наша податкова не розрізняє різні види податків, і в принципі, задовільняється сумою утриманих податків з доходу, а це буде завжди більше 20%.

OMG, уряд же кловунів. Хто сказав, що вони цю дію роблять для айтішників? Ну тобто — одна з другорядних цілей може бути такою щоб загнати великі компанії туди, але є і інші можливо, наприклад — уникання податків або відмивання грошей компаніями, які будуть створені і стануть резидентами цієї дії, чому ні?

Так я підозрюю, що це просто корупційна можливість для компаній «внєзапна» стати айтішними і в результаті цілком законним чином уникати податків.

+5% ЄСВ, і роботодавець як податковий агент має стягувати всі податки самостійно.

Тоді потрібно щоб податки для гіг-спеціалістів сумарно були еквівалентними ПнвК.
Але я тоді взагалі втрачаю сенс цього закону — працівники на гіг-контрактах не є захищеними, насправді вони менш захищені ніж ФОПи, і тоді який сенс в дія-сіті взагалі?

Можете пояснити про ці моменти?
"2. У Кодексі законів про працю України (Закон № 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375):
1) статтю 3 доповнити абзацом третім такого змісту:
«Цей Кодекс та законодавство про працю не поширюються на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначені Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».«;
»

«8. У Законі України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності“ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 48, ст.483):
у частині другій статті 2 після слів „Закону України „Про ринок електричної енергії“,“ додати слова „відносини щодо набуття статусу резидента Дія Сіті та внесення відомостей в реєстр Дія Сіті відповідно до Закону України „Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні“,“;
»

«14. У Законі України «Про охорону праці» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 49, ст. 668):
статтю 2 доповнити частиною другою такого змісту:
«Охорона праці гіг-спеціалістів, що уклали гіг-контракти з резидентом Дія Сіті, регулюється Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», затвердженими з урахуванням його положень внутрішніми документами резидента Дія Сіті та укладеними з гіг-спеціалістами гіг-контрактами.«;»
Тобто, КЗпП і закон «Про охорону праці» не поширюється на «гіг-контракторів», про дозвільну систему я вже побачив, що типу закон не розповсюджується на резидентів.

Замість ЄП буде ПДФО зі зниженою ставкою (поки що теж 5%) і ті ж 5% ЄСВ, згідно з тим що є в проекті закону зараз.

компанії самі не будуть зацікавлені в тому щоб співпрацювати з ФОПами, бо це означатиме додаткові суми податку на прибуток (я не знайшов в проекті змін до ПКУ що ставка податку на прибуток для айті-підприємств, зареєстрованих резидентами дії, має бути знижена, можливо що погано шукав).
В законі є теж дуже підозрілі норми виведення гіг-контрактів і відповідно працівників з-під КЗпП і на працівників за гіг-контрактами не будуть розповсюджуватись норми закону «Про охорону праці», тобто це такий собі різновид безправних працівників з додатковими обмеженнями, але з деякими податковими знижками і для компанії, і для працівника.

"2. У Кодексі законів про працю України (Закон № 322-VIII від 10.12.71 ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375):
1) статтю 3 доповнити абзацом третім такого змісту:
«Цей Кодекс та законодавство про працю не поширюються на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами Дія Сіті, визначені Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».«;
»
Ой, як же так? КЗпП не поширюється на гіг-контракти, «а кто єто сдєлал?»
«8. У Законі України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності“ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 48, ст.483):
у частині другій статті 2 після слів „Закону України „Про ринок електричної енергії“,“ додати слова „відносини щодо набуття статусу резидента Дія Сіті та внесення відомостей в реєстр Дія Сіті відповідно до Закону України „Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні“,“;
»
Ой, а до чого тут ринок електричної енергії, га?

«14. У Законі України «Про охорону праці» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 49, ст. 668):
статтю 2 доповнити частиною другою такого змісту:
«Охорона праці гіг-спеціалістів, що уклали гіг-контракти з резидентом Дія Сіті, регулюється Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», затвердженими з урахуванням його положень внутрішніми документами резидента Дія Сіті та укладеними з гіг-спеціалістами гіг-контрактами.«;»
Ага, тобто охорона праці теж «по боку».
Але звичайно дуже цікаве доповнення в закон про дозвільну систему. Це означає що комусь не терпиться створити багато-багато «айті компаній», які стануть резидентами дії і на яких будуть розповсюджуватись податкові пільги. Тільки уявіть собі якийсь «енергософт», який «створює» ПЗ для енергогенеруючих компаній, для всіх оцих центренерго, ТЕЦ і інших і де працює багато гіг-контракторів, які комп’ютер бачили хіба що в відео-салонах, і уявіть скільки можна грошей вивести, якщо там ще й будуть пільгові ставки на податок на прибуток.

де 40%? Ну навіщо пересмикувати? Навіть разом з 22%, які платить роботодавець, аж ніяк не виходить 40%.

Зміни в податковий кодекс передбачають деякі податкові пільги для компаній, які будуть визнані суб’єктами IT індустрії (вимоги в цьому прекрасному законі 4303), і так само можуть бути пільги для «працівники ІТ індустрії — особи, які перебувають із суб’єктом ІТ індустрії у трудових відносинах та безпосередньо задіяні у видах економічної діяльності в індустрії інформаційних технологій», але витрати на ФОПів більше не можуть бути віднесені на витрати згідно того ж податкового кодексу, натомість включаються в базу для оподаткування податком на прибуток, а це означає що компанія буде вимушена сплачувати податок на прибуток з тих сум. Це +18% на противагу ~9-10% для працівників.
Я особисто не знайшов про зменшену ставку податку на прибуток для ФОП, можливо що погано шукав.
Якщо закон буде проголосований і прийнятий до 1 липня, то зміни до ПКУ увійдуть в дію починаючи з 1 січня 2022 року.

Да, фактично тут мова йде про те, щоб руками компаній загнати людей в трудові відносини, що звичайно може і добре, але на хіба для цього організовувати дію і робити вигляд що це все заради інвестицій?)

Там є дещо прекрасне:
14.1.279. суб’єкт ІТ індустрії — юридична особа, зареєстрована за законодавством України, що відповідає вимогам Закону України «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ індустрії в Україні
14.1.280. працівники ІТ індустрії — особи, які перебувають із суб’єктом ІТ індустрії у трудових відносинах та безпосередньо задіяні у видах економічної діяльності в індустрії інформаційних технологій, за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку ІТ-індустрії».
7. Доповнити статтю 170 новим пунктом 170.14 такого змісту
"170.14 Особливості оподаткування доходів працівників ІТ індустрії
Податковим агентом платника податку — працівників ІТ індустрії під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами) є суб’єкт ІТ індустрії.
Доходи працівника ІТ індустрії у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами), оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
167.2 — це типу 5%, але там теж є питання.
Тобто компанія стає податковим агентом і автоматично відраховує наступним чином:
5% — ПДФО
1.5% — військовий збір
(зарплата — ПДФО — військовий збір)*5% — ЄСВ, або якщо база виявилась замалою, то подвійне ЄСВ — тут може я неправий і спочатку вираховується ЄСВ, а вже потім ПДФО, я не бухгалтер і не пам’ятаю як правильно.
Яким чином компанія — платник — суб’єкт ІТ індустрії буде взаємодіяти з ФОПами, неясно, для компанії згідно з новим ПК це невигідно, бо схоже що ці суми будуть йти в базу для оподаткування доходу на прибуток)
Ахахахаха)

а як щодо суб’єктів IT індустрії, які не відповідають вимогам Закону України «Про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні»?

Це сарказм був)

думав що нарешті дізнаюсь про справжні причини і якусь хоча б видимість аргументів на користь дії)

півтори години маніпулювань і розмов ні про що — такий мій особистий висновок.

було б звичайно цікаво, які саме продуктові (іноземні) компанії (та інвестори) мались на увазі, якщо це не вигадані компанії, звичайно.

Я зараз слухаю запис і те, що вони кажуть, викликає «нєдоумєніє». Англійське право — до чого тут воно??
Інвестиції — до чого інвестиції до дії?? Non-compete -> англійське право, що??
Це якась маячня, я перепрошую, і це тільки 20 хвилин пройшло.

Ну це прекрасна логіка, звичайно, але за такою логікою, наприклад, в Польщі з річної «зарплати на руки» 170000 компанія платить податків майже 120000, тобто 70%, ААААААА! А якщо порахувати таким чином десь в Фінляндії або Норвегії, вийде більше 100%, скоріш за все)
Що ще?)