Ні, не почне. Хоча давайте розберемо на прикладах та реальних кейсах. В усіх випадках памятамємо по 4 роки, які необхідно витратити принаймні на бакалавріат.
1. Ви джуніор\трейні\світчер, тільки на початку карєри в Україні. Наявність у вас профільного диплому допоможе набагато менше ніж наявність гарної англійської, знайомого в компанії, який дасть вам референс, чи гарно засвоєної теорії тест-дизайну. Здобуття вищої освіти у цьому випадку практично ніяк не наближає вас до отримання роботи, а скоріше навіть навпаки, віддаляє її, оскільки за час вашого навчання інші здобудуть профільні знання і отримають кілька років практичного досвіду.
2. Ви мідл-QA з 3-5 роками досвіду. Зараз ви найбажаніший кандидат в Україні і проблем з працевлаштуванням нема зовсім. Але ви вже замислюєтесь чи не отримати профільну вищу освіту, щоб відкрити собі шлях до більш складних інженерних посад. Згадуєте про щонайменше 4 роки навчання (а для більш складних посад хотілося б все ж таки мати магістра) і вирішуєте, що 5.5 років самонавчання дадуть вам більше користі.
3. Ви Senior QA з 5+ роками. Проблем з працевлаштуванням у вас нема, але вас вже точно не влаштовує тестувати шаблонні веб-сайти. Досвід вже мається, ви чітко усвідомлюєте, куди ви хотіли би розвиватися і які знання отримати. Переглянувши університетську программу, розумієте, що 85% матеріалу ви або вже знаєте, або він не відповідає вимогам вашого напряму роботи. Ці загальні знання ви проходите самі за книжками. 15% профільних знань здобуваєте на відповідних MOOC, та стаєте активним учасником профільних комюніті.
4. Ви вирішили релокуватись за кордон. Практично всі роботодавці там вимагають наявність диплому, а оскільки ви не місцевий, там і англійська у вас не дуже, ви хочете хоча б якимось чином накинути собі умовних балів перед конкурентами. Оскільки грошей на навчання у вас вистачає, то ви вирішуєте вступити на заочну форму навчання, щоб максимально швидко і без зусиль отримати диплом. Знання університету при цьому вам не потрібні. Але потрібні знання алгоритмів та структур данних, що ви і здобуваєте прорішуючи задачі на leetcode та hackerrank.

Як наймаючий технічний менеджер, я можу вам сказати, що ні разу жоден з кандидатів не був відібраний мною за рахунок того, що він мав профільний диплом. Іноді це може завадити, оскільки створить ефект завищених очікувань і на співбесіді, ви можете отримати суто теоретичне запитання з учбової програми. В такому випадку ваш фейл буде свідчити, що вчились ви не дуже, а от же і роботу скоріше за все будете виконувати на тяп-ляп.

Висновок: практично в усіх кейсах отримання вищої профільної освіти — це невиправдана втрата дорогоцінного часу, особливо для QA, спеціалізації яких у вишах України просто нема. І повірте мені, один предмет з якості ПЗ за весь курс навчання, це аж ніяк не достатньо для того, щоб отримати хоч якусь конкурентну перевагу перед колегами і в теоретично-методичному плані він буде 100% гірший ніж той же сілабус від ISTQB на рівні foundation.

Скажімо так, наявність диплому не надасть вам ніяких конкурентних переваг як тестувальнику в українському IT, unlike good English skills that in turn may stand you out of the junior crowd

При існуючих процесах і методологіях — ні, не зникне. Мануальне тестування, це про тест аналіз і тест-дизайн, ці етапи поки що автоматизувати змоги нема

Уже зроблено, почитайте про fuzzy testing або fuzzying. Наприклад для web UI є gremlins

Очікування:
Є етапи тестування (планування, аналіз, дизайн, імплементація, виконання, закриття). Як каже advanced syllabus від ISTQB — іноді деякі фази можуть іти паралельно.
Реальність: вони завжди ідуть паралельно, іноді всі одразу, іноді менеджмент і клієнт здатні запускати ці процеси ззаду наперед. Іноді ти просто потрапляєш в тест процес, далі нічого не пам’ятаю, все як в тумані ... і вже реліз

Погодьте, тут чи я щось не так розумію, чи вам є що ще пояснити. «Навички мануального тестування непотрібні» і «база на такому ж рівні, що і MQA все одно необхідна». Чи ці ствердження не протирічать одне одному? Взагалі ваш концепт зрозумілий якщо ввести в дискусію ще одного звіра — Test Engineer. От тоді мабуть так, SDET може бути власне розробником, спеціалізованим на розробці тестових фреймворків.

Ага, тут більше не пробагато вчитися, а про внутрішній опір, який ви самі собі можете ставити, якщо полізли в менеджмент за статусом або грошима.

Якщо узагальнити цю блискучу відповідь, то є 3 шляхи: вдосконалення в технічній среціалізації, менеджмент в тестуванні, зміна на суміжні професії. Олександре, я чого ви вважаєте, що саме в управлінській гілці треба бути багато вчитися в порівнянні з іншими?

Цікаві думки. Поки читав, прям бачив як міняються тези. Думка, що автоматизатори не потрібні була озвучена, але не підтверджена тезами та фактами і не запропонована альтернатива. Чомусь автоматизаторів звели лише до Web UI, чого б це. Досить контроверсійно виглядає теза, що автоматизатори намагаються створити якого більше тестів. Якомога більше тестів, це взагалі ніколи не було задачею в тестуванні. Навіть навпаки, ідеальний сферичний тестувальник робить якомога менше тестів, але при цьому, заявляє про відповідність продукту заявленим вимогам.
Цікаво, що в коментах ви доповнюєте свою думку, або навіть знімаєте якісь холіварні моменти, але чому їх одразу було не написати у статті?

Гарно все так написали, а от можете уточнити, що означає «навички мануального тестування SDET не потрібні». Які саме навички маєте на увазі і хочете сказати, що до SDET не вдасться дойти з QA, або не тільки з QA можна стати SDET, або навіть, SDET може стати хто завгодно, лише не QA?

+

Те як зважити літак

Здається там буде 7.5 градуси

ще одне маленьке питання — в якому форматі і коли проходить запис подкасту? Онлайн-ефір з наступним розміщенням запису чи ні? В який час/день тижня будуть ефіри?

А хто готує матеріал — ведучі? Чи є якісь напрацювання, було тем?

дайте requirements, без них — хто його знає, як до цієї задачі підходити ...

+

Ми відійшли від моєї оригінальної тези — джуни стають беззбитковими значно раніше ніж через рік. Я розумію вашу модель найму/розвитку і звичайно в окремо взятих ситуаціях/компаніях вона буде мати переваги над моделлю з джунами, а в деяких — виключно можливою. Але взагалі рівнятися на модель компанії виключно сеньорів, це так само наївно, як і вірити, що можна створювати продукт без дефектів. Може і класно, але це не про реальне життя, а наявність якихось компанії з такою моделлю — це виключення, які підтверджують правило. Джуни — невідємна складова успіху компаній в айті, вони привносять свіжі ідеї і завзяття. До речі кількість джунів (з досвідом до 2 років) в українському айті така ж сама як кількість сеньорів (з досвідом від 6 років) згідно цього опитування jobs.dou.ua/salaries

І не пойміть мене неправильно, я не намагаюсь довести, що бригада копачів з лопатами краща за екскаватор. Я про те, що не всі задачі лише тільки для екскаваторів, і всі копальні роботи одними лише екскаваторами не зробити.

Хоча здається з останньою тезою ми і так згодні. Дамо джунам шанс!

Скільки коштує сеньор у порівнянні з джуном? В 5-10 разів більше? За місячну зарплату сеньора ви можете 5-10 місяців навчати джуна. Онбординг у сеньора здебільшого все ж таки буде, тому якщо, навіть ви навчите його просто саме особливостям продукту (домену та особливостям користування) впродовж місяця, то от вам і півроку часу, які має на це джун.

Тому я би поставив питання по нішому — а навіщо нам стільки сеньорів. Це як в армії були б тільки майори — нахріна, якщо здебільшого нам потрібні рядові?

Знову ж таки є певні задачі, які дуже дорого виконувати з залученням сеньорів, не завжди затрати праці скейляться прямопропорційно зі скілом. Візьмемо ті ж мітинги, які в сеньора коштують в 5-10 разів дорожче ніж в джуна (навіть якщо це банальний дейлік). Знову ж таки практика свідчить, що від дорогих сеньорів компанії позбавляються одразу ж після джунів, а інколи — навіть швидше.

А всі ж памятаємо ще й про всілякі негативні моменти сеньорства, якто пихатість, замилене око, помірна мотивація і т.д. Я не знаю чи можна це все звести до одного параметру монетизації, але варто про ці мінуси памятати.

Коротше, всі потрібні, для всіх знайдеться застосування.

Звідки взялося це «перший рік джун не приносить прибутку»? Їх десь у темному сховищі тримають весь цей час? Максимум через 3 місяці після найму джун вже виконує прості задачі, тобто починає окупати себе. Через півроку перевірка виконання його роботи мало чим відрізняється від стандартного рев’ю усіх інших. Десь в період з 3 до 6 місяців, він вже за фактичними результатами своєї роботи повністю відбиває зусилля на найм. Я вже не кажу про всілякі непрямі ништяки, які при цьому отримує компанія. Наприклад, поліпшення і стандартизація процесів, розвиток сеньорів та менеджерів в роботі з людьми