Про фізл можна багато казати, але скажу одне по своєму досвіду — яка б підготовка в цивільному житті не була, це ніколи не вбереже від травм. Фізична підготовка, це підвищити свою витривалість і силу, але суглоби і м’язи завжди мають свою межу. Я КМС гирьового спорту офіційно, до 28 років, поки не пішов на війну, або волейбол, або плавання завжди були окрім 4 разових занять в спортзалі чи як мінімум повний комплекс на свіжому повітрі тренувань на турніках і невеликі пробіжки. Але вистачило лише однієї зими в бахмуті і соледарі щоб зрозуміти, що тепер спині гаплик, коли треба було бігати в броніку зі 120 мінами, рвати тарілку з під замерзлої землі чи болота в поспіхах, бо орки через дорогу вже наступають, пхати машину із мінометом і бк. І тепер защемляні нерви в спині, коліна при швидкій ходьбі болять, доводиться без броніка зараз бути на позиціях, бо ж придатний, все інше то лише мої проблеми в голові. Більше вбиває людину непомірне навантаження без відпочинку. Хіба у нас є ротації, що пів року на позиціях, пів року там тренуєшся трохи, відпочиваєш, відновлюється. Хіба може в ССО є подібне, спецназу і ГУР, а в піхотних підрозділах про таке мріяти лише можна. Через це і ростуть втрати, через втому, обезсидення і байдужість до себе за стільки часу від безвиходдя. Особисто знаю людей, які загинули через те, що фізично не могли носити броніка і якийсь осколок залетів в грудну клітину, спину, бо ж придатний після ВЛК і нікуди не дінешся, треба йти на позицію. Отак люди сумлінно виконують свої обов’язки, не маючи ніяких прав в такій ситуації. Фізо дозволить трішки довше інших протягнути здоровим, але не набагато довше. Звісно якщо хтось сидить в штабі чи типу рахується що на позиції, а по факту чує за декілька кілометрів від себе виходи своєї артилерії, почне протилежне розказувати)) БЗВП — річ необхідна, але і для навчених потрібне відновлення, лікування. У нас техніку, озброєння відправляють на ремонт і відновлення, а людей — майже ніколи, а коли відправляють, то це лише виняток з числа комбатів, які більше за людей переживають, чим за крики від втрачених позицій. У мене є чи були родичі і друзі в інших бригадах, і медійних і не медійних, тому дуже добре знаю, про що кажу )
Ні на одній із перелічених вами локацій НАТО не було) а на основі тих всіх військових конфліктів і формуються якісь стандарти. Під час нашої війни у них теж стандарти змінюються
Це ви копіюєте і вставляєте цей коментар де тільки бачите? Бо щось зовсім він не по темі