Можете в лінкедін написати, я дам номер телефону для Signal/Whatsapp

Там в наказі чітко пише, що в-ів з кваліфікацією за напрямом БпЛА заборонено ставити на посади за іншими спеціальностями, без їхньої згоди. І знову ж таки, з мого досвіду, в мому підрозділі таких випадків не було

З програмістів у штурмовики — не чув. Загалом, я лиш раз чув про двох пілотів, яких на штурм відправили, і то, наскільки я знаю, через конфлікт з командуванням. Та й після того Залужний видав наказ із забороною операторів БпЛА переміщати по посаді.

Ніхто нічого не гарантує — це в принципі applicable до усього в житті. Питання менеджменту ризиків.

Оооо, це чудово піднята тема. Отож, в мою роту аеророзвідки ми проводимо набір людей за напрямом БпЛА — це спочатку мавіки, після цього можна навчитись літати на крилі, чи FPV. Усі, хто до отримання повістки першим звертався — усі в підрозділі за спеціальністю. Нікого в піхоту не перевели і ніхто не був кинутий на штурм, усі працюють за профілем. Це звісно ж не виключає необхідності копати бліндаж собі для роботи, але це абсолютно далеко від того, про що Ви пишете.

Тому ті, хто досі боїться наважитись, зокрема через те, що люди, які не в темі розганяють страшилки і масштабують їх на всі сили оборони України — стукайте в приват, і я вам покажу, як хлопці, що не побоялись і мобілізувались палять танки :)

Ну, очевидно, що є значна кількість чоловіків, яким в принципі не подобається перспектива іти воювати. Це просто дискомфорт для них, мова навіть не про загрозу життю.

Адже зараз є можливість обрати класні підрозділи, де можна бути ефективним, знаходитись у хорошому колективі і де не потрібно виконувати накази тупого комбата.

Набір за напрямом БпЛА, мені здається зараз ледь не в кожній бригаді. Скільки запитів на тих ж айтішників — достатньо зайти на Lobby X.

Тому й шукають свій моральний вихід у трактуванні конституції, обговореннях того, наскільки погані тцкшники і тд.

Хоча для всіх них є альтернатива — і це очевидно

В мене є досвід служби з поліцейськими, і в подавляючій більшості (але не в усіх) це ще гірші бійці, ніж чуваки, яких зловив бус з ТЦК. Вони знають процесуально як відпетляти, і завжди в найважчий момент у всіх геморой.

Вау, друже, це дуууже круто!

Я вважаю, що цілком ОК компромісом було б наступне:

1. Виставити курс купівлі на рівні 31-33 (тобто нижче на 5-15% від купівлі, що досі непогано для банкірів, але не так критично для ІТ-шників)
2. Дозволити з рахунку ФОП купляти валютні ОВДП на 1-3 роки. Відповідно ті, хто може вкоротити витрати — дасть державі розпорядитись цими коштами зараз і врятувати валютний баланс, а витрати на життя будуть мінятись по +/- прийнятному курсу.

ОВДП — мені здається це взагалі Win-win.

В кожного є свій шлях, і це чудово. Роксолана зробила чудовий стрибок і отримала крутий досвід, це супер. Їй від мене великий респект.
Мій посил не конкретно до цієї дівчини, а ітшників в цілому, стосовно того, чи вартий релокейт того, чи ні.

Накопичивши великий капітал, можна собі дозволити приватне лікування у складних випадках.
Ну а другою реплікою ви лише підтвердили мої слова :)

Це історія, післявоєнний період, наплив соціалістичних настроїв, тоді практично всі держави йшли таким шляхом. Але звісно ж, чим швидше Ізраїль прибіг до лібералізації економіки — тим швидше б могли почати піднімати соціальні стандарти

на шляху до першої ;) в мене приватна медична страховку, яка явно дешевша, ніж 30-40% зарплати)
найкращий пенсійний стаж — це диверсифіковані інвестиції) і не треба в майбутньому принижуватись, щоб отримувати пенсії
бтв, це звична практика для жителів заходу — відкладати та інвестувати
щоб не жити на одну пенсію

Ага, тільки реальний ріст економіки був після лібералізації і скасування соціальних програм 85-89 років. От якраз тоді, коли соціалісти пішли — економіка почала стрімко рости.

Низка африканських країн провели економічні реформи, і який результат? Людям дають свободу і не кажуть їм про відповідальність. Тому після цього люди і обирають ліваків, які їм обіцяють все дешевше вдвічі, більші зарплати, високі пенсії і т.д.
А якщо б люди розвивали малий бізнес, орієнтувались на експорт та сприяли розвитку держави, як це було в Ізраїлі — результат був би іншим.

Звісно ж нам хочеться вірити в те, що прийде хтось добрий і це зробить. Але правда в тому, що якщо ми будемо їхати за кордон — то ніхто не прийде. Бо ми, середній клас, їх не підтримуємо. Натомість приходитимуть популісти, які обіцяють золоті гори всім і все безплатне :)

Свобода — це відповідальність. Я розумію тих людей, які не хочуть жертвувати своїм часом заради змін. Найменше, що можна робити в такому випадку — продовжувати жити в Україні, по можливості відкривати бізнес(зараз я маю на увазі іт) та підтримувати по-можливості тих, хто ці зміни несе. Ті, хто може — варто працювати над змінами.

Держави завжди будуються знизу, звичайними людьми) Ізраїль не став би Ізраїлем без підприємців та спеціалістів, які піднімали економіку, Польща не стала б Польщею, якби не зароджувався бізнес. США не стали б США, якби не люди, які ставали підприємцями та несли іновації у світ. Звісно ж, це все робити легше за підтримки уряду. Але якщо уряд проведе необхідні реформи, а ми, звичайні люди, не будемо піднімати, то й сильної економіки у нас не буде)

Приватне страхування. Інфраструктура без сумніву за бугром краща, і тут вже варто підбирати індивідувально, що важливіше кожному: фінансова свобода, чи інфраструктура

Я погоджуюсь, я надто критично прокоментував. Кожна людина унікальна за потребами та бажаннями.
Просто людям теж варто розуміти, що релокейт — це не панацея, яка врятує їх від всього. Це можливість попрацювати у хорошій компанії, пожити в іншій країні, проте є ряд мінусів, які варто враховувати і бути до них готовим

Необов’язково пасив. І не варто прив’язуватись до тих товарів, що я написав. Неподобається машина і квартира — купляєте нерухомість за кордоном, або інвестуєте. Все на смак кожного.
Безумовно, що такий досвід це круто і важливо. Але із запасом в 100К$ + можна відкрити свій бізнес, чи стартап в ІТ, і здобути неймовірно крутий підприємницький досвід.

Навіщо соцгарантії? Відкладений людиною капітал і страхування і є соцгарантією. При високому оподаткуванні, замість прямого використання своїх коштів за призначення, ми делегуємо це чиновникам, які навіть якщо і не розкрадають, витрачають частину грошей на утримання цих соціальних інститутів.

Ну так можливо будемо будувати таку країну тут? :)