Можу сказати, як виглядає ситуація в Чехії, яка прийняла найбільшу кількість біженців на душу населення. Переважна більшість саме працездатного населення залишиться тут. Навіть ти, кому за 60, працюють доти, доки дозволятиме здоров’я.

Молодь уже фактично виросла тут, і багатьом дедалі важче згадувати Україну. Для них це щось із дитинства, розмите й далеке.

Фактично повернуться:

Пенсіонери, які не здатні працювати.
Люди з інвалідністю.
Дуже-дуже невелика частина працездатного населення.

Якщо умовно кажучи вам зараз не вистачає 10 Embedded-розробників, і якби ви їх найняли, то ваша ефективність зросла б у 10 разів.

Але наймати інженерів на віддалену роботу за кордоном — це небезпечно? Які ризики? Втрата контролю тощо?

Питання: чи варта втрата контролю зниження продуктивності у 10 разів?

Той самий інженер, який працює вдома в Києві ввечері, має такі самі можливості злити інформацію, як і його колега в умовній Варшаві. Обидва працюють без прямого контролю.

Те, що це не більше ніж бюрократія, яка гальмує розвиток галузі, причому іноді дуже суттєво, вже всім відомо. До безпеки це не має жодного стосунку.

Що стосується заліза... За моєю спеціалізацією в Україні було умовно, може, людей 20, здатних зробити повноцінний MW RF девайс + розробка антен + Embedded C до війни Частина з них виїхала ще до або на початку війни (напрям тоді не був особливо грошовим), частина потрапила на фронт. Решта до 2025 року вже розійшлися по DefTech-компаніях, які почали активно підійматися. Далі — експоненційне зростання кількості компаній.

Протягом останнього року кількість бажаючих найняти таких спеціалістів виросла в рази. Але потрібні не джуни і навіть не мідли, а інженери, які можуть самостійно створити все — від ідеї до гвинтика й антени. А де їх взяти? Це не програмування, де можна стати мідлом за 2 роки. Тут поріг входу дуже високий — 5–10 років.

Чарівної палички немає. Тим, кому не пощастило переманити таких людей (а таких більшість), доведеться або закривати ці напрямки розробки, або переходити на part-time + remote, щоб хоч якось рухатися далі. Третього не дано.
Це єдиний шлях, окрім спроб переманювати спеціалістів у конкурентів великими грошима. І чим раніше керівники це зрозуміють, тим краще буде для компаній.

Проблема не в ставленні до людей, а в самій структурі та філософії. Інший приклад із тієї ж компанії: один керівник департаменту вирішує встановити в одному місці обладнання на мільйони доларів. Для цього залучаються суміжні департаменти, велика кількість людей і підрядні організації. Протягом пів року виконується багато робіт, обладнання нарешті запускається, тестується... і він переходить в іншу компанію. Очевидно, що в резюме ці роботи фігурують як великий успішний проєкт.

Приходить інший на його місце і... проводить оптимізацію, усе під ніж, обладнання вивозять. Проведено оптимізацію. Обидва керівники отримують у CV «успішно реалізовані великі проєкти» 🙂

Відділ HR... основне завдання — вести поточне кадрове діловодство. І все! Але що буде писати керівник HR великої міжнародної компанії в резюме? «Успішно керувала 2000 співробітниками протягом 5 років»?

Тому й потрібні «оптимізації». Треба звільнити умовно 20 людей за рік — галочка, скоротили фонд зарплати. Треба найняти 20 людей — галочка, провели підбір 20 інженерів. Треба звільнити за рік пару сеньйорів, бо політика компанії передбачає щорічне підвищення зарплати, а вони пропрацювали 10 років — звільнимо їх і візьмемо 2 мідлів або 3 джунів — галочка, економія бюджету тощо.

Це ракова пухлина, яка охопила всі великі міжнародні компанії. Усім потрібні ефемерні KPI та показна діяльність у резюме. У результаті керівництво великих компаній займається постійним «паперовим» управлінням замість реальної роботи.

Працював колись в одній великій компанії, яка за роки роботи з невеликої регіональної увійшла до трійки найбільших у своїй галузі. Так от, мав честь бачити результати сучасного менеджменту. Поки функцію відділу кадрів (HR) за сумісництвом виконувала секретарка директора — усе чудово працювало. Приходили нові інженери, ми їх співбесідували й обирали того, хто нам був потрібен. Хтось звільнявся, переходив в інші компанії, але загалом плинність кадрів була дуже низькою.

Потім ми стали дуже великою компанією — і тут почалося... Парадокс у тому, що працює собі інженер, начальник відділу, продажник тощо, наче все нормально. Їде на два тижні на курси, повертається в офіс у понеділок після відрядження — а картка не працює. Виходить охорона, і виявляється, що його або її вже звільнили. Дозволили зайти лише забрати особисті речі...

Але найцікавіше, що через місяць-два починають активно шукати нового працівника на це ж місце. Такий процес я спостерігав майже безперервно. Оптимізація на рівному місці: звільняють нормально працюючого співробітника або частіше одразу 5–10 людей, потім 1–2 місяці перерви — і далі натовпи кандидатів на співбесідах на ті самі посади.

Повторюся: поки компанія була невеликою, десь до 100 людей, такого не було. Коли ж стала кількатисячною — усе змінилося. У чому була користь від такого броунівського руху, я так і не зрозумів... Але враження залишилося не дуже. Відтоді всі пропозиції від компаній із чисельністю понад 200 працівників одразу летять у кошик.

RF інженер... Усі хороші спеціалісти рівня middle і вище давно працюють там (за кордоном). Мають стабільну роботу без нервування і не перепрацьовують. За цей рік, думаю, ринок MilTech подвоїться, і ситуація з пошуком кандидатів стане ще гіршою. Очікую, що у 2027 ті, хто хоче реально щось розвивати, але не змoгли найняти або переманити хорошого RF-інженера раніше, будуть дуже раді навіть remote + part-time.

Мені пропозиції надходять практично щодня, і цьому не видно ні кінця ні краю... Запасаємося попкорном і робимо ставки :)

Це не в мене слабке підсилення, а у вас)) Ви сумнівалися в наявності настільки широкосмугових антен, я вам показав, що це звичайний товар. Про підсилення ви не запитували. Підсилення вертикальної антени залежить від висоти антени незалежно від того, широкосмугова вона чи ні.

Хочете знайти такі? Google вам у допомогу, тепер уже знаєте, що шукати. Також можете замовити розробку у відповідного спеціаліста, якщо потрібно щось більш індивідуальне.

Почав писати статтю про ППРЧ, спробую все викласти повністю. Може, за тиждень-два буде час.

UWB antenna
------------------------------------------

www.desertcart.in/...​ntenna-1-5ghz-9ghz-for-rf

rcgearbd.com/...​band-directional-antenna

deepace.net/...​n5vh8QOFsibpGkXWLNlwoT_5z

signalantenna.com/product.cfm?prod_id=59

hexandflex.com/...​ltrawideband-antenna-pt1

Багатодіапазонні системи зв’язку на дронах — це результат рівня дитячого гуртка та наслідок небажання або невміння зробити нормальну ППРЧ. Багато розуму не треба, щоб взяти модулі для різних діапазонів і запустити їх. Зробити нормальну широкосмугову ППРЧ у діапазоні 1–3 або 1–5 ГГц цілком реально — це не космічні технології. Вибір варіантів і компонентів величезний. Потрібне лише бажання і люди, здатні це зробити.

Я розглядаю найгірший варіант — тільки односпрямований канал зі смугою десь 1–3.5 ГГц. За основу берете два трансивери, наприклад CC1101. Він виступатиме в якості приймача та передавача з першою ПЧ, наприклад, 865 МГц + максимально вузькосмуговий фільтр на цю частоту. Далі вам треба купити два широкосмугові PLL, наприклад MAX2870, для трансвертерів прийому та передачі. Далі вам треба купити два широкосмугові змішувачі для передачі та прийому. Також вам треба зібрати смугові переналаштовувані фільтри на перемикальних конденсаторах типу PE64904. Далі вам треба зібрати широкосмуговий підсилювач потужності близько 5–10 Вт. Беремо 1 Вт широкосмугові підсилювачі, наприклад такі як PMA3-73-1W+, беремо 3 дБ 90-градусні каплери і збираємо масштабуванням широкосмуговий підсилювач на потрібну потужність. Чіпляємо все на контролер STM32 / CH32 / AT32. Вчимося всім керувати окремо. Далі намагаємося налаштувати PLL передачі та прийому з рознесенням нашої ПЧ 865 МГц і спробуємо передати та прийняти на будь-якій частоті нашого діапазону від 1 до 3.5 ГГц. Наприклад, для частоти 2 ГГц треба налаштувати PLL передавача на 2 ГГц + 0.865 ГГц = 2.865 ГГц. При цьому наш основний SDR-модуль CC1101 завжди працює тільки на частоті ПЧ 865 МГц. Для прийому так само. Тепер треба створити цикл: обчислюємо частоту — переналаштовуємо PLL — приймаємо пакет і т.д. І так, ми можемо потрапити на забитий канал, пакет дропнеться. Ідеального нічого немає... Це нормально для радіо. Застосовуємо переміження кількох пакетів, надмірність і код Ріда — Соломона. Так це працює. Синхронізацію приймача і передавача та багато-багато інших питань опишу окремо. Вище дуже сильно урізано просто для розуміння, як це працює і що це можливо.

Те, що ви описуєте, по суті є ППРЧ, яку я хотів описати останньою з трьох. Однак, ймовірно, я зроблю наступну статтю про ППРЧ. Якщо коротко, то одна пара передавач—приймач стрибає по заздалегідь розрахованих за секретним алгоритмом частотах у широкому діапазоні. Ураження однієї частоти не призводить до втрати зв’язку.

Те, що ви описуєте, по суті є ППРЧ, яку я хотів описати останньою з трьох. Однак, ймовірно, я зроблю наступну статтю про ППРЧ. Якщо коротко, то одна пара передавач—приймач стрибає по заздалегідь розрахованих за секретним алгоритмом частотах у широкому діапазоні. Ураження однієї частоти не призводить до втрати зв’язку.

Тобто жорсткий відбір, поліграф — залишається лише 3%, а потім: 1–2 роки шукають інженера й не можуть знайти, далі все просирають і наймають парт-тайм фрилансерів...))) І в чому сенс цієї движухи??

Доброго дня! Підтведіть будь ласка мій аккаунт