей час, і вважаю, що всім є сенс хоч трохи цим займатись.

Готуємось до гіршого, сподіваємось на краще

Тому що іноді можу мати халтурки по айтішці, а для роботи із ТОВ/ФОП потрібна третя група.
А так-то мені радили розглянути варіант другої групи, поки що в роздумах)

Ну і так-то для рітейлу перейшов на цей тимчасовий режим з 2%, до липня є час подумати, поки його не скасували)

І, до речі, з автозапчастинами десь так і працюватиме, що, умовно кажучи, сотня продавців будуть брати ці запчастини від двох-трьох однакових постачальників)

Аааа, поняв, про що мова

Ну дивіться, у нас все просто, ми такого не робимо, у нас пропозиція суто з того, що або лежить по факту поруч на складі, або вже замовлене та в дорозі і за тиждень-два прибуде)

Втім, маю припущення, що така модель, як Ви описали, може бути й більш прибутковою, бо каталог ширший і більша пропозиція і можна зацікавити більше клієнтів. Хз, я поки що ще сам набиваю ці шишки)

Хоча, звісно, є сфери, де без описаного алгоритму взагалі не обійдешся. Товариш, що займається автозапчастинами, фізично не міг би тримати на складі сотні запчастин для тисяч моделей автівок в надії, що колись хтось купить саме ті запчастини, що в нього є, тим паче, що перед появою на складі товари мають бути закуплені та оплачені) Тому в його випадку якраз основний алгоритм — це замовлення в постачальників по факту передплати клієнтом та очікування доставки зі складу постачальника в Україні або в Європі.

З товаром — по-різному.
Подекуди це банально реселлерство з інших маркетплейсів чи магазинів, в тому числі зарубіжних.
(знали б ви, скільки можна в барахолках та в інсті знайти товарів банально з аліекспресу).

Коли збільшуються об’єми — то шукаєш вже виходи на опт, і тут насправді є різні варіанти. Є «дрібні оптовики», у яких ти на умовну тисячу-іншу доларів можеш спокійно замовляти і вже стає вигідніше, а по факту вони просто беруть у більших оптовиків та продають самі з меншим оптом та невеликою націнкою.

Бувають дистриб’ютори, у яких треба мати обіг в кілька тисяч доларів на місяць по закупкам в них (ми ще до таких обсягів відверто не доросли), в тому числі і локальні дистриб’ютори в Україні.

З приводу контактів — теж по-різному; десь це спілкування в чатах на маркетплейсах, десь — дійсно листування по email. Десь — спроби вийти на конкретного постачальника хоч через мейл, хоч через інсту, хоч через лінкедіни співробітників та тотальний ігнор :)

Ну і, звісно, це я лише описую варіанти, з якими сам зтикався. Цілком припускаю, що мій досвід тут досить обмежений та є інші сценарії, з якими ще з часом пощастить познайомитись)

Про «отримання замовлення від покупця» — маєте на увазі, яка у нас воронка з нашими клієнтами?
Ну стандартний підхід такий — воно падає в CRM (або вноситься вручну), потім за потреби — продзвон, щоби впевнитись, що всі деталі правильно вказані, включно з іменем, відділенням НП та містом, переліком товарів (бо людина може, наприклад, не побачити, що є такий же товар в іншому кольорі та попросити заміну тощо).
Під вечір — збираємо з полиць ті товари, що сьогодні позамовляли, йдемо на НП.
ТТН генеруємо наперед, щоби на НП не диктувати кожні дані окремо; інтеграція CRM з НП тут є плюсом, але ми свого часу розглядали дописати тут своє кастомне рішення по роботі з API НП, благо, в них апішка цілком адекватна)

Дякую)

Сподіваюсь, когось таки надихне і на свою справу)

Таксером користуюсь, але безкоштовною версією, не бачу сенсу в платній, бо там іноді теж можуть бути або застарілі реквізити для оплати, або ж застарілі форми звітів (в періоди, коли їх міняють, як це відбувається з періодичністю в кілька років).

Тому звіти заповнюю вручну, щоби бути впевненим, що все правильно. Але одного разу тупо механічна помилка виникла 😅

Про незнання правил — тут же питання не в самих звітах.
От для прикладу:
Якщо вам клієнт робить передплату за замовлення на р/р у сумі 15% товару, а інші 85% сплачує або готівкою, або післяплатою на НП, то йому через пРРО чек видавати на яку суму та на який спосіб оплати? Чи два чеки видавати, чи що?)

А про «заплатити за досвід» — взагалі не сперечаюсь, так і живемо) Втім, хотілось би помріяти, щоби у нас система була більш user-friendly)

Дякую!

Підкололи гарно 😅
Але насправді все просто, я в спілкуванні чомусь часто називаю Google Sheets екселем, бо продукти так-то аналогічні за більшістю фіч та форматів файлів)

Але та, піратства намагаюсь уникати)