Не дуже зрозуміла ціль написання статті.
Начебто йдеться про типовий скрінінг з рекрутером, але навіщо подавати це під соусом англійської?
То ви хотіли створити статтю про те як проходити інтервю в закордонні (читай, американські) компанії чи в українські, де вас будуть питати за рівень англійської? Тобто це таки скрінінг чи перевірка знань мови?
Тут зустрічне питання, чому ви це питаєте у QA інженерів?
Ми ж QA, і у нас мізки повернуті. Якщо є ствердження, то у вас запитають джерело інформації.
Та зізнайтесь, що просто так це написали у творчому пориві, щоб зробити вступ до посту :) Там у першому реченні могло б бути «якщо ви manual QA, то доволі часто можете почути, що автоматизація більш ефективна, а ручне тестування буде не потрібне взагалі». Така ж субєктивна думка, не підкріплена фактами.
так вони і тестять, і тестувальники тестують, і клієнт після нас теж повинен тестувати, а кінцевий користувач в результаті все ще буде репортити дефекти :)
UAT — це зачасту момент прийомки замовником вашої роботи. Тому і ви повинні бути готові продемонструвати, що вимоги замовника виконано (читай, у вас повинні бути тест-кейси, які відповідають конкретним вимогам) і замовник повинен мати змогу власноруч переконатись в тому, що продукт виконує поставлені на нього бізнесом задачі.
Якщо тест-кейси будуть надані саме командою розробки, то є у виконавця з одного боку є можливість схитрувати і виставити продукт з найкращої сторони і обійти стороною всі спорні, нестабільні, дефектні моменти, з іншого боку, у клієнта все одно потім виникнуть питання, коли його специ почнуть користуватися продуктом, але на той час продукт вже може бути в релізі, і виникають певні суперечки, що можуть повлливати на подальші стосунки виконавця з замовником.
Коротше кажучи, так, ідеально, коли замовник сам створює тести для UAT і більш того надає ці тести вам, і вони служать критеріями для оцінки стану готовності продукту (ті самі фінальні exit criteria).
Гарна стаття — суть процесу UAT, та його больові точки ви дуже вдало передали. Але дозвольте надати трохи критики.
Заголовок звучить як «5 способів врятувати UAT ». В тексті ви ж виділяєте 5 кейсів, не роблячи акцентів саме на способах. Щоб відповідати заголовку, стаття повинна була б мати розділи: Спосіб 1:, Спосіб 2: і т.д. А кейс можна було б описати вже в поясненні до застосування способу. Ви начебто виділили жирним саме спосіб врятувати UAT, але деякі думки поза цими виділеннями теж являються важливим аспектом.
Як що ж це про власний досвід, а не конкренті робочі методики, то бул б доцільніше змінити назву статті, наприклад «5 кейсів, коли UAT пішло не так».
Це маленький штрих, який одразу каже про багато про людину. І це насправді можливість для кандидата показати себе з найкращої сторони. Адже ви все одно захочете продивитись його профіль на LinkedIn (або навіть в інших соцмережах) і побачите його фото, які можуть бути, скажімо так, не найкращими фото. І це може зіпсувати перше враження. Якось так.
Йєп. Ви праві, тому і я і запитав про клікбейт, в назві статті лише 5 слів і одне з них — тести, що тригерить QA. Але назва дуже промовиста, тому не думаю, що її треба міняти. А от додати пару речень, що ситуація — про написання unit-тестів на мові програмування Elixir, точно б не завадило.
Та нє, то так не робиться. Назва статті надана так, що перше що спадає на думку, це якась штука, що повязана з тестуванням. Слово language — це в ви же від себе додали, там могло ще бути framework чи library.
Матеріалів для початківців ніколи не буває забагато.
Що робити — зробити профіль, щоб він був актуальним хоча б в межах останнього року роботи. Поставте Linkedin на телефон, додайте в друзі колег та просто відповідайте на приватні повідомлення. Це все, що потрібно роботодавцю від вашого профілю — можливість вас в тому Лінкедіні знайти та побачити більш-менш актуальну про вас інформацію. А важливий він тому, що через Лінкедін наймають досить суттєву кількість працівників, особливо за кордоном.
Що я тільки що прочитав? Для чого це? Що таке Elixir? Клікбейтом займаємось?
Обожнюю, коли в резюме є фото
Шановний колего!
Перед тим як ви прочитаєте мій пост, скажу, що багато в чому я з вами згоден, але ви виходите за межі умов задачі, яка поставлена автором: новачок в тестуванні без вищої освіти. Тепер по ваших пунктах:
Про відсутність диплома:
Не всі люди хочуть ту релокацію, які хочуть і можуть, докладуть зусиль, щоби отримати освіту, якщо вважатимуть це за потрібне. Якщо ми кажемо про здобуття знань, то 4 роки таки треба повчитись, а не відсидіти. Я не стверджую, що
Про університет:
Я вважаю, що університет, це класичний інститут освіти, який може більш ніж повністю замінений в сучасних умовах. Його сила була(є) у профільних знаннях, менторстві та нетворкінгу. Як ви згадали, якщо вчишся у КПІ, УКУ, то тобі пропонуюється хороша теоретична база, надійні, досвідчені наставники, та потенційно друзі, які в майбутньому стануть впливовими людьми. Буквально до кінця 20 ст. не було жодного іншого аналога, як масово можна було це все отримати, окрім як вступити до ВУЗу. Сьогодні, інформація майже безкоштовна і доступна всім і всюди, ВУЗ здебільшого навіть відстає в опануванні останніх, передових технологій та методик (якщо в нього не розвинена науково-дослідна база). Доступ до інституту менторства теж можна отримати через соціальні мережі щонайменше, в крупних компаніях ця складова входить до корпоративних процесів. Нетворкінг є також відкритим, хоча певний аспект підтримки елітарності може бути присутнім, цікаво було бі дізнатись життєвих прикладів.
Про досвід:
Ви помиляєтесь про теорію тестування, і дуже сильно. Одних лише технік тест-дизайну на тижні, якщо не місяці вивчення. І якщо ми вже кажемо про вищу освіту і серйозний технічний рівень (хоча нагадую у нас питання було від потенційного трейні), то ми не будемо обмежуватись банальними 4 техніками з black box домену. У противагу вашому аргументу про активність, 2 рази, коли я отримував вищу освіту, 90% мого курсу також тихенько сиділи на лекціях і забували 99% матеріалу одразу після екзамену, а дехто навіть не турбував себе хоча б якимось веденням конспекту або читанням матеріалу. Але то таке... ми кажемо про те що потенційно може дати ВУЗ, а не те, що хтось не хоче цією пропозицією скористатися... Хоча це цікава думка. Порівняти життєві шляхи наполегливих та активних з вищою освітою та без неї. А також порівняти життя роздовбайів з вищою освітою та без.
Про самонавчання:
Як ви вказали вище, якісь базові знання можна отримати за
Заключні думки:
В моєму пасажі відсутність вищої освіти не означає невідповідність вимогам вашої сфери, а лише те, що це не є вироком вашої профнепридатності і все залишається у ваших руках. Я цілком з вами згоден, що знання і вміння, ось що важливо, а не факт наявності диплому. Хитрий трюк заключається в тому, що вища освіта одразу після школи — це золотий час, оскільки ваша голова ще не зовсім «варить» за життєві проблеми, у вас нема відповідальності повязаної з родиною та дітьми, то що ще робити як не вчитися (особливо якщо у вас до цього хист, або принаймні батьки можуть матеріально вас підтримати). Якщо ви цей момент прогавили, то треба дуже зважено приймати рішення про отримання вищої освіти.
диплом буде проігнорований, як і вміння грати на сопілці чи бути експертом в розвязанні судоку.
У вас гарний стиль, приємно читати.